АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7335/13 Справа № 200/5980/13 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Слоквенко Г.П.

Категорія 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: - Слоквенка Г.П.,

Суддів: - Максюти Ж.І., Кочкової Н.О.,

при секретарі: Глубоченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання передати земельну ділянку у власність (а.с. 2).

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у вище вказаній справі (а.с. 1).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали судді та передачу питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 12).

Вислухавши учасників процесу, що з'явилися, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді скасуванню з направленням питання на новий розгляд з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження суддя першої інстанції виходив з того, що позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, оскільки відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень, рішення якого оскаржується, а тому розгляд такої справи відноситься до компетенції адміністративного суду.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки вони не ґрунтуються на

матеріалах справи та зроблені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У п.п. 2,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (в редакції поставнови від 19 березня 2010 року № 2) роз"яснено, що за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов"язаних із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб"єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездільяності суб"єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів. Захист прав громадян на земельні ділянки, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом позовної заяви ОСОБА_5 звернулась до суду з вимогою про зобов'язання передати земельну ділянку у власність за адресою вул. Веселки за розміром 0,1 га.

Наведене свідчить, що між ОСОБА_5 та Дніпропетровською міською радою виник спір не з приводу владних повановажень місцевої ради при реалізації управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, а виник публічно-правовий спір щодо про зобов'язання передати земельну ділянку у власність, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Отже, зазначені положення закону, а також правові позиції, висловлені Конституційним Судом України у рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 щодо офіційного тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, судами не враховані.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, помилково застосував до спірних правовідносин ст. 17 КАС України, посилаючись на те, що зазначений спір не може вирішуватись у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції від 18 лютого 2013 року підлягає скасуванню, а питання необхдіно передати на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2013 року - скасувати, передавши питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: