2-2294/07

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2007 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шевченка С.В.                 

за участю секретаря Шоста Є.В. розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   приміщенні   Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,

встановив:

15.06.2007 року позивачі подали до суду позов, в якому позивач ОСОБА_1. просить стягнути з ОСОБА_3. завданий йому внаслідок ДТП, як власнику автомобілю, матеріальний збиток та компенсацію за спричинену моральну шкоду, позивач ОСОБА_2. просить стягнути з ОСОБА_3. компенсацію завданої відповідачем моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що 01.12.2006 року приблизно о 1 годині на пр. Московському у м. Харкові відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 21013 д.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2., та автомобіля Опель-Вектра, д.з. ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3.

В результаті зіткнення автомобілю ВАЗ 21013 були завдані механічні пошкодження, тому позивач ОСОБА_1., як власник автомобілю, просить стягнути з ОСОБА_3., як винуватця в ДТП, бо згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 березня 2007 року в діях ОСОБА_3. було встановлено порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинену матеріальну шкоду за пошкодження автомобілю - 5493 грн. 69 коп., розмір якої встановлений в результаті проведеного автотоварознавчого дослідження.

Крім того, позивач ОСОБА_1. просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат по оплаті: держмита - 71, 93 грн., інформаційно-технічного забезпечення - 30 грн., 420 грн. сплачених ним за проведення автотоварознавчого дослідження, 12 грн. сплачених за направлення телеграми ОСОБА_3. про виклик його для прийняття участі в огляді пошкодженого автомобіля та 500 грн. за надану правову допомогу. Також ОСОБА_1. просить стягнути з відповідача 5000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, яка виразилася в перенесених ним емоційних переживаннях після звістки про те, що його син потрапив у ДТП та оскільки до аварії його автомобіль перебував у доброму, модернізованому технічному стані і на це було потрачено значні кошти.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. уточнив позов, зменшивши розмір вимог в частині відшкодування витрат по оплаті проведеного автотоварознавчого дослідження і просив стягнути з відповідача 415 грн., в іншій частині позовних вимог позивач наполягав на їх задоволенні.

Позивач ОСОБА_2. просить стягнути з ОСОБА_3. 5000 грн. в рахунок компенсації завданої відповідачем моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що при зіткненні автомобілів він злякався за своє життя та отримав закриту травму голови -струс мозку.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову відповідач та його представник посилались на те, що в діях позивача ОСОБА_2. також містились порушення Правил дорожнього руху України і які знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Крім того,      не оспорюючи висновку автотоварознавчого дослідження щодо розміру матеріального збитку, відповідач та його представник посилались на те, що позивачі не надали доказів понесених витрат по відновленню пошкодженого автомобілю. Також заперечували проти відшкодування позивачам моральної шкоди, оскільки вважали дані вимоги не обґрунтованими.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01.12.2006 року на пр. Московському у м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої відбулось зіткнення автомобіля ВАЗ 21013 д.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2., який володів транспортним засобом на підставі довіреності виданої власником - ОСОБА_1., та автомобіля Опель-Вектра, д.з. ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок ДТП автомобілям були завдані механічні пошкодження.

Згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 20 березня 2007 року в діях ОСОБА_3. було встановлено порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, однак в зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, справу було припинено.

У відношенні водія ОСОБА_2. адміністративний протокол складено не було.

Як вбачається з висновку автотехнічної експертизи № 380 від 28.02.2007 року, яка була призначена та проведена при розгляді адміністративної справи, дії водія ОСОБА_3., в дорожньо-транспортній ситуації яка склалася, не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України.                                  

Дії ж водія ОСОБА_2., в тій самій дорожньо-транспортній ситуації, не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.2 «б» та 14.6 «е».

Допитаний в судовому засіданні експерт Лубенцов А.В., який виконував експертизу, показав, що даними, на підставі яких він проводив експертне дослідження щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та наявності в діях водіїв порушень вимог Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з технічної точки зору з подією дорожньо-транспортної пригоди, були - матеріали адміністративної справи та пояснення водіїв ОСОБА_2. та ОСОБА_3.    

Судом встановлена та не оспорюється відповідачем ОСОБА_3 . та обставина, що рухаючись по пр. Московському в правому крайньому ряді дороги і не впевнившись в безпеці свого маневру, став перестроюватись в лівий крайній ряд.

Позивач ОСОБА_2. даючи пояснення щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди зазначав, що він рухався по пр. Московському по лівій крайній частині і коли перед ним виникла перешкода у вигляді автомобілю Опель-Вектра, який виконував маневр розвороту з правої крайньої смуги дороги, не зміг відвернути зіткнення, оскільки маневр автомобілю Опель-Вектра був для нього несподіваний. Маневру обгону з виїздом на зустрічну смугу руху він не виконував.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4, яка знаходилась в автомобілі ВАЗ 21013 в якості пасажира, підтвердила пояснення ОСОБА_2. і показала, що водій ОСОБА_2. маневру обгону автомобіля Опель-Вектра, з виїздом на зустрічну смугу руху, не виконував.

Оцінюючі зібрані по справі всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновку експерта щодо наявності в діях водія ОСОБА_3. порушень вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Та необґрунтованістю висновку в частині встановлення в діях ОСОБА_2. порушень вимог п.п. 10.1, 14.2 «б» та 14.6 «е» Правил дорожнього руху України, які знаходяться з технічної точки зору в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди з тих підстав, що до такого висновку експерт прийшов виходячи виключно з пояснень водія ОСОБА_3., інших об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2. виконував маневр обгону автомобілю відповідача з порушенням вимог Правил дорожнього руху України не встановлено ні експертом ні судом і не вбачається це з схеми дорожньо-транспортної пригоди.

Посилання експерта на те, що висновок щодо розвитку дорожньо-транспортної пригоди можливо зробити з характеру ушкоджень, які отримали автомобілі, судом для вирішення питання про наявність в діях того чи іншого водія порушень вимог ПДР України до уваги не приймається, оскільки сам експерт пояснив, що такий висновок можливо зробити тільки після проведення трасологічної експертизи, яка по справі проведена не була, клопотань про її призначення до суду не надходило.

Посилання відповідача та його представника на ту обставину, що позивачем ОСОБА_1. не надано доказів в підтвердження проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю та розміру понесених при цьому витрат, правового значення не мають, оскільки суду наданий висновок автотоварознавчого дослідження № 001268 від 15.01.2007 року, який відповідачем та його представником фактично не оспорювався.

За таких обставин, виходячи з положень п. 1 ст. 1 ст. 1188 ЦК України, якою встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. підлягають стягненню такі витрати: 5493 грн. 69 коп. в рахунок компенсації майнової шкоди спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля, 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. за оплату автотоварознавчого дослідження, 500 (п'ятсот) грн. за оплату правової допомоги, понесення яких позивачем підтверджено відповідними документами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь ОСОБА_1. суд присуджує державне мито пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме 64 (шістдесят чотири) грн. 10 коп. за оплату державного мита та 30 (тридцять) грн. за оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.                      

Крім того, підлягають частковому задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1. щодо стягнення моральної шкоди. Оскільки подія дорожньо-транспортної пригоди з участю сина негативно вплинула на емоційних стан позивача, змусила змінити звичайний уклад життя, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає за достатнє стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. в рахунок компенсації моральної шкоди 300 грн.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_2. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав струс мозку, що підтверджено копією довідки № 10/13927 від 01.12.2006 року, яка видана Харківською міською клінічною лікарнею швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова та також змушений був змінити звичайний уклад життя, що в комплексі негативно вплинуло на його емоційний ста, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги ОСОБА_2. щодо стягнення моральної шкоди з відповідача і вважає за достатнє стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2. в рахунок компенсації моральної шкоди 600 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1. витрат по сплаті за направлення ОСОБА_3 . телеграми з повідомленням про необхідність з'явитися на огляд транспортного засобу при проведенні автотоварознавчого дослідження, задоволенню не підлягають оскільки дані витрати до судових не відносяться.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 209, 212 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1188 ЦК України, суд-               

вирішив:

Позов ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5495 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. та судові витрати: 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. за оплату автотоварознавчого дослідження, 500 (п'ятсот) грн. за оплату правової допомоги, 30 (тридцять) грн. за оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу і 64 (шістдесят чотири) грн. 10 коп. за оплату державного мита.

Всього на загальну суму 6504 (шість тисяч п'ятсот чотири) грн. 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2в рахунок відшкодування моральної шкоди 600 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.