Справа № 591/3915/13-к

                                                   УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 рокуСумський районний суд Сумської області під головуванням слідчого судді Клочко Б.М., прокурора Пирогова В.В., засудженого ОСОБА_1, секретаря судового засідання Рудавіна Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника прокурора Сумської області Мухи О.М., яка полягає у не внесенні відомостей до ЄРДР

В С Т А Н О В И В :

Свою скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що його два звернення до Генеральної прокуратури з приводу його дискримінації в СІЗО № 25 були переадресовані а прокуратуру Сумської області, але заступник прокурора Сумської області Муха О.М., не провівши належної перевірки і не внісши відомості щодо його заяви до ЄРДР, направив йому відписку, хоча в діях службових осіб прокуратури Сумської області, зокрема ОСОБА_2, слідчих суддів Зарічного районного суду Мілціанова Р.В. та Сибільова О.В., а також суддів Апеляційного суду Сумської області Матуса В.В., Олійник В.Б. та Литовченко М.О. носять злочинний характер. У зв’язку з цим він просить зобов’язати заступника прокурора Сумської області Муху О.М. внести надану їм інформацію до ЄРДР.

В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи своєї скарги підтримав.

Прокурор заперечує проти задоволення даної скарги.

Вислухавши скаржника ОСОБА_1, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В суді встановлено, що в березні місяці 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Генерального прокурора України ОСОБА_3 з двома заявами, у яких повідомляв про злочини, вчинені слідчими суддями Зарічного районного суду Міліціанова Р.В. та Сибільова О.В., а також прокурора прокуратури Сумської області ОСОБА_2, які відмовили йому в задоволенні його скарг, а також про злочинні дії суддів Апеляційного суду Сумської області Матуса В.В., Олійник В.Б. та Литовченко М.О., які залишили в силі рішення цих суддів Зарічного районного суду м. Суми

Генеральний прокурор переадресував ці заяви ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області.

18.04.2013 року, після проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_1, заступник прокурора Сумської області Муха О.В. направив на адресу ОСОБА_1, який знаходиться в СІЗО № 25, відповідь у якій зазначив про відсутність підстав для внесення до ЄРДР інформації, викладеної в заявах ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України.

          Суд вважає, що в контексті ч. 4 ст. 214 КПК України дії прокурора відповідали вимогам закону.

          Стаття 214 КПК України передбачає, що після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення відповідною посадовою особою (слідчим чи прокурором) обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, слідчий чи прокурор зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

          Частина 5 зазначеної правової норми містить в собі вимоги, яким повинні відповідати відомості про вчинення кримінального правопорушення, в тому числі, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередня його правова кваліфікація та ін., тобто, до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

          Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

          Системний аналіз зазначених вище положень закону, дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

          Підставами вважати заяву чи повідомлення про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини злочину).

          Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов’язково внесені до ЄРДР. Наведення заявником власних міркувань та припущень щодо вчинення, на його думку, особою злочину – не є підставою для реєстрації заяви в ЄРДР.

Як вбачається, зі звернень ОСОБА_1 до Генерального прокурора у них він викладає свою незгоду з рішенням слідчих суддів Зарічного районного суду м. Суми Міліціанова Р.В. та Сибільова О.В., які відмовили в задоволенні його скарг, а також про свою незгоду з рішенням суддів Апеляційного суду Сумської області Матуса В.В., Олійник В.Б. та Литовченко М.О., які залишили рішення цих суддів Зарічного районного суду м. Суми в силі, у зв’язку з чим він вважає ці дії суддів злочинними.

          Суд вважає, що така позиція ОСОБА_1 являється помилковою, оскільки рішення прийняті зазначеними вище суддями ніким не скасовані і набрали законної сили, а отже злочинними не являються. За таких обставин відомості, викладені в зверненні ОСОБА_1 до Генерального прокурора України стосовно посадових осіб Зарічного районного суду та Апеляційного суду Сумської області та прокуратури Сумської області цілком обґрунтовано і правомірно не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв’язку з чим скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303 - 307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1, яка надійшла до Сумського районного суду 04.06.2013 р. на бездіяльність заступника прокурора Сумської області Мухи О.М., яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей викладених у зверненнях ОСОБА_1 до Генерального прокурора України від 06 та 11 березня 2013 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Б.М.Клочко