№2-62\2007 р.

РІШЕННЯ

Іменем  України

07.11.2007 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, в складі:       

головуючого - судді Маслова М.І.

при секретарі - Тимофеєвій В.В., Плотніковій І.Ю.Скоропляс І.Ю..

за участю представника відповідача Гріненка В.Б.,

 розглянув у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3;

 Третя особа: служба у справах неповнолітніх Орджонікідзевської районної ради м. Харкова в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, приватний нотаріус Васікова Л.Є. " Про визнання договору дарування квартири недійсним, та визнання права власності на 1\2 частини квартири ", по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2; Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області "Про усунення перешкод в здійснені права користування та розпорядження майном та виселення" по додатковому позову ОСОБА_1в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до ОСОБА_3; Третя особа Відділ опіки та піклування Орджонікідзевської райради м. Харкова "Про поновлення порушеного права та вселення про відшкодування моральної шкоди".

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., 3-а особа Відділ опіки та піклування Орджонікідзевського РВК м.. Харкова на користь неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгеніївна " Про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 однокімнатної ізольованої квартирі 16, 8 м. кв., загальною площею 32, 5 м.кв. недійсним . При цьому позивачка ОСОБА_1. затверджує, що з відповідачем ОСОБА_2. на момент звернення в суд з даним позовом знаходилась у шлюбі, який був зареєстрований 11.04.2003 року, в міському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського обласного управління юстиції а\ з 378, який був розірваний 04.03.2005 року за рішенням суду. До цього, як затверджує ОСОБА_1., вона знаходилась з ОСОБА_2. у фактичних шлюбних відносинах з квітня 2000 року і вони мешкали однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1. Спірна квартира належала на праві особистої власності у порядку приватизації житла ОСОБА_2., позивачка стверджує, що поселилася вона з дитиною і стала мешкати з його згоди оскільки мала намір з ним проживати однією сім'єю . При цьому затверджує, що продала свою квартиру АДРЕСА_2 що належала їй на праві особистої власності . Виручені від продажу гроші в сумі 2000 доларів США вона вклала в ремонт квартири, що за її словами збільшило її дійсну і ринкову вартість, детально вказала в позовній заяві об'єм виконаних робіт і понесені витрати. Влітку 2004 роки відносини з відповідачем погіршали, оскільки вона зрозуміла, що ОСОБА_2. сім'єю не цікавиться, і стала наполягати на тому, щоб відповідач виконав свої забов'язання в частині квартири і подарував її. Оскільки вона не має будь-якого іншого житла з дитиною, а відповідач ОСОБА_2. постійно з 2000г. проживав в Німеччині і його поява на Україні мала нетривалий період часу. Відповідач своєї обіцянки не виконав. 23.03.2003 року в квартиру, де вона проживала і була зареєстрована з'явилася гр-ка ОСОБА_3. та пред'явила на спірну квартиру договір дарування від 17.12.2004 р. укладений між нею і ОСОБА_2. засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Е.. ОСОБА_3. При цьому, як вказує позивачка, ОСОБА_3. поводилася агресивно, заявила, що нікуди не піде і їй необхідно звільнити квартиру, у зв'язку з чим був викликаний наряд міліції, проте яких-небудь заходів профілактичного характеру до неї прийнято не було і вона з дитиною залишилася в безпорадному стані . Залишатися в квартирі було небезпечно, оскільки поведінка відповідачки і її агресивність викликали у позивачки хвилювання. У зв'язку з чим позивачка з дитиною була вимушена залишити квартиру, при цьому вона забрала частину своїх речей у тому числі і предмети першої необхідності, необхідні як їй так і дитині. Тимчасово позивачка проживала у своїх знайомих, при цьому в ЖЕК №- 145 вона подала заяву, з якої вибачається, що вона вимушено залишає квартиру і просить без її відома і згоди не знімати її з реєстрації з дитиною, а також інших дій без її відома не здійснювати . У своєму додатковому позові просить відновити її порушене право і вселити її з дитиною в спірну квартиру і стягнути моральний збиток з урахуванням всіх переживань і страждань пов'язаних з її вимушеним переселенням у розмірі 20 000 гривень . Вказану суму просить стягнути з ОСОБА_3.. Позивачка ОСОБА_1. стверджує, що значну частину своїх грошових коштів вона витратила на ремонт квартири, то вона придбала право на 1\2 її частини і у зв'язку з чим просить визнати договір дарування квартириАДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_3, засвідчений приватним нотаріусом Васікової Л.Е. 17.12.2004 р. зареєстрований в реєстрі № 10588 недійсним .

 Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги не визнав в суд з'явитися не зміг оскільки постійно проживає у Німеччині, свої інтереси доручив представляти його представнику ОСОБА_5., просить справу розглядати в його відсутності, в наданому письмовому запереченні просить в позові ОСОБА_1. відмовити, оскільки він є власником спірної квартири і він не позбавлений можливості розпорядитися нею на свій розсуд, що він і зробив. ОСОБА_2. подарував ОСОБА_3., його співмешканці з якою він проживав у фактичному шлюбі з 1974 р. по 1996 роки і від сумісного життя у них сумісна дитина ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_2., згідно договору дарування, який складений і засвідчений в нотаріальній конторі у приватного нотаріуса. Підстав для визнання його недійсним у суду немає , у тому числі і визнання права власності на 1\2 частину спірної квартири за ОСОБА_1.. Відповідач ОСОБА_2. просить в позові ОСОБА_1. відмовити, оскільки її вимоги надумані і не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать вимогам закону і нічим не підтверджуються . Суд вважає за можливе справу розглянути у порядку ст. 77, 169 п.2,3 ЦПК України, заперечень від учасників процесу не надійшло.

Відповідачка ОСОБА_3. позовні вимоги ОСОБА_1. не визнала, заперечує проти її позову і вважає її вимоги надуманими, оскільки ОСОБА_2. по своєму волевиявленню оформив договір дарування на її ім'я спірної квартири і при цьому закон не порушив . Просить в позові ОСОБА_1., у тому числі і в інтересах неповнолітньої дитини відмовити. Більш того в своєму зустрічному позові про виселення ОСОБА_1. з дитиною і усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном стверджує, що ОСОБА_1. сама з дитиною залишила спірну квартиру без яких-небудь протиправних дій з її сторони. Також вказує, що її шлюб з ОСОБА_2. носив фіктивний характер, з метою виїхати до Німеччини. Вона добровільно з дитиною залишила квартиру вивезла всі свої речі і   понад 6  місяців  по  місцю     реєстрації з дитиною  не  проживає,  стверджує,  що  вона добровільно забрала свої речі у тому числі і речі ОСОБА_2. і виїхала в невідомому напрямку. У квартирі ремонт не робився і відповідачка по зустрічному позову не могла витратити 2000 тис . доларів США на ремонт квартири, а отже підвищити її ринкову вартість, в цій частині ОСОБА_1. не могла, і позивачка повідомляє суду неправдиву інформацію, квартира   знаходиться   в поганому стані, останній раз в ній робився ремонт в 1994 році, в якому брала участь вона з ОСОБА_2. коли проживали з ним однією родиною. Вимоги ОСОБА_1. мають надуманий, вигаданий характер і не відповідають дійсності і суперечать вимогам закону. Відповідачка ОСОБА_3. вказує, що позивачка з дитиною перешкоджають їй здійснювати своє право на житлову площу як власнику, а у зв'язку з чим просить усунути перешкоду в користуванні і розпорядженні її квартирою і зобов'язати відділ громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Орджоникідзевського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області зняти її з дочкою з реєстрації і виселити .

Представник 3-ої особи ОСОБА_2. - ОСОБА_5. солідарні з ОСОБА_3. по її зустрічному позову; приватний нотаріус Васікова Л.Э. проти позову ОСОБА_1. про визнання договору дарування квартири недійсним заперечує і стверджує, що він був засвідчений відповідно до діючого закону і підстав для його визнання недійсним немає . Вказує, що ОСОБА_1. та її неповнолітня дитина, хоч і були зареєстровані в даній квартирі на момент оформлення договору дарування, але не брали участь у приватизації. Просить в позові ОСОБА_1. в цій частині відмовити з причини відсутності підстав для визнання договору дарування недійсним. Просить справу розглядати в її відсутності відповідно до ст. 77, 169 п. 2,3 ГПК України, про що є заява, заперечень від учасників процесу не надійшло .

Представник відділу опіки та піклування Орджонікідзевського райвиконкому м.. Харкова за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_1., у тому числі і відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 "про виселення і усунення перешкод в користуванні квартирою за вищезгаданою адресою", вважають за необхідне відмовити, оскільки це зачіпає інтереси неповнолітньої дитини мати якої в добровільному порядку квартиру не залишала, отже їх право було порушено і підлягає відновленню . Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області покладається на розсуд суду і не заперечує справу розглянути у відсутності їх представника, в порядку ст. 77, 169 п. 2,3 ГПК України, заперечень від учасників процесу не надійшло .

Перевіривши матеріали справи, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, допитавши свідків, ОСОБА_7., ОСОБА_8. , ОСОБА_9. , ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14. суд вважає,   що   позовні   вимоги   позивачки ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню, при цьому суд вважає, що ОСОБА_1. не довела своїх позовних вимог до ОСОБА_2., ОСОБА_3., за участю 3-ої особи : Відділу опіки та піклування Орджонікідзевського РВК м. Харкова на користь неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження; Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Лариси Євгеніївни " Про визнання договору дарування квартириАДРЕСА_1 однокімнатної ізольованої квартири 16,8 м. кв., загальною площею 32,5 м. кв. недійсним . З матеріалів справи вибачається , що дана квартира була видана ОСОБА_2. 21.12.1993 року на підставі Рішення Фрунзенського РВК м.. Харкова № 172-10 від 14.12.1993 року ордер на житлове приміщення № 073393, яка надалі була приватизована, про що є свідоцтво про право власності від 1 червня 1998 року реєстраційний номер № 7-98-137293. Тобто задовго до знайомства з ОСОБА_1., отже дана квартира не є сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2. в період їх совісного життя   і не підлягає розділу відповідно до ст. 16 « Закону України « Про власність ». ОСОБА_1. з дитиною ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 народження була зареєстрована даною жилою площі 11.12.2001 року, донька 21.10.2003 року, шлюб з ОСОБА_2. був зареєстрований 11.04. 2003 року, розірваний в 2005 році за рішенням суду. Отже у ОСОБА_2. були всі правові підстави розпорядитися своєю квартирою на свій розсуд, без згоди ОСОБА_1., що він і зробив подарував дану квартиру своїй співмешканці ОСОБА_3, з якою він проживав у фактичних шлюбних відносинах з 1974 р. по 1996 роки і від сумісного життя у них є дитина ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_2., який з батьком в даний час проживає в Німеччині, куди вони виїхали на постійне місце проживання. Даний договір дійсний складений і засвідчений в нотаріальній конторі у приватного нотаріуса і підстав визнавати його недійсним у суду немає . У зв'язку з чим їй в цій частині слід відмовити . Що стосується позовних вимог ОСОБА_1. в частині визнання за нею права власності на 1\2 частину спірної квартири, то і тут суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки згідно ст. 60 ЦК України позивач повинен довести свої позовні вимоги, а як вбачається з матеріалів цивільної справи позивачка ОСОБА_1. недобросовісно користується своїми правами і при цьому перекручує дійсні факти в своїх інтересах. У її позові вона стверджувала , що в квартирі був зроблений ремонт і її гроші від продажу квартири пішли на впорядкування квартири, чим підвищилася її ринкова вартість, а у судовому засіданні від цих слів відмовилась . Проте в ході судового розгляду було встановлено, що в квартирі ремонт не робився з 1994 року, а отже вартість квартири привіщилась але не по вказаних підставах і не в результаті витрачених засобів ОСОБА_1. від продажі квартири яка у неї була і яку вона продала 22. листопада 2001 року, до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2. . Даних про те, що дані гроші від реалізації квартири в сумі 2000 доларів США пішли на інтереси нової сім'ї, квартири, для ОСОБА_2. при виїзді до Німеччини у суду таких даних немає, отже суд вважає, що позивачка в цій частині позовні вимоги не довела, а отже їй в позові слід відмовити за необґрунтованістю і доведеністю її позовних вимог .

Що стосується додаткового позову ОСОБА_1. в частині її вимог про відновлення порушеного права і вселення її з дитиною в спірну квартиру за вищезгаданою адресою, то суд вважає, що її вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з того, що ОСОБА_1. з дитиною ОСОБА_4. проживали і були зареєстровані в однокімнатній ізольованій квартирі по АДРЕСА_1, відповідно до ст. ст. 64, 65 ЖК України, проте після пред'явлення претензій Буржінською Є.К. до них, то, вони були вимушені звертатися за захистом своїх прав і законних інтересів в міліцію, оскільки поведінка ОСОБА_3. носили агресивний характер і вона не йшла на які-небудь компроміси, вони були вимушені виїхати з квартири. 1 цьому передувало звернення ОСОБА_1. з заявою у ЖЄК № -145, датоване 5.04.2005 р. з якого видно, що вона з дитиною вимушені залишити квартиру з причини неправомірної поведінки гр-ки ОСОБА_3., яка зламала замки і вселилася в квартиру. Подібного роду дії і їх оцінка судом дають підстави суду зробити правильний висновок про те, що дії ОСОБА_3 носили протиправний характер, що послужило поводом і підставою до того, що ОСОБА_1. з дітиною була вимушена піти проживати в іншу квартиру проти її волі і бажання .На теперішній час вона з дитиною проживає на квартирі у своїх знайомих і позбавлена можливості повернутися в квартиру, де знаходятся частина її речей, що залишилися . При таких обставинах, суд вважає, що право ОСОБА_1. у квартирі АДРЕСА_1 було порушене і воно підлягає відновленню у порядку ст. ст. 64, 65 ЖК України . У позові ОСОБА_3. про виселення її із займаної жилою площі і визнання права на житлову площу слід відмовити, у порядку ст. 150, 156 ЖК України, оскільки позивачка по зустрічному позову у порядку ст. 123 ЦПК України  ОСОБА_3. не довела своїх вимог, а  пред'явлені докази ОСОБА_1 не свідчать про те, що вона з дитиною пішли добровільно з жилого приміщення де були зареєстровані і через ст. ст. 71,72 ЖК України втратили право на житлову площу . Таких доказів суд не має.

Згідно ст.ст. 23,232 ЦК України суд також не може погодитися з тим, що позивачкою був понесений моральний збиток, який утворився в результаті переживань і страждань обумовлених неправомірними діями відповідачки, з матеріалів справи видно, що не представлений розрахунок передбачуваного збитку відповідно до позовних вимог ОСОБА_1., який висунутий в сумі 20000 грн. . При таких обставинах суд вважає, що і тут позивачка ОСОБА_1. свій позов про наявність моральних збитків, що зазнали нею, в сумі 20000 грн. не довела і їй слід в позові відмовити за необґрунтованістю і доведеністю предьявленного позову .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10,11,12,13,77,169 п. 2,3,208,209, 212,214,215, 294,295 ГПК України ст. 64, 65, 71,72, 109,150, 156,162 ЖК України ст. ст. 215,216,232, 386,403,405 ГК України ; ст. 16 Закону Україні « Про власність " суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3; третя особа: служба у справах неповнолітніх Орджонікідзевської районної ради м. Харкова в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4, приватний нотаріус Васікова Л.Є. " Про визнання договору дарування квартири недійсним, та визнання права власності на 1\2 частини квартири" відмовити за необґрунтованістю та недоказанністю пред"явленного позову.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 ; 3-тя особа Відділ громадянства іміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області "Про усунення перешкод в здійснені права користування та розпорядження майном та виселення" відмовити за необґрунтованістю та недоказанністю предявленного позову. Додатковий позов ОСОБА_1в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 до ОСОБА_3; Третя особа Відділ опіки та піклування Орджонікідзевської райради м. Харкова "Про поновлення порушенного права та вселення і відшкодування моральної шкоди" задовольнити частково. Поновити порушене право ОСОБА_1і її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 , вселити їх у кімнату по вищевказаній адресі. В частині про відшкодування моральної шкоди - відмовити за недоказаністю і необґрунтованістю пред"явлених вимог.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги поданої протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області.