ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Комзюк А.Ф.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"20" квітня 2012 р. Справа № 2а-3405/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "04" травня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 травня 2011 року позов задоволено. Визнано дії Управління праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо нарахування в неповному обсязі з 06 жовтня 2010 року по 04 травня 2011 року ОСОБА_4 щомісячної компенсації громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними. Зобов'язано Управління праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 щомісячної компенсації громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 06 жовтня 2010 року по 04 травня 2011 року з урахуванням виплачених сум.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, проживає в с.Березове Рокитнівського району Рівненської області, яке Переліком населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ України №106 від 23 липня 1991р. віднесено до зони добровільного (гарантованого) відселення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40% від мінімальної заробітної плати.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення. Воно постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "04" травня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34212

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації вул. Кірова,10,Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200