30.05.2013 Справа № 1013/6613/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого Кухленка Д.С.,

при секретарях Довгаль А.В., Ляліковій А.А., Клімчук Т.Я., Павленко Л.В., Лесненко О.І.,

з участю прокурорів Шадріної Т.В.,Шевчика В.В., Плиски А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Видерта Камінь-Коширського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, приватний підприємець, проживає за адресою АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

04.01.2012 року близько 17:30 год. водій ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Пономарьова в смт. Коцюбинського Київської області, на перехресті з вул. Доківська проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку в результаті чого намагаючись зробити маневр повороту ліворуч на вул. Доківська, виїхав на зустрічну смугу руху, і скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що рухалася по вул. Пономарьова в зустрічному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21101», д. н. з. НОМЕР_2, ОСОБА_2, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової із струсом головного мозку та напруженою підшкірною гематомою чола ліворуч і розповсюдженої забитої рани правого колінного суглобу з ушкодженням препателярної сумки, які згідно висновку експерта № 36/7 від 26.04.2012 р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров'я (понад 21 добу).

Таким чином, водій автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.3 ПДР України «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5 ПДР України «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 10.1 ПДР України «Перед початком pуxу пересттююванням та бмь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 16.13 ГІДР України «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній в зустрічному напрямку прямо чи праворуч».

Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002 року знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав частково та показав, що 04.01.2012 року близько 17:30 год. рухався на автомобілі «Рено-Кенго», в напрямку перехрестя з вул. Доківська. На перехресті він здійснив поворот ліворуч на вул. Доківську, включив лівий покажчик повороту і в цей час автомобіль заглох після цього відбулося зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21101» який рухався по вул. Пономарьова в зустрічному напрямку. Зіткнення відбулося, передньою частиною автомобіля підсудного з передньою частиною автомобіля потерпілою. Від зіткнення автомобіль розвернуло на дорозі. Також від зіткнення спрацювала подушка безпеки. Після цього він вийшов із свого автомобіля та перебував в шоковому стані, тому що відбувалось не пам'ятає.

Вважає, що зазначене ДТП є досадливим непорозумінням. Цивільний позов потерпілої в частині матеріальної шкоди підсудний визнав повністю, але повністю не визнав цивільний позов в частині моральної шкоди.

Однак, незважаючи на часткове визнання вини підсудним, його вина у вчиненому злочині повністю підтверджується наступними доказами у справі:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 04.01.2012 року близько 17:30 год. вона керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21101», рухалася по вул. Пономарьова в смт. Коцюбинське Київської області, в напрямку перехрестя з вул. Доківська. Під'їжджаючи до даного перехрестя вона побачила, що дорогу переходять пішоходи. Пропустивши пішоходів вона продовжила рух далі. Потім вона побачила що в зустрічному їй напрямку на зустріч по вул. Пономарьова їде на великій швидкості автомобіль марки «Рено Кенго». Після чого автомобіль виїхав на її смугу руху і здійснив передньою частиною свого автомобіля з передньою частиною автомобіля потерпілої. Покажчик повороту підсудним не був включений. Від зіткнення автомобіль потерпілої відкинуло в праву сторону на автобус, автомобіль підсудного розвернуло в зворотному напрямку. Вона побачила, що водій ОСОБА_1, пройшов поряд її автомобіля та побіг в сторону вул. Доківської. Потім до її автомобіля підішли люди, які допомогли потерпілій вийти з автомобіля, після чого надали їй першу медичну допомогу та викликали карету швидкої медичної допомоги.

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_3, яка показала, що дату точно не пам'ятає, коли поверталася з місця своєї роботи йшла в напрямку перехрестя з вул. Доківська. Разом з нею був її чоловік ОСОБА_4 Підійшовши до вище зазначеного перехрестя вона побачила, що по вул. Доківська перед перехрестям зупинився автобус. Побачила що по вул. Пономарьова їде автомобіль «Рено Кенго», який рухався на великій швидкості який вдарив іншу машину. Після цього вона побачила, що із автомобіля «Рено Кенго» вийшов незнайомий їй чоловік, який почав тікати з місця ДТП, в залі суду свідок впізнала чоловіка який втікав з місця дорожнто транспортної пригоди це був підсудний. Потім невідомі молоді хлопці почали надавати першу медичну допомогу потерпілій. Після цього приїхала карета швидкої допомоги і забрала потерпілу до лікарні.

- показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що 04.01.2012 року близько 18:20 год. він рухався на власному автомобілі по вул. Пономарьова смт. Коцюбинське Київської області в напрямку перехрестя вул. Доківська. Проїжджаючи вище вказане перехрестя, він побачив що на ньому стоїть автомобіль «Рено Кенго» та автомобіль марки «ВАЗ 21101» з пошкодженнями. Також на даному перехресті знаходився автобус ПАЗ-32051. Після цього він зупинив свій автомобіль і знаходився приблизно 15 хвилин на місці даної дорожньо-транспортної пригоди, а потім поїхав до себе до дому. На той час коли він приїхав, потерпілу вже забрали в лікарня. Незнайомі люди сказали, що водій автомобіля «Рено Кенго» після ДТП втік.

- показами оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, що 04.01.2012 р. близько 19.00 год. перебувала по місцю свого проживання, коли приїхали працівники міліції, які повідомили, що на на перехресті вул.. Пономарева та вул. Доківської смт. Коцюбинське Київської області, за участі цивільного чоловіка ОСОБА_7. На той час останього дома не було. Працівникам міліції вона сказала що ОСОБА_7 дома не має та з приводу даної дтп вона нічого не знає. Близько 21год . 00 хв., прийшов її чоловік, який перебував в стресовому стані. Після цього поклала свого чоловіка відразу спати (а.с.48-49);

- показаннями оголошеними в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, , що 04.01.2012 року близько 17:30 год. він здійснював керування маршрутним автобусом ГІАЗ-32051,

державний номерний знак НОМЕР_3, по вул. Доківська смт. Коцюбинського Київської області в напрямку перехрестя з вул. Пономарьова. Під'їхавши до даного перехрестя він зупинив свій автобус для того, щоб пропустити транспортні засоби, які рухалися по вул. Пономарьова, оскільки дана вулиця являється головною. Після цього він побачив що по вул. Пономарьова з правої сторони відносно його напрямку руху, тобто із сторони м. Києва, в напрямку зазначеного перехрестя на швидкості рухається автомобіль «Рено Кенго» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який на даному перехресті почав здійснювати поворот ліворуч, тобто на вул. Доківська, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_4. Автомобіль марки «ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_4, до зазначеного зіткнення рухався також по вул. Пономарьова в зустрічному напрямку автомобіля «Рено Кенго» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1. Від зіткнення даних транспортних засобів автомобіль «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1, розвернуло в іншу сторону, а автомобіль «ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_4, відкинуло в передню частину мого автобуса. Після цього він вийшов із свого автобуса і підійшов до автомобіля «ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_4, де побачив що водій даного транспортного засобу отримала тілесні ушкодження, після чого почав допомагати даній жінці вилізти із її автомобіля і надав їй першу медичну допомогу.

- протоколом огляду місця події від 04.01.2012 року, згідно якого оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вул. Пономарьова та вул. Доківська в смт. Коцюбинському Київської області (а.с.14);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с.60-61);

- висновком авто-технічної експертизи № 405 А від 30.05.2012 р. згідно якої, за даний дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «Рено- Кенго», д.н.з. НОМЕР_1, повинен був діяти згідно вимог пунктів 10.1 та 16.13. Правил дорожнього руху. автомобіль «Рено-Кенго», д.н.з. НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21101», д.н.з. НОМЕР_2, яка полягала у виконанні ним вимог пунктів 10.1 та 16.13. Правил дорожнього руху, на що у нього не було перешкод технічного характеру. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля «ВАЗ 21101», д.н.з. НОМЕР_2, повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху. В заданій дорожній ситуації при заданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ 21101», д.н.з. НОМЕР_2, не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем «Рено-Кенго», д.н.з. НОМЕР_1 шляхом застосування термінового гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху (а.с.72);

- висновком судово-технічної експертизи № 240 від 21.05.2012 p. (а.с.80-82);

- висновком судово-медичної експертизи № 36/7 від 26.04.2012 p., згідно якої ОСОБА_2, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової із струсом головного мозку та напруженою підшкірною гематомою чола ліворуч і розповсюдженої забитої рани правого колінного суглобу з ушкодженням препателярної сумки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликають тривалий (понад 21 добу) розлад здоров'я (а.с.92);

- іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Зокрема, аналізуючи показання підсудного, які він давав під час досудового та судового слідства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 намагається уникнути кримінальної відповідальності за скоєний ним злочин, оскільки їх змінює, плутається та є не послідовним.

Так, будучи допитаним під час досудового та судового слідства підсудний ОСОБА_1 давав покази, що після скоєння ДТП перебував в шоковому стані і не пам'ятає обставин подій.

При цьому в своїх показаннях на досудовому слідстві ОСОБА_1 зазначив, що після скоєного ДТП він побіг викликати працівників швидкої допомоги.

Крім того в своїх показах, які він давав в судовому засіданні підсудний заявив, що за кермом автомобіля під час ДТП була його вагітна дружина, потім від цих показів він відмовився та знову визнав, що саме він керував авто.

Всі ці факти спростовуються показами самої потерпілої, яка зазначила, що бачила підсудного після ДТП, показами свідка ОСОБА_3, яка зазначила, що бачила чоловіка, який втікав з місця ДТП. В залі суду, свідок впізнала чоловіка, який втікав з місця дорожньо-транспортної пригоди в особі підсудного ОСОБА_1

Доводячи вину підсудного у вчиненні інкримінуємого йому злочину, суд враховує, що

показання потерпілої, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, в цілому узгоджуються з матеріалами справи, за своєю суттю є незмінними і послідовними, такими, що спростовують протиріччя в показаннях підсудного.

Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені показання підсудного свідчать про його нещирість та намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

Таким чином, органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Цивільний позов заявлений прокуратурою м. Ірпеня Київської області в інтересах Фінансового управління Ірпінської ради витрати «Ірпінської центральної міської лікарні» задовольняє в повному обсязі.

Під час судового розгляду потерпілою до підсудного заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків на суму 4 704,49 (чотири тисячі сімсот чотири гривні 49 коп.) та моральної шкоди в розмірі 100000 (сто тисяч гривень).

Вирішуючи вищевказані спірні взаємовідносини позивача та відповідача, суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У судовому засіданні встановлено, що наявність понесених матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_2 у сумі 4704,49 грн. повністю підтверджується відповідними документами та чеками (а.с.212-225), а тому у цій частині позов задовольняється повністю.

Судом також беззаперечно встановлено, що внаслідок ушкодження здоров'я, яке було завдано діями відповідача, позивачу заподіяна і моральна шкода, яка виявилась у фізичних, больових та моральних стражданнях, що змусило позивача змінити звичний спосіб життя, проводити тривале лікування.

Так, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування їй моральної шкоди, суд, враховує стан її здоров'я, тяжкість вимушених змін в її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також майновий стан підсудного, тобто реальну можливість відшкодувати ним завдану шкоду позивачу, вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який віднесено до категорії середньої тяжкості.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність підсудного суд не знаходить.

За місцем проживання підсудний характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, особу підсудного, думку учасників процесу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши підсудному покарання у виді позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд вважає, що до підсудного слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Речовими доказами суд розпоряджається у відповідності із ст. 81 КПК України.

Запобіжний захід залишає без змін.

Понесені судові витрати суд відшкодовує за рахунок підсудного.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання по цій статті 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи виконання покарання про зміну свого місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до органу виконання покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати в розмірі; за проведення авто-технічних експертиз за № 264 а від 25.04.2012р. в розмірі 1176,00 грн., за № 405 а від 30.05.2012р. в розмірі 1176,00 грн., авто-товарознавчої експертизи № 48-т від 19.06.2012р в розмірі 882,72 грн.

Цивільний позов заявлений прокуратурою м. Ірпеня Київської області в інтересах Фінансового управління Ірпінської ради «Ірпінської центральної міської лікарні» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Ірпінської ради «Ірпінської центральної міської лікарні» матеріальну шкоду в розмірі 2 944 (дві тисячі дев''ятсот сорок чотири) грн. 26 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 4 704,49 (чотири тисячі сімсот чотири грн. 49 копійок) та моральну шкоду в розмірі 10000, 00 (десять тисяч грн. 00 копійок).

Речові докази по справі: автомобіль марки «ВАЗ 21101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 - залишити у власника.; автомобіль марки ««Рено-Кенго», реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути власнику.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку.

Суддя: Д. С. Кухленко