УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/236/13-ц Головуючий у 1-й інст. Стратович О.В.

Категорія 48 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Матюшенка І.В., Галацевич О.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьмінської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 29 травня 2013 року, -

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, в якому просив змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Олевського районного суду Житомирської області від 15.02.2011 року та ухвалити рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 250 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19.02.2005 року він уклав шлюб з відповідачкою, від якого є дитина ОСОБА_4, з лютого місяця 2011 року він сплачує аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На даний час через свій матеріальний стан він не в змозі сплачувати таку суму, оскільки проживає разом з батьками та братами, будь-якого цінного майна він не має, на даний час ніде не працює, дохід отримує від того, що підробляє вантажником і такий дохід є нерегулярним та мінливим. Батьки через свій вік хворіють та потребують постійного догляду, ці всі обставини ставлять його у тяжке матеріальне становище.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 29 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що рішення є незаконним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 180-183 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність в платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як видно із матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого в них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, де батьками вказані сторони по справі (а.с.4).

Згідно рішення Олевського районного суду Житомирської області від 15.02.2011 року позивач зобов'язаний сплачувати щомісячно аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 9).

Проте, ОСОБА_2 належним чином аліменти не платить і має по ним заборгованість у розмірі 5593 грн. 04 коп., що підтверджується довідкою відділу державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області від 17.05.2013 року № 2887 (а.с. 20).

Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач є працездатною особою, але офіційно не працює, умисно ухиляється від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини, не надає будь-якої матеріальної допомоги, має заборгованість по аліментах.

Належних та допустимих доказів зміни матеріального або сімейного стану після ухваленого судового рішення про стягнення аліментів позивач не надав.

Таким чином, суд ухвалюючи вказане рішення, виходячи в першу чергу з принципу забезпечення інтересів малолітньої дитини, дійшов правильного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позовних вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді