Справа № 2-3185/11 Головуючий у І інстанції Телепенько А.Д.

Провадження № 22-ц/780/3044/13 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

Категорія 44 18.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та державних актів на право приватної власності на землю та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Красилівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання недійсними рішення,-

встановила:

у серпні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_4, яка проживала у селі Красилівка Броварського району Київської області. Після її смерті він та його рідний брат ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким кожен з них став власником 1/2 частини належного померлій матері жилого будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

19 червня 1991 року згідно рішення Красилівської сільської ради вилучено із землекористування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,06га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та виділено цю ж земельну ділянку - ОСОБА_3 для утримання 1/2 частини житлового будинку, що розташований за цією ж адресою, а земельну ділянку площею 0,1900га., закріплено за його братом ОСОБА_5 для утримання господарських споруд та вирощування сільськогосподарських культур.

28 листопада 1997 року згідно прийнятого виконкомом цієї ж сільської ради рішення №73, передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,2500га., за місцем знаходженням зазначеного вище будинку, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Також, сільською радою не був врахований той факт, що він, позивач за основним позовом, як і його брат ОСОБА_5 є співвласником 1/2 частки спадкового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами, розташованого на зазначеній вище спірній земельній ділянці. Тому вважає, що дане рішення прийняте всупереч вимогам закону, тому воно підлягає скасуванню.

На підставі оспорюваного рішення №73 ОСОБА_5 було виготовлено та видано 10 січня 2006 року державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ №302662, на земельну ділянку площею 0,2500га., цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

27 червня 2006 року його брат ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2, земельну ділянку площею 0,2500га., цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

17 січня 2008 року на підставі цього ж договору дарування виготовлено та видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №693580 на спірну земельну ділянку.

Рішенням №264 на XXIV сесії V скликання Красилівської сільської ради ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,06га., що знаходиться по АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Оскільки земельна ділянка не була розподілена відповідно до розміру часток кожного із співвласників будинку, порушується його право на отримання у власність частки земельної ділянки за місцем знаходження належної йому на праві власності 1/2 частини спадкового житлового будинку.

Особисто він добровільної відмови від права користування частиною спірної земельної ділянки не робив, також і не було примусового припинення його права землекористування цією ж земельною ділянкою.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконним і скасувати рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області від 28 листопада 1997 року №73 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,06га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; вважати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №302662, виданий 10 січня 2006 року на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2500га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, укладений 27 червня 2006 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за 1-3802; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну серії ЯД №693580, виданий 17 січня 2009 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27 червня 2006 року №1-3802, на земельну ділянку площею 0,2500га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, Красилівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання недійсними рішення, в якій зазначала, що 27 червня 2006 року за життя ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, подарував їй - ОСОБА_2 1/2 частину успадкованого ним житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,2500га., цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1 у селі Красилівка Броварського району, а вона прийняла їх у дар.

17 січня 2008 року на підставі зазначених вище договорів дарування 1/2 частки житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами земельної ділянки від 27 червня 2006 року вона отримала на своє ім»я державний акт на право власності на спірну земельну ділянку та стала співвласником іншої 1/2 частки спадкового будинку.

У листопаді 2011 року отримавши позовну заяву ОСОБА_3 та ознайомившись з її змістом, дізналась про існування рішення Красилівської сільської ради народних депутатів від 19 червня 1991 року «Про виділення присадибної земельної ділянки для обслуговування господарських споруд» та про рішення №264 цієї ж сільської ради від 04 вересня 2008 року про передачу ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,06га., цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, власником якої є вона.

Вважає, що ці рішення не відповідають вимогам закону, тому просила визнати зазначені рішення сільської ради недійсними.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2013 року основний та зустрічний позови задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області від 28 листопада 1997 року №73 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,06га., розташованої за адресою: село Красилівка Броварського району Київської області.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №302662, виданий 10 січня 2006 року на ім»я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2500га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, укладений 27 червня 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6, зареєстрований за №1-3802.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №693580, виданий 17 січня 2009 року на ім»я ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27 червня 2006 року №1-3802, на земельну ділянку площею 0,2500га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Красилівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання недійсними рішення задолено.

Визнано недійсним рішення Красилівської сільської ради народних депутатів Броварського району Київської області від 19 червня 1991 року «Про виділення присадибної ділянки для утримання господарських споруд».

Визнано недійсним рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» від 04 вересня 2008 року 264 щодо передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,06га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення в якому позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення, а решту рішення залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, двоє її дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рівних частках кожний по 1/2 частки прийняли спадщину після смерті матері у вигляді спадкового жилого будинку та надвірних будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Також, за вказаною вище адресою у користуванні померлої ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Красилівської сільської ради народних депутатів Броварського району Київської області від 20 серпня 1984 року та відповідно до довідки по радгоспу «Красилівський» за НОМЕР_1 знаходилась земельна ділянка площею 0,4000га., для будівництва індивідуального житлового будинку.

Згідно із наказом №173 від 01 квітня 1986 року Броварського РАПО радгоспу «Красилівський», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виділено земельні ділянки площею 0,03га кожному для оформлення спадщини на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1.

Із наказу №235 прийнятого 15 серпня 1988 року Броварським РАПО радгоспу «Красилівський» вбачається, що розмір присадибної земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 поряд із успадкованим ним житловим будинком збільшено на 0,2200га., та закріплено за ним право користування присадибною земельною ділянкою площею 0,2500га., в тому числі і біля спадкового будинку.

Рішенням Красилівської сільської ради «Про виділення присадибної земельної ділянки для утримання господарських споруд» від 19 червня 1991 року вилучено із землекористування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,06га., що знаходиться по АДРЕСА_1, яку виділено ОСОБА_3 для утримання 1/2 частини успадкованого ним житлового будинку, а земельну ділянку площею 0,1900га., що залишилась після вилучення, закріплено за ОСОБА_5.

Із довідки №1224 виданої 03 червня 2011 року виконкомом Красилівської сільської ради вбачається, що розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 раніше значився під АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення № 73 від 28 листопада 1997 року Красилівської сільської ради «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» ОСОБА_5 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500га., цільове призначення земельної ділянки-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

27 червня 2006 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 був укладений договір дарування земельної ділянки площею 0,2500га., по АДРЕСА_1, який посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1-3802 за умовами якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_2 прийняла у дар вказану вище земельну ділянку площею 0,2500га., цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку.

На підставі оспорюваного договору дарування земельної ділянки на ім»я ОСОБА_2 було виготовлено та видано 17 січня 2008 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №693580 на земельну ділянку площею 0,2500га., цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832500009.

27 червня 2006 року ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_2 прийняла у дар 1/2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1, посвідчений державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №1-3799.

04 квітня 2008 року на XXIV сесії V скликання Красилівська сільська рада Броварського району Київської області прийняла рішення №264, яким передано безоплатно ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,06га., по АДРЕСА_1 у селі Красилівка Броварського району, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Із витягу про державну реєстрацію прав виданого 27 жовтня 2010 року Комунальним підприємством Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником 1/2 частки житлового будинку, що розташований у селі Красилівка Броварського району по АДРЕСА_1.

Власником іншої 1/2 частки вказаного вище житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого 11 липня 2006 року КП КОР «МБТІ» на підставі договору дарування від 27 червня 2006 року є ОСОБА_2

Із технічного паспорта виготовленого КП КОР «МБТІ» виготовленого на ім»я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що спадковий житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Також встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, якому за життя Красилівською сільською радою Броварського району 10 січня 2006 року видано державний акт на право власності на спірну земельну серія ЯБ №302662, на земельну ділянку площею 0,2500га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Крім цього судом також встановлено, що ОСОБА_3 від права користування належної йому частини спірної земельної ділянки не відмовлявся і примусового припинення його права землекористування не було.

Із ст.106-1 ЗК Української PCP (1970 року), чинного на момент виникнення правовідносин, вбачається, що надання присадибної земельної ділянки особі, до якої перейшло право власності на жилий будинок, провадиться на загальних підставах відповідно до вимог цього Кодексу.

У випадках переходу в спадщину права власності на розташований у сільському населеному пункті жилий будинок до спадкоємців, цим особам надається у користування земельна ділянка для утримання жилого будинку і виробництва сільськогосподарської продукції в порядку і розмірах, визначених законодавством Союзу PCP.

Відповідно до ч. ч.1,5 ст.17, ч.2 ст.67 ЗК України (1990 року), чинного на момент виникнення правовідносин, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Передача у власність земельної ділянки, яка була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем їх розташування цієї ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) у сільських населених пунктах не більше 0,2500га.

За змістом ч.ч.1,2 ст.30 ЗК України (1990 року) при переході права власності на будівлю у споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст.67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об»єктів.

У ч.ч.1,4 ст.43, ч.1 ст.44 даного Кодексу встановлюється, що права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню.

Випадки припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною могли мати місце лише у випадках, передбачених ст. ст.27 і 28 ЗК України (1990 року).

Згідно із ст.105 ЗК України (1990 року) спори між громадянами, яким належить жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка на праві спільної власності, щодо порядку використання і розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.

Аналогічні вимоги містить і ч.2 ст.158 ЗК України (2001 року), чинного на момент розгляду даної справи, у якій встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл селищ, міст, районів та областей.

У п. «г» ч.3 ст.152 ЗК України (2001 року) визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Виходячи з наведеного, оскільки двоє дітей померлої стали співвласниками спадкового жилого будинку, тому суд вважає, що у їхнє користування перейшла земельна ділянка, для будівництва та обслуговування жилого будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Наведених обставин щодо спільного користування спадкоємцями вказаною вище земельною ділянкою виконком Красилівської сільської ради Броварського району Київської області при прийнятті оспорюваних рішень: від 19 червня 1991 року; №73 від 28 листопада 1997 року та №264 від 04 вересня 2008 року не врахував, тому помилково безкоштовно передав у власність ОСОБА_5 і ОСОБА_3 земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, що призвело до порушення їх прав.

Про зазначені обставини на момент прийняття оспорюваних рішень виконкому сільської ради було відомо, оскільки один примірник свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 20 грудня 1985 року, на підставі якого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 стали співвласниками житлового будинку і господарських будівель знаходився у сільській раді.

Передавши у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500га., для обслуговування жилого будинку і господарських споруд ОСОБА_5, Красилівська сільська рада Броварського району Київської області фактично позбавила ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою, на якій розташована належна останньому на праві власності 1\2 частина житлового будинку.

Зазначені вище оспорювані рішення від 19 червня 1991 року, №73 від 28 листопада 1997 року та №264 від 04 вересня 2008 року Красилівською сільською радою Броварського району Київської області прийняті з порушенням вимог закону, тому вони підлягають визнанню недійсними, оскільки порушують права сторін щодо користування земельною ділянкою відповідно до належних їм частин житлового будинку.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимоги вважати недійсним та про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.155 ЗК України (2001 року) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою такий акт визнається недійсним.

Відповідно до договору дарування від 27 червня 2006 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2500га., для будівництва та обслуговування жилого будинку, що є частиною належної дарувальнику земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із ст.131 ЗК України (2001 року) громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі дарування. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

У ст.210 ЗК України (2001 року) встановлено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішеннями суду.

Враховуючи, що рішення Красилівської сільської ради Броварського району Київської області від 19 червня 1991 року, та від 28 листопада 1997 року №73 на підставі яких ОСОБА_5 став власником земельної ділянки площею 0,2500га., для будівництва і обслуговування жилого будинку були прийняті протиправно, безпідставно був отриманий ним, ОСОБА_5, і державний акт на право власності на цю земельну ділянку, суд вважає, що договір дарування від 27 червня 2006 року ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2500га., підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст. 230, ч.1 ст. 215 ЦК України (2003 року), оскільки суперечить вимогам закону.

У зв'язку з цим, підлягає визнанню недійсним і державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯД №693580, виданий 17 січня 2009 року на ім»я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2500га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи рішення прийшов до правильного висновку, що володіючи без законних на те підстав частиною земельної ділянки, на яку також має право користування і ОСОБА_3, як співвласник 1\2 частини спадкового будинку, відповідач ОСОБА_2 чинить останньому перешкоди.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дійшов правильного висновку, що первісний та зустрічний позови підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді