Справа №:120/371/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Єрохіна І.В.
№ провадження:22-ц/190/4368/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Адаменко О. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Адаменко О.Г.,
суддів:Шестакової Н.В., Макарчук Л.В.,
при секретарі:Востріковій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - служба у справах дітей Чорноморської райдержадміністрації, про встановлення порядку користування житловим будинком і вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року
в с т а н о в и л а :
27 лютого 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить вселити її з трьома неповнолітніми дітьми в будинок АДРЕСА_1 і виділити їй з дітьми у користування в даному будинку житлову кімнату № 5 площею 12,9 кв. м. в літері «А», одну кімнату в літній кухні літер «Е», а веранду № 1 площею 9,1 кв. м. і прихожу № 2 площею 4,6 кв. м. в літері «А», навіс літер «Ж», вбиральню та душ літер «З» залишити у загальному користуванні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний будинок належить на праві власності ОСОБА_7 Вона є племінницею дружини ОСОБА_7 і з 1986 року виховувалась у родині відповідача. У 1997 році вона вселилась у спірний будинок як член сім'ї ОСОБА_7 і його дружини і була зареєстрована за цією адресою. Пізніше в будинку були зареєстровані троє її неповнолітніх дітей. У 2002 році вона вийшла заміж та переїхала до чоловіка у м. Харків. Проте кожного літа поверталась з дітьми до будинку відповідача і проживала там протягом трьох місяців. На даний час вона хоче повернутися до будинку на постійне проживання. Але відповідач перешкоджає її проживанню з дітьми в будинку.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено. Виділено ОСОБА_6 та її неповнолітнім дітям - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, 1999 року народження, у користування в будинку АДРЕСА_1 площею 12,9 кв.м. в літері «А», одну кімнату в літній кухні літер «Е», залишено у загальному користуванні веранду № 1 площею 9,1 кв.м. та прихожу № 2 площею 4,6 кв.м. в літері «А», навіс літер «Ж», вбиральню та душ літер «З». Вселено ОСОБА_6 з трьома неповнолітніми дітьми у виділені житлові приміщення будинку АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить дане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає, що суд не врахував, що позивач у 2002 році вийшла заміж і переїхала з дітьми на постійне проживання до чоловіка у м Харків, внаслідок чого втратила право користування спірним будинком.
Виділивши позивачу з дітьми у користування окремі приміщення будинку, суд не послався на жодну норму матеріального права і не врахував, що порядок користування майном може бути визначений лише між співвласниками.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи вимоги позивача про виділення їй з неповнолітніми дітьми у користування конкретних приміщень будинку АДРЕСА_1 і вселення їх у ці приміщення, суд виходив з того, що вона з неповнолітніми дітьми має право на користування спірним будинком у відповідності з вимогами ст. 405 ЦК України і ст. 156 ЖК України, оскільки вселилась в цей будинок як член сім'ї його власника і не втратила право на користування ним.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується лише частково, оскільки він не в повній мірі відповідає нормам матеріального права.
Статтею 156 ЖК України встановлено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_7
Позивач ОСОБА_6 оселилась і зареєструвалась у спірному будинку у 1997 році як член сім'ї його власника.
В наступному в будинку буди зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_6 - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, і ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 2002 році ОСОБА_6 вийшла заміж і поїхала з дітьми до чоловіка у м. Харків. Проте за новим місцем проживання не зареєструвалась і кожного літа приїжджала з дітьми до спірного будинку і проживала в ньому протягом трьох місяців.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05.04.2012 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні власністю шляхом скасування реєстрації.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2012 року, відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
На даний час відповідач заперечує проти проживання позивача з дітьми у спірному будинку, чим порушує їх житлові права.
За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про вселення її з дітьми у спірний будинок.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування рішення суду в цій частині не дають.
Отже, колегія суддів відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України залишає в цій частині рішення суду без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 2 ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.
ОСОБА_6 не є співвласником спірного будинку. Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_12 про поділ домоволодіння та земельної ділянки. Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2012 року рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2012 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
Частиною 1 ст. 405 ЦК України встановлено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідач заперечує проти виділення позивачу у користування зазначених нею у позові приміщень будинку.
Отже, суд не мав законних підстав для виділення ОСОБА_6 з неповнолітніми дітьми у користування конкретних приміщень будинку.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування будинком відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 57,35 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування житловим будинком скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про вселення рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2013 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на відшкодування судових витрат 57,35 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді
Адаменко О.Г. Шестакова Н.В. Макарчук Л.В.