Справа №4181
Суддя 1 - інстанції - Дмітрієва О.Ф.
Категорія - 20
Доповідач - Єлгазіна Л.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2007 року Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого-судді- Ювченко Л.П. Суддів- Сукманової Н.В., Єлгазіної Л.П. При секретарі- Тума О.В.
За участю сторін : представника позивачаОСОБА_1 -ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4 на рішення Старобешівського районного суду Донецької обл. від 26 лютого 2007 року цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_5 третя особа на боці відповідача ОСОБА_6 - „Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП "
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Старобешівського районного суду Донецької обл. від 26 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково. Суд першої інстанції посилався на те , що 17.08.2004 року о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_6., що є третьою особою , керуючи автомобілем „Мерседес-Бенц -612 Д" державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки „САМ" державний номерний знак НОМЕР_2, порушив правила дорожньго руху у зв,язку з виїздом вказаного причепу на зустрічну смугу дорожнього руху, і скоїв наїзд на автомобіль „Даймлер -Бенц-209" під управлінням потерпілого ОСОБА_1., спричинив йому та пасажирам різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок яких позивач проходив лікування.
Кримінальна справа , порушена відносно ОСОБА_6 за ст..286 ч.2 КК України, оскільки на час споєння ДТП вказаним автомобілем керував ОСОБА_6 за дорученням і порушив правила дорожнього руху, закрита 12.09.2005 року Постановою Артемівського міськрайонного суду у зв.язку з амністією.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена вимога про відшкодування матеріальної та моральної шкоди обґрунтована і з урахуванням конкретних обставин стягнув з ОСОБА_3,- матеріальну шкоду - витрати на лікарські засоби позивача в сумі 3 358, 76гр., і в рахунок відшкодування моральної шкоди - сто п,ятдесят тисяч гривень, оскільки він на думку суду, є володільцем транспортного засобу.
До апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Старобешівського районного суду Донецької обл. від 26 лютого 2007 року цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_5 третя особа на боці відповідача ОСОБА_6 - „Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП "- в якій просить рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
На думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги, що належність транспортного засобу Данилову за обліковою карткою реєстрації транспортного засобу не відповідає дійсним фактам володіння транспортним засобом - автомобілем „Мерседес-Бенц-612 Д" державний номерний знак НОМЕР_2 який на час споєння ДТП знаходився у володінніОСОБА_5 який передано йому за дорученням від 13 червня 2003 року і посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2285. Крім того, згідно з матеріалами кримінальної справи , яку суд першої інстанції не досліджував, відносно ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа за ст..286 ч.2 КК України, оскільки на час споєння ДТП вказаним автомобілем керував ОСОБА_6 за дорученням, і порушив правила дорожнього руху. Суд порушив матеріальний та процесуальний закони, не застосував вимоги ст.. 224 ЦПК України про заочний розгляд справи при відсутності у судовому засіданні всіх відповідачів, а також безпідставного стягнув з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 7 751гр., порушивши ст..3 п.а Декрету КМУ „Про державне мито"
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який просив скаргу залишити без задоволення , а рішення суду - без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено , що дійсно 17 вересня 2004 року на автодорозі Київ - Харків - Довжанськ на 697 кілометрі, в Артемівському районі Донецької області, ОСОБА_6., що є третьою особою , керуючи автомобілем „Мерседес-Бенц -612 Д" державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки „САМ" державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив правила дорожньго руху у зв,язку з виїздом вказаного причепу на зустрічну смугу дорожнього руху, і скоїв наїзд на автомобіль „Даймлер -Бенц-209" під управлінням потерпілого ОСОБА_1., спричинив йому та пасажирам різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок яких позивач проходив лікування.
ОСОБА_6 вказаним автомобілем керував за дорученням , від 14.08.2003року, виданим ОСОБА_5. і посвідченим 14.08.2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_7. Харківського міського нотаріального округу і зареєстрованого у реєстрі за №2255, за вказаним дорученням йому надавалося право керування автомобілем, а також проводити ремонт автомобіля та слідкувати за його технічним станом. Термін дії довіреності три роки ( довіреність знаходится в матеріалах кримінальної справи 1-п 25-05 том 1 а.с22, яка оглядалася апеляційним судом).
Відносно ОСОБА_6 28.04.2005 року слідчим Артемівського РВ була порушена Кримінальна справа за ст..286 ч.2 КК України, оскільки на час споєння ДТП вказаним автомобілем керував ОСОБА_6 за дорученням і порушив п.п2.3а; 31.1; 31.4; 31.4.7д Правил дорожнього руху (а.с.46,83-88) І за ст..286 ч.2 КК України було пред,явлене звинувачення, оскільки неправомірними діями ОСОБА_6 була спричинена шкода майну та здоров,ю позивача.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецькойї обл. від 12.09.2005 року закрито провадження по кримінальній справі за ст.286ч.2 КК України відносно ОСОБА_6 у зв.язку з Законом України „Про амністію" ст..1 п.б від 31.05.2005 року (а.с.35)
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов,язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі / право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо / володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об,єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку. / ст. 1187 ЦК України /.
Відповідно до роз,яснень Пленуму Верховного суду України „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92р. з наступними змінами -
П.2...шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв,язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, -незалежно від наявності вини. п.4 абз. 2 - під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав / договору оренди, довіреності, тощо/
Згідно до вимог ч.5 ст. 1187 ЦК України - особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивачу спричинена матеріальна та моральна шкода у зв.язку з ДТП діями ОСОБА_4, оскільки він автомобілем не керував, 13.06.2003 року автомобіль „Мерседес-Бенц -612 Д" державний номерний знак НОМЕР_1 за дорученням передав ОСОБА_5, який мав право керувати та розпоряджатися автомобілем, слідкувати за технічним станом та проводити поточний ремонт ( а.с.169)
Таким чином на час даного ДТП автомобілем на правовій підставі керував ОСОБА_6., вина якого в даному ДТП встановлена матеріалами названої кримінальної справи.
Позивач і його представники вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_6. не заявляли, а у суда першої інстанції не було правових підстав задовольняти заявлений позов до ОСОБА_3
Суд першої інстанції не виконав вимоги ст.. 213 п.3 ЦПК України, - не повно з"ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які б>ли досліджені в судовому засіданні.
Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, не правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У зв'язку з наведеним, відповідно до вимог ст. 309ч.п.3 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, у зв,язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи;
Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 309, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4 на рішення Старобешівського районного суду Донецької обл. від 26 лютого 2007 року- задовольнити частково.
Рішення Старобешівського районного суду Донецької обл. від 26 лютого 2007 року - скасувати і постановити нове рішення , яким відмовити у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_5 третя особа на боці відповідача ОСОБА_6 - „Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП "
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.