Справа № 460/6442/13 Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.
Провадження № 11-сс/783/396/13 Доповідач: Олексієнко М. Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
суддів – ВОВКА А.С., ДАНКА В.В.
при секретарі - КОГУТ Н.Я.
з участю прокурора – ЛУЧКІВА Ю.В.
та захисника – ЦАПЛАКА М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляцію захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ЦАПЛАКА М.І. у кримінальному провадженні № 12013150080001978 на ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 03 липня 2013 року про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,
органом досудового слідства підозрюється в тому, що 30 червня 2013 року близько 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля будинку № 31 по вул. Героїв УПА у м.Львові, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_2 під час раптового виниклого конфлікту з ОСОБА_3 почали наносити останньому удари кулаками та ногами по різних частинах тіла й голови, спричинивши останньому умисні тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких настала його смерть. Згідно лікарського свідоцтва про смерть гр. ОСОБА_3 № 532/13 від 01 липня 2013 року, причиною смерті останнього є шок, тупа поєднана травма голови і грудної клітки, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
01 липня 2013 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
02 липня 2013 року старшим слідчим СВ Франківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4, за погодженням зі старшим прокурором прокуратури Франківського району м.Львова, на розгляд слідчого судді Франківського районного суду м.Львова було внесено клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 03 липня 2013 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_4 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01 вересня 2013 року.
Обрання даного виду запобіжного заходу слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_1 не працює, не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років, а тому є всі підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, буде продовжувати злочинну діяльнісь та перешкоджати встановленню істини по справі, а також більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час розгляду ризикам.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати підозрюваному запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою. Крім того, подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такий пропустив з поважних причин, так як копію оскаржуваної ухвали отримав невчасно, участі як захисник у суді першої інстанції не приймав, угоду про здійснення захисту ОСОБА_1 уклав після розгляду клопотання про застосування останньому запобіжного заходу.
В обґрунтування вимог скарги покликається на те, що ухвала слідчого судді є поспішною, незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та обраного запобіжного засобу особі підозрюваного, оскільки слідчий суддя лише формально послався на тяжкість злочину та санкцію ч.2 ст. 121 КК України – умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень групою осіб, в результаті яких наступила смерть потерпілого, не вказавши при цьому цієї статті в ухвалі, не врахувавши усіх інших важливих обставин справи. Крім того, слідчий суддя не зіслався на докази, які обґрунтовують реальність існування ризиків згідно ст. 177 КПК України, не вказав обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів, а єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою послужило те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, є тяжким; що не в повній мірі враховано особу підозрюваного, який є особою юного віку, позитивно характеризується за місцем праці та колишнього навчання, має постійне місце проживання, де проживає у сім’ї з батьками та братом; що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.4 ст. 183 КПК України вправі був визначити підозрюваному розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним відповідних обов’язків, а для цього були всі підстави.
Заслухавши доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5 на підтримання поданої апеляції, заперечення прокурора та слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження № 12013150080001978 та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_5 до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Колегія суддів вважає, що рішення суду про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178 КПК України.
Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, на думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано прийняв до уваги мотиви та ризики, зазначені у даному клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та прийшов до вірного висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому вірно застосував до підозрюваного саме даний вид запобіжного заходу.
На думку колегії суддів, слідчий суддя, врахувавши особу підозрюваного ОСОБА_1, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, прийшов до вірного висновку про необхідність застосування саме запобіжного заходу як тримання під вартою, тому доводи, наведені в апеляційній скарзі та підтримані в суді, колегія суддів вважає непереконливими.
Оскільки, захисником ОСОБА_5 було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Франківського районного суду м.Львова від 03 липня 2013 року з поважних причин, то такий підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 395, 399, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Поновити захиснику ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ЦАПЛАКА М.І. залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 03 липня 2013 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – без змін.
С У Д Д І :
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
Оригінал ухвали.