Справа №705/3169/13-к

1-кп/705/176/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2013 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.

з участю: секретаря судового засідання Шевчук Н.С.

прокурора Бурлаки О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані Черкаської області кримінальне провадження № 12012250250000255 від 12 грудня 2012 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Паланка Уманського району Черкаської області, громадянина України, освіта базова загальна, не працюючого, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09 грудня 2012 року приблизно об 11 годині 00 хв., перебуваючи в кімнаті квартири АДРЕСА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого мана, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно гр. ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон «Nokia 1208», вартістю 115 гривень, в якому був стартовий пакет мобільного оператора «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якого було 10 гривень 88 коп., чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 135 гривень 88 коп.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим вини у вчиненні наведеного вище суспільно небезпечного діяння, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого, документами, що свідчать про витрати на залучення експерта під час досудового розслідування та про місце знаходження речового доказу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину відповідно до пред'явленого йому обвинувачення визнав повністю, сказав, що розкаюється у вчиненому, та показав, що дійсно вчинив те діяння, в якому його обвинувачено. Вказав, що більше такого вчиняти не буде та попросив пробачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду показав, що він дійсно одного дня зайшов до квартири АДРЕСА_2 в гості до раніше знайомої йому потерпілої ОСОБА_3, матері дівчини Інни, з якою він раніше зустрічався. Він пройшов до кімнати, а потерпіла пішла на кухню приготувати чай. Він побачив на дивані в кімнаті мобільний телефон. Він взяв цей телефон, поклав собі до кишені та вийшов з квартири. Як він брав телефон потерпіла на бачила. Телефон він відніс до ломбарду в районі чотирнадцятої школи та здав його там за двадцять гривень, а гроші витратив на власні потреби.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище діяння доведена. Його дії по заволодінню майном потерпілої ОСОБА_3 правильно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що в силу ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин належить до злочинів невеликої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 83), на обліку в лікаря-нарколога не стоїть (а.п. 79), перебуває на обліку під диспансерним наглядом з грудня 1999 року з діагнозом: «Легка розумова відсталість» (а.п. 81), але згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 23 від 25.01.2013 року на час вчинення кримінального правопорушення, у якому його обвинувачено, та на теперішній час за міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними, правильно сприймає обставини, що мають значення по справі, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, під час судового розгляду не встановлено.

Враховуючи наведені вище обставини, а саме: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 185 КК України. Суд також приходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та про можливість застосування до нього положень статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і встановивши йому іспитовий строк. При цьому суд вважає необхідним, для забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час іспитового строку, покласти на нього обов'язки, що передбачені пунктами 2, 3 частини 1 статті 76 КК України.

Обвинуваченому під час досудового розслідування запобіжний захід не обирався. Прокурор клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суду не подавав. Суд вважає, що підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області для проведення товарознавчої експертизи в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речового доказу - мобільного телефону «Nokia 1208» - вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи в сумі 196 (сто дев'яносто шість) гривень.

Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia 1208», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 згідно з розпискою від 25.12.2012 року (а.п. 36), - залишити ОСОБА_3 за належністю.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: О.С. Кімстачов