УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0603/2-п-3/11 Головуючий у 1-й інст. Замега О.В.
Категорія 30 Доповідач Миніч Т. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2013 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Миніч Т.І.,
суддів: Трояновської Г.С.,
Забродського М.І.,
при секретарі судового
засідання Ямковій О.М.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 квітня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
в с т а н о в и в:
У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 29314,35 грн., та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги мотивував тим, що 07.08.2009 року в м.Бердичеві ОСОБА_6, керуючи належним ОСОБА_5 автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вул.Леніна - Куйбишева виїхав на смугу зустрічного руху і здійснив зіткнення з автомобілем «Део Ланос» д.н. НОМЕР_3, який виконував поворот ліворуч по вул.Куйбишева, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Внаслідок дорожньої пригоди та пошкодження належного йому автомобіля «Део Ланос» йому (позивачеві) завдано майнову шкоду, яка відповідно до Звіту №09/09 від 26.09.09 становить 28614,35 грн. Ним також понесені витрати на складання вказаного звіту. Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 17.09.09 року ОСОБА_6 визнано винним за ст.ст. 124, 126 КУпАП. Останній керував автомобілем без будь - яких документів. Власником цього транспортного засобу є відповідач ОСОБА_7 Крім того, зазначав, що належний йому автомобіль був знятий з обліку для реалізації. З вини відповідача він повністю не виконав намічені плани та втратив клієнта на придбання автомобіля. А також той факт, що автомобіль був в ремонті, прямо відобразиться на його вартості при продажі. В добровільному порядку відповідач шкоду відшкодовувати не бажає.
Ухвалою суду від 15 листопада 2010 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 18614 грн., 500 грн. моральної шкоди, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та державне мито в розмірі 146,50 грн. Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 10700,00 грн., 500 грн. моральної шкоди, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та державне мито в розмірі 146,50 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову в частині стягнення грошових коштів з нього відмовити. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки при його ухвалені порушено норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2009 року в м.Бердичеві ОСОБА_6, керуючи належним ОСОБА_5 автомобілем НОМЕР_2, на перехресті вул.Леніна - Куйбишева виїхав на смугу зустрічного руху і здійснив зіткнення з автомобілем «Део Ланос» д.н. НОМЕР_3, який виконував поворот ліворуч по вул.Куйбишева під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Винним у ДТП визнаний ОСОБА_6
Зазначені обставини встановлені постановою Бердичівського міськрайсуду від 17.09.2009 року, яка є чинною, а тому відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК додаткового доведення не потребують (а.с.9).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про покладення майнової відповідальності за пошкодження належного позивачеві автомобіля на відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_3, зважаючи на наступне.
Законність володіння та розпорядження позивачем ОСОБА_4 пошкодженим автомобілем «Део Ланос» відповідачами не оспорюється. Таке право позивача визначене довіреністю від 08.07.2009 року (а.с.26).
Згідно з п.п.1,3 ч.1 ст.1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що на день ДТП власником автомашини „ЧЕРІ ТІГО" значився ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_3 розпоряджався зазначеним автомобілем на підставі довіреності від 08.05.2009 року (а.с.64).
Ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження в даній справі відповідачем ОСОБА_3 не спростовано висновки суду в тій частині, що на час ДТП саме у його володінні перебував зазначений автомобіль. Відповідач ОСОБА_6 керував цим автомобілем без будь-яких правових підстав.
Тому суд правильно вважав, що недбалість саме володільця транспортного засобу ОСОБА_3, яка виразилася в незабезпеченні його схоронності, сприяла експлуатації його сторонніми особами, що призвело до скоєння ДТП та обгрунтовано поклав на цього відповідача обов"язок відшкодувати позивачеві заподіяну шкоду у розмірі 65,5%. Такий висновок мотивований судом та узгоджується з положеннями ч.4 ст.1187 ЦК.
Відповідач ОСОБА_6 правильність висновків суду визнав та рішення суду не оскаржив.
Розмір заподіяної позивачеві шкоди визначений висновком звітом про оцінку, який відповідачами не спростований (а.с.10-20).
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі повно та об"єктивно з"ясованих обставин справи. Зібраним у справі доказам та доводам сторін дана належна оцінка. Будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційний суд не вбачає.
Тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: