Справа номер 2-562/2007р.

РІШЕННЯ

Іменем   УКРАЇНИ.

22   листопада   2007   року   Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф. за участі сторін: прокурора Василенко С.В., відповідача: ОСОБА_1.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора м. Славутича в інтересах держави в особі державного закладу СМСЧ-5 Міністерства охорони здоров,я України до ОСОБА_1 - про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

встановив:

Прокурор м. Славутича в інтересах держави в особі державного закладу СМСЧ-5 Міністерства охорони здоров,я України звернувся суду із позовною заявою до ОСОБА_1 - про відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Посилається на те, що 26.06.2007 року Постановою Славутицького міського суду Київської області закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_1, внаслідок застосування Закону України „Про амністію" і звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.б п.ж ст.1 вищевказаного Закону. Потерпілий по даній кримінальній справі ОСОБА_2, внаслідок неправомірних дій відповідача знаходився на стаціонарному лікуванні в загально хірургічному відділенні СМСЧ-5 м. Славутича 48 ліжко-днів. Вартість лікування склала 1 619 гривень 58 копійок. Тому просить стягнути з відповідача дану суму на користь державного закладу охорони здоров'я СМСЧ номер 5 МОЗ України.

На попередньому судовому засіданні прокурор в інтересах позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному об'ємі.

Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Оскільки відповідач позовні вимоги визнав в повному об'ємі, то сторони просили розглянути справу по суті, тому при таких обставинах справи, суд вирішив продовжити слухати справу по суті і виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 25 лютого 2007 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись між будинками №2 та №3 Ленінградського кварталу м. Славутича, на грунті особистих неприязних стосунків, які виникли у ході сварки між ним та ОСОБА_2, наніс останньому ряд ударів по різним частинам тіла. У результаті злочинних дій ОСОБА_1., потерпілому ОСОБА_2, були спричиненні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2, знаходився на стаціонарному лікуванні в загально хірургічному відділенні СМСЧ -5 м. Славутича 48 ліжко-днів. Вартість лікування склала 1 619,58 гривень, що підтверджується довідкою СМСЧ-5.

26 червня 2007 року Славутицьким міським судом винесено постанову про закриття кримінальної справи внаслідок застосування Закону України «Про амністію», а ОСОБА_1, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.б п.ж ст.  1 вищевказаного Закону.

Вислухавши сторони, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правовові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Аналогічну силу має і постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. Під час розгляду кримінальної справи цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину не пред'являвся.

Як з'ясовано у судовому засіданні у добровільному порядку витрати лікувального закладу винним ОСОБА_1, на даний час не відшкодовані, а тому сума збитку повинна бути стягнена у судовому порядку.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України, кошти, затрачені на лікування потерпілого зід злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді є наявність порушення економічних інтересів держави внаслідок умисних дій відповідачів, що призвели до заподіяння матеріальної шкоди закладу охорони здоров'я, що фінансується із державного бюджету, у вигляді витрат на лікування потерпілого від злочину.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.61,130,174,209,215,218 ЦПК України, ст.1026 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного закладу Спеціалізованої медико-санітарної частини номер 5 МОЗ України, що фінансується з державного бюджету, 1619 гривень 58 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 7 гривень 50 копійок, від сплати Судового Збору на підставі Декрету KM України „Про Державне Мито" звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.