Справа №2-6210/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Лівандовської Т.В.

при секретарі - Гуляй О.М.

з участю позивача- ОСОБА_1

треті особи на стороні позивача,

які не заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника Луцької міської ради - Шевчука Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Луцької міської ради про виділ частки та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцької міської ради про виділення частки та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свій позов тим, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить позивачу та його дружині-ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй 1/2 частину вищевказаної квартири. Позивач вказує, що є єдиним спадкоємцем спадкового майна. Спадщину прийняв, шляхом спільного проживання з дружиною. Діти на спадщину не претендують, в шестимісячний строк подали в держнотконтору заяви про відмову від спадщини. З врахуванням того, що частка покійної за життя виділена не була, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Покликаючись на вищевикладене, просить визнати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, кожному зокрема, в квартирі АДРЕСА_1 належить ідеальна частка в розмірі 1/2 частини квартири, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, що залишилась після смерті ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач, підтримавши позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, суду пояснив, що з ОСОБА_4 перебував в шлюбних відносинах, і проживав в приватизованій квартирі. Після її смерті відкрилась спадщина, і, оскільки, останній постійно проживав з спадкодавцем, тому, вважається таким, що прийняв спадщину. Просив задовольнити позовні вимоги. Окрім того, зазначив, що в свідоцтві про право власності на квартиру вкралась помилка в написанні його прізвища та прізвища дружини. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 06 листопада 2007 року встановлено факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого відділом з приватизації житлового фонду Луцької міської ради від 07 вересня 2006 року та факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як чоловіком та дружиною.

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги, з підстав зазначених в позові визнали, відносно задоволення позову не заперечували. Суду пояснили, що в шестимісячний строк після смерті матері звернулись з заявою в держнотконтору про відмову від спадщини.

Представник Луцької міської ради Шевчук Ю.В. в судовому засіданні пояснив, що не має заперечень щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Даний факт підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло від 07.09.2006 року, даний факт знайшов підтвердження і в поясненнях сторін.

Окрім того, рішенням Луцького міськрайонного суду від 06.11.2007 року встановлено факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого відділом з приватизації житлового фонду Луцької міської ради від 07 вересня 2006 року та факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як чоловіком та дружиною.

Статтею 372 ЦК України передбачено, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

В судовому засіданні встановлено, що домовленості між співвласниками про розмір часток не було, то слід встановити, що кожному із них належить по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.

Оскільки, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть, то спадщина відкрилась на 1/2 частину вищевказаної квартири, яка належала їй на праві власності.

В даному випадку, згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом, оскільки, заповіту спадкодавець ОСОБА_4 за життя, не залишила.

Згідно ст.1261 ЦК України, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є позивач, як її чоловік, що стверджується свідоцтвом про одруження (а.с.5) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як їхні діти, що підтверджується поясненнями сторін.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину, згідно вимог ст.1268 ЦК України, шляхом постійного проживання у спірній квартирі на час відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи, заведеної 2-ю Луцькою державною нотаріальною конторою, вбачається, що позивач вчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 із заявою про відмову від спадщини, і, як пояснили в судовому засіданні, на частину спадщини, що відкрилась після смерті їхньої матері, не претендують.

Таким чином, судом встановлено, що на сьогоднішній день ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем на 1/2 частину спадкового майна за законом, що залишилось після смерті дружини.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визначити, що кожному з співвласників квартири АДРЕСА_1 належить по 1/2 її частини, а також слід визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4, а саме: на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України та на підставі ст.ст.328, 355, 368, 370, 372, 1216, 1222, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати, що кожному із співвласників квартири АДРЕСА_1: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом (десяти) днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.