АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2013 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Боголюбської Л.Б.,
суддів Дзюбіна В.В., Осіпової Л.О.,
за участю прокурора Ємця А.А.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, який зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, не судимий в силу ст. 89 КК України, -
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він
в період часу з 01.05.2012 року по 02.05.2012 року, у вечірній час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна дерев'яною палицею розбив скло вікна будинку АДРЕСА_2 на дачному масиві « Русанівські сади» в м. Києві, проник до будинку, звідки таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_3, на загальну суму 2150 гривень та з місця вчинення злочину з викраденим майном зник і цим майном розпорядився на власний розсуд.
09.05.2012 року, у вечірній час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, пошкодивши вхідні двері будинку АДРЕСА_4 на дачному масиві «Русанівські сади» в м. Києві, проник у цей будинок, звідки повторно, таємно викрав майно, що належало потерпілій ОСОБА_4, на загальну суму 850 гривень. З місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
15.05.2012 року, вранці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна через віконний отвір проник у будинок АДРЕСА_3 на дачному масиві « Русанівські сади» в м. Києві та повторно, таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 7000 гривень.
06.06.2012 року, вранці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розбивши скло у вікні, проник у будинок АДРЕСА_5 на дачному масиві « Русанівські сади» в м. Києві, звідки повторно, таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 1700 гривень.
07.06.2012 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1, пошкодивши за допомогою металевої арматури навісний замок на вхідних дверях, проник у будинок АДРЕСА_6 на дачному масиві « Русанівські сади» в м. Києві, звідки повторно, таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 1000 гривень.
10.06.2012 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1, через відкриті двері проник до підсобного приміщення будинку АДРЕСА_7 на дачному масиві « Русанівські сади» в м. Києві, звідки таємно повторно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_8, на загальну суму 500 гривень.
11.06.2012 року, вночі, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розбивши шибку у вікні з метою викрадення чужого майна проник у будинок АДРЕСА_8 на дачному масиві « Ркусанівські сади» в м. Києві, звідки повторно, таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_9, на загальну суму 940 гривень. З місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
01.08.2012 року, вдень, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, засуджений, пошкодивши ногою вхідні двері, проник у будинок АДРЕСА_9 на дачному масиві «Русанівські сади» в м. Києві, та повторно, таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_10, на загальну суму 3523 гривень.
03.09.2012 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна ОСОБА_1 через віконний отвір проник у будинок АДРЕСА_10 на дачному масиві «Русанівські сади» в м. Києві, звідки повторно, таємно викрав майно, що належало потерпілому ОСОБА_11, а саме: ноутбук «Асер» вартістю 6500 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року відносно ОСОБА_1 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок м'якості покарання і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, у виді 4 роки позбавлення волі.
На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не повною мірою враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, кількість епізодів злочинних дій, а також дані про особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на час вчинення злочину ніде не працював і єдиним джерелом його матеріального забезпечення був прибуток від реалізованого викраденого чужого майна. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що завдана потерпілим матеріальна шкода засудженим не відшкодована.
На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить пом'якшити призначене йому покарання на підставі ст.ст. 69, 75 КК України посилаючись на те, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, так як в матеріалах справи наявні обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, оскільки свою вину у вчиненні злочину він повністю визнав та щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, про що свідчать матеріали справи. Апелянт також зазначає, що цивільні позови він визнав повністю та не заперечує їх відшкодовувати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора і заперечував проти апеляції засудженого, пояснення засудженого, який заперечував проти апеляції прокурора і притримав свою апеляцію, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в обох апеляціях, колегія суддів уважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 365 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалися і докази щодо них на підставі ст. 299 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.
Дії ОСОБА_1 по ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу засудженого, в тому числі і ті, на які посилається в апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, зокрема, те, що на момент вчинення злочину ОСОБА_1 не працював, що він не судимий в силу ст. 89 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття засудженого.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, суд обґрунтовано прийшов до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, визнавши таке покарання необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на викладене, колегія суддів не убачає підстав для скасування чи зміни вироку в частині призначеного ОСОБА_1 покарання як внаслідок його суворості, так і внаслідок м'якості, як про це просять у своїх апеляціях апелянти.
Керуючись п. 15 Розділу ХІ „Перехідні положення" КПК України, ст.ст. 365,366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, -
У Х В А Л И Л А:
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого - залишити без задоволення.
С У Д Д І:
______________ ___________________ ________________
Боголюбська Л.Б. ДзюбінВ.В. Осіпова Л.О.
Справа №11/796/1380/2013 Категорія КК: ч. 3 ст. 185
Головуючий у першій інстанції Марченко М.В.
Доповідач Боголюбська Л.Б.