ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7919/13 02.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА"

до Державного територіального-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

про відшкодування збитків 12 351,39 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Невальонна Н.М. - представник за довіреністю

від відповідача: Євдокименко Ю.М. - представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 12 351,39 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 було порушено провадження в справі № 910/7919/13, розгляд справи було призначено на 21.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 розгляд справи було відкладено до 04.06.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 910/7919/13, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, було передано судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 суддя Спичак О.М. прийняв справу № 910/7919/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Спичака О.М., справу № 910/7919/13 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 910/7919/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 02.07.2013.

В судовому засіданні 02.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ТОВ «Лемтранс» було укладено договір комісії № 0368/07 від 10.07.2007, за умовами якого ТОВ «Лемтранс» зобов'язався від імені та за рахунок позивача організувати декларування та оформлення документів на вантаж позивача шляхом укладення відповідних договорів з іншими юридичними особами. В свою чергу, на виконання умов договору № 0368/07 від 10.07.2007 між ТОВ «Лемтранс» та відповідачем було укладено договір № ПЗ/М-106874/НЮ від 29.12.2010 за умовами якого відповідач від імені ТОВ «Лемтранс» зобов'язався здійснювати оформлення необхідних документів на вантаж, які прямують транзитом територією України. Проте, працівник відповідача при виконанні обов'язків, згідно умов наведеного договору щодо оформлення документів на вантаж позивача, порушив митні правила, у зв'язку з чим позивачем було здійснено додаткові витрати в сумі 12 351,39 грн. щодо фінансування такого вантажу, внаслідок чого позивач на підставі договору про відступлення права вимоги № 593/12 від 07.09.2012, укладеного між позивачем та ТОВ «Лемтранс», просить суд стягнути з відповідача понесені збитки в сумі 12 351,39 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.07.2013 заперечив проти заявлених вимог, з урахуванням поданого через канцелярію суду відзиву на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що витрати, які понесені ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА" внаслідок сплати збору за зберігання вилучених товарів на митному складі в сумі 5 606,71 грн. пов'язані із несвоєчасним зверненням позивача до митних органів за отриманням вилученого вантажу. Крім того, посилаючись на ст. 136, ст. 134 Статуту залізниць України, відповідач зазначив, що строк для подання позовної заяви про стягнення 5 746,89 грн. - збір за затримку вагонів, 68,38 грн. - збір за телеграфне повідомлення, 727,40 грн. - збір за маневрову роботу, сплив. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА", як комітентом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», як комісіонером, було укладено договір комісії № 0368/07, за умовами якого ТОВ «Лемтранс» зобов'язався від свого імені та за рахунок позивача за винагороду організувати декларування та оформлення усіх необхідних документів на імпортний вантаж шляхом укладання відповідних договорів із іншими юридичними особами, а позивач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно, у встановлені даним договором строки відшкодувати затрати комісіонера та оплатити надані послуги (п.1.).

29.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», як довіритель, та відповідачем - Державним територіального-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця", як повіреним, було укладено договір на декларування вантажів на кордоні № ПЗ/М-106874/НЮ, за умовами якого відповідач зобов'язався від імені і за рахунок ТОВ «Лемтранс» своєчасно оплатити митним органам єдиного збору за митний, санітарний і.т.д. контроль, декларування та оформлення необхідних документів на вантажі, які прямують транзитом територією України, шляхом заповнення вантажної митної декларації та оформлення необхідних документі, за умов забезпечення правильного нарахування та стягнення вказаних зборів (п. 1.1.).

Умовами договору № ПЗ/М-106874/НЮ від 29.12.2010 сторони погодили, що повірений несе відповідальність і відшкодовує документально підтверджені додаткові витрати ТОВ «Лемтранс» у випадках виникнення наднормативного простою вагонів під час митного оформлення ВМД, ТР80УМФ, ТР80ЦІМ, ВТД коли такий простій виник внаслідок неналежного виконання працівниками повіреного своїх обов'язків (п. 4.2.1.).

20.12.2011між позивачем, як замовником, та Державною адміністрацією залізничного транспорту України, як виконавцем, було укладено договір № 017-362011-ЦЮ, за умовами якого виконавець зобов'язався організовувати перевезення транзитних вантажів залізничним транспортом України у міжнародному залізничному вантажному сполученні, а також надавати додаткові послуги, що пов'язані із цими перевезеннями, а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити надані послуги за встановленими тарифами (п.1.1.).

Умовами договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010 сторони погодили, що позивач зобов'язується відшкодовувати витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, які експедируються позивачем, що виникли на станціях залізниць України, через неправильне оформлення документів на вантаж (2.2.10.). Розрахунки за цим договором здійснюється через розрахунковий центр згідно з тарифною політикою (п.3.1.). Позивач здійснює оплату послуг через розрахунковий рахунок ДП «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень» (п. 3.2.). Розрахунковий центр на підставі виставлених рахунків і звіту форми 4-А за фактичне виконання робіт списує кошти з картки обліку позивача в рахунок оплати за виконані залізницями України перевезення (п. 3.7.).

07.09.2012 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА" , як новим кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», як первісним кредитором, було укладено договір відступлення права вимоги № 593/12, за умовами якого новий кредитор отримав право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання наступних зобов'язань: нести відповідальність і відшкодовувати документально підтверджені додаткові витрати нового кредитора у випадку виникнення наднормативного простою вагонів під час митного оформлення, коли такий простій виник внаслідок неналежного виконання працівниками боржника своїх зобов'язань, а саме порушення працівниками боржника декларування вантажу, що переміщався в контейнері № CXDU1065645: незаявлення за встановленою формою точних відомостей про вантаж: відшкодувати новому кредитору збитки, завдані недекларуванням вантажу, що переміщався у контейнері № CXDU1065645 через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про вантаж, у відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224-226 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом 26.02.2012 на ділянку митного контролю «Експорт» митного поста «Чоп-залізничний» Чопської митниці, у складі вантажного потягу № 3701 надійшли контейнери №CXDU1065645, № CXDU0165645, № CXDU1065774, № CXDU1065917, що знаходились на вагонах-платформах широкої колії (1520 мм) №54109699, 58637430, що підтверджується актами загальної форми № 4856, № 3112, № 3113 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Згідно ДКД типу УМВ № 805100000/2012/002735 від 20.02.2012 у контейнерах через митний кордон України переміщується товар, який був відправлений фірмою Сичуань (Тянджин) Міжнародна торгово-транспортна компанія Ко Лтд на адресу отримувача - позивача, який переміщувався через митну територію України та заявлений декларантом ст. Хутір-Михайлівський Кубрак О.О.

27.02.2012 було проведено митний огляд вказаних контейнерів, в результаті якого встановлено, що в контейнері № CXDU0165645 знаходиться вантаж «гучномовці» в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 деревяних піддонах, вартістю 1,5 дол.США за штуку (загальною вартістю 662473,73 грн.), відомості про який не заявлено, за установленою формою митному органу гр. Кубрак О.О., що підтверджується актом розпечатування вагону (контейнеру) для митного та прикордонного огляду (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0702/30501/12 від 12.03.2012 гр. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі) гр. Кубрак О.О. було притягнуто до відповідальності, внаслідок порушення митних правил, передбачених ст. 340 Митного кодексу Україн, у зв'язку із нездійсненням заявлення за установленою формою митному органу про знаходження у контейнері № CXDU0165645 вантажу «гучномовці» в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 деревяних піддонах, який, в свою чергу, було вилучено, як і документи на такий вантаж: УМВ № 805100000/2012/002735 від 20.02.2012, залізнична накладна № 039112 від 03.02.2012, копія дорожньої відомості від 02.02.2012 б/н, телеграма від 06.02.2012 № ЦТФТООД 684023/0022 для розгляду справи про порушення митних правил.

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012 у справі № 712/5949/12 гр. Кубрак О.О. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України. Предметами порушення митних правил вказано: гучномовці, змонтовані або не змонтовані в корпуси, код товару згідно з УКТЗЕД-8518290000, в кількості 55296 штук, вартістю 662 473,73 грн., які підлягають поверненню ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА".

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 19.04.2012 постанову Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012 у справі № 712/5949/12 залишено без змін.

Як зазначає позивач у позовній заяві, внаслідок неправомірних дій гр. Кубрак О.О., яка є працівником залізниці України, позивачем було понесено додаткові витрати, пов'язані зі сплатою Укрзалізниці через ДП «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень» збору за затримку вагонів - 5 746,88 грн. та додаткових зборів: за телеграфне повідомлення 68,38 грн., маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн., а також 5 606,71 грн. - оплата за зберігання товару на складі митного органу.

На підтвердження понесення додаткових витрат позивачем будо подано до суду:

Збір за затримку вагонів в сумі 5 746,88 грн.: рахунок-фактури № 2417 від 12.03.2012 на суму 193 771,56 грн., з яких 5 746,88 грн. - плата за затримку вагонів, міжнародне залізнодорожне вантажне повідомлення від 07.03.2012, а також платіжне доручення № 242 від 13.03.2012 згідно якого позивачем на розрахунковий рахунок ДП «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень» було перераховано грошові кошти в сумі 341 000,00 грн., які згідно п. 3.7. договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010 зараховують на картку обліку позивача та списуються в рахунок оплати за виконані залізницею послуги;

оплата за зберігання товару на складі митного органу в сумі 5 606,71 грн.: уніфікована митна квитанція МД-1 КА № 483392 від 14.07.2012 на суму 5 606,71 грн., що видана позивачу внаслідок оплати таким зберігання товарів та ТЗ по ПМП № 0702/30501/12 від 12.03.2012;

збір за телеграфне повідомлення в сумі 68,38 грн., за маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн.: рахунок-фактури № 2417 від 12.03.2012 на суму 193 771,56 грн., з яких 3 854,13 грн. - додатковий збір, до якого увійшли вищенаведені суми, дорожні відомості № 039110 та № 039111, в яких у графі 58 вказані уніфіковані коди: 80 - збір за пломбування вагонів та контейнерів, який становить 8,43$ по кожній із відправок, а разом 202,02 грн.; 78 - збір за телеграфне повідомлення, який становить 8,56 $ по кожній із відправок, а разом 68,38 грн. та 56 - збір за маневрову роботу, який разом становить 727,40 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, оплата наведених суми, а саме збір за телеграфне повідомлення в сумі 68,38 грн., за маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн. також підтверджується платіжним доручення № 242 від 13.03.2012 на суму 341 000,00 грн., внаслідок списання грошових котів з облікової карти позивача в порядку п. 3.7. договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010.

Як зазначає позивач у позові, внаслідок наведених обставин, на підставі договору відступлення права вимоги № 593/12 від 07.09.2012, позивач звернувся до відповідача із претензією про відшкодування збитків № 2-03/351 від 11.10.2012 в сумі 12 284,06 грн. Надсилання вказаної претензії підтверджується описом вкладеного у цінний лист від 12.10.2012, фіскальним чеком поштової установи № 4161 від 12.10.2012 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.10.2012 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 12 351,39 грн., у зв'язку із понесенням ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА" збитків, внаслідок неправомірних дій працівника залізниці України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти заявлених вимог, та зазначив про те, що збитки, які позивач зазнав внаслідок оплати збору за зберігання товару на складі митного органу в сумі 5 606,71 грн.:, понесені ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА" з вини позивача, оскільки ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА" не звернулося до відповідного органу із завою про видачу товару у строк одинадцять днів з дня набрання законної сили постанови Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012 у справі № 712/5949/12, яка на думку відповідача набрала сили 24.04.2012. Крім того, відповідач зазначив, що і вимоги позивача про стягнення збитків, внаслідок додаткової оплати збору за телеграфне повідомлення 68,38 грн., маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн. також є безпідставними, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності в 6 місяців, що встановлений ст. 136 Статуту залізниць України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 340 Митного кодексу України особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмове рішення керівника митного органу чи особи, яка виконує його обов'язки, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари. Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою митного органу відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи митного органу, яка пред'являла зазначене рішення громадянинові. Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення; 2) ознайомитися із своїми правами та обов'язками під час проведення особистого огляду; 3) надавати пояснення та заявляти клопотання; 4) добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи; 5) робити заяви з обов'язковим внесенням їх посадовою особою митного органу, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду; 6) користуватися рідною мовою та послугами перекладача; 7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта; 8) оскаржувати рішення, дії митного органу щодо проведення такого огляду. Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником. Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Протокол підписується посадовою особою митного органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов'язковим занесенням її до протоколу. Копія протоколу надається громадянинові. Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституційного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

Відповідно до ст. 3 Порядку справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів (який станом на день виникнення даних правовідносин був чинним) плата за зберігання товарів і транспортних засобів, вилучених за справою про порушення митних правил, на складах митних органів справляється, якщо згідно із судовим рішенням порушника визнано винним, а вилучені за справою товари та транспортні засоби підлягають поверненню власнику. Розрахунковий строк зберігання для нарахування плати в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили судовим рішенням за справою про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів і транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на адресу позивача фірмою Сичуань (Тянджин) Міжнародна торгово-транспортна компанія Ко Лтд було направлено товар, що підтверджується ДКД типу УМВ № 805100000/2012/002735 від 20.02.2012, а саме контейнери №CXDU1065645, № CXDU0165645, № CXDU1065774, № CXDU1065917, які на підставі договору комісії № 0368/07 від 10.07.2012 та договору доручення № ПЗ/М-106874/НЮ від 29.12.2010 були заявлений декларантом ст. Хутір-Михайлівський Кубрак О.О.

Так, наведений товар надійшов на ділянку митного контролю «Експорт» митного поста «Чоп-залізничний» Чопської митниці 26.02.2012, у складі вантажного потягу № 3701, що підтверджується актами загальної форми № 4856, № 3112, № 3113, а 27.02.2012 було проведено митний огляд контейнерів №CXDU1065645, № CXDU0165645, № CXDU1065774, № CXDU1065917, в результаті якого встановлено, що в контейнері № CXDU0165645 знаходиться вантаж «гучномовці» в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 деревяних піддонах, вартістю 1,5 дол.США за штуку (загальною вартістю 662473,73 грн.), відомості про які гр. Кубрак О.О. за установленою формою митному органу заявлено не було, що підтверджується актом розпечатування вагону (контейнеру) для митного та прикордонного огляду.

Таким чином, внаслідок наведених обставин гр. Кубрак було притягнуто до відповідальності, у зв'язку із порушенням митних правил, передбачених ст. 340 Митного кодексу Україн, що підтверджується протоколом про порушення митних правил № 0702/30501/12 від 12.03.2012, а постановою Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012 у справі № 712/5949/12 гр. Кубрак О.О. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України, внаслідок нездійсненням гр. Кубрак заяви за установленою формою митному органу про знаходження у контейнері № CXDU0165645 вантажу «гучномовці» в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 дерев'яних піддонах.

Так, у зв'язку із виникненням вказаних обставин, позивачем було понесено збитки в сумі 12 284,06 грн., а саме внаслідок сплати збору за затримку вагонів - 5 746,88 грн. та додаткових зборів: за телеграфне повідомлення 68,38 грн., маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 134,68 грн., а також 5 606,71 грн. - оплата за зберігання товару на складі митного органу, що підтверджується: оплата за зберігання товару на складі митного органу в сумі 5 606,71 грн.: уніфікована митна квитанція МД-1 КА № 483392 від 14.07.2012 на суму 5 606,71 грн., що видана позивачу внаслідок оплати таким зберігання товарів та ТЗ по ПМП № 0702/30501/12 від 12.03.2012; збір за затримку вагонів в сумі 5 746,88 грн., збір за телеграфне повідомлення в сумі 68,38 грн., за маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн.: рахунок-фактури № 2417 від 12.03.2012 на суму 193 771,56 грн., з яких 5 746,88 грн. - плата за затримку вагонів, з яких 3 854,13 грн. - додатковий збір, до якого увійшли суми з накладення трьох пломб, відправлення телеграфічного повідомлення, за маневрову роботу; міжнародне залізнодорожне вантажне повідомлення від 07.03.2012; дорожні відомості № 039110 та № 039111, в яких у графі 58 вказані уніфіковані коди: 80 - збір за пломбування вагонів та контейнерів, який становить 8,43$ по кожній із відправок, а разом 134,68 грн.; 78 - збір за телеграфне повідомлення, який становить 8,56 $ по кожній із відправок, а разом 68,38 грн. та 56 - збір за маневрову роботу, який разом становить 727,40 грн.; платіжне доручення № 242 від 13.03.2012 згідно якого позивачем на розрахунковий рахунок ДП «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень» було перераховано грошові кошти в сумі 341 000,00 грн., які згідно п. 3.7. договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010 зараховують на картку обліку позивача та списуються в рахунок оплати за виконані залізницею послуги, у зв'язку з чим оплата наведених сум була здійснена шляхом списання грошових коштів ДП «Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень» з облікової карти позивача в порядку п. 3.7. договору № 017-362011-ЦЮ від 20.12.2010.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що внаслідок порушення працівником відповідача митних правил, передбачених ст. 340 Митного кодексу України, а саме нездійсненням гр. Кубрак заяви за установленою формою митному органу про знаходження у контейнері № CXDU0165645 вантажу «гучномовці» в 1152 картонних коробках по 48 штук в кожній на 18 дерев'яних піддонах, позивачем було понесено додаткові витрати щодо фінансування наведеного вантажу, у зв'язку з чим йому було завдано збитки.

За таких обставин, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача завданих збитків є законними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, однак частково, в сумі 12 284,05 грн., оскільки збитки, що понесені позивачем, внаслідок оплати збору за пломбування вагонів та контейнерів підтверджуються лише на суму 134, 68 грн.

Твердження відповідача про те, що позивач зазнав збитків зі своєї вини, внаслідок звернення про витребування вантажу зі спливом строку в одинадцять днів з дня набрання законної сили постанови Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012 у справі № 712/5949/12, яка на думку відповідача набрала сили 24.04.2012, судом відхиляється, з огляду на те, що ТОВ "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА" не було учасником провадження у справі № 712/5949/12, а тому повідомлене про результат розгляду наведеної справи - не було. Позивач отримав постанову Ужгородського міськрайонного суду від 13.04.2012 у справі № 712/5949/12 лише 10.07.2012, що підтверджується листом Ужгородського міськрайонного суду № 3/712/2867/12 від 10.10.2012 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Посилання відповідача на ст. 136 Статуту відповідача про те, що позови до залізниці можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється терміном відповідно п. "Ж" ст. 134 Статуту, а саме з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову - для позовів про повернення коштів з дня списання коштів з особового рахунку платника, а тому на думку відповідача, строк звернення до суду з позовом про стягнення збитків, внаслідок додаткової оплати збору за телеграфне повідомлення в сумі 68,38 грн., за маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 202,02 грн. позивачем пропущено, також, судом відхиляються, з огляду на те, що відповідно до п. 3 Статуту залізниць України дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспортного користування, а отже дія наведеного Статуту на декларування вантажів не поширюється, у зв'язку з чим застосування строку позовної давності, що встановлений ст. 136 Статуту до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 12 284,05 грн., з яких: понесені позивачем збитки внаслідок оплата за зберігання товару на складі митного органу в сумі 5 606,71 грн., збору за затримку вагонів в сумі 5 746,88 грн., збору за телеграфне повідомлення в сумі 68,38 грн., за маневрову роботу - 727,40 грн. та накладення трьох пломб - 134, 68 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (код ЄДРПОУ - 04713033, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТЕЙНЕР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ - 34291623, місцезнаходження: 02094, м. Київ, бульвар Праці, 2 /27) 12 284 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 05 коп. - збитків та 1 711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 12 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 08.07.2013