Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-14199/12/0170/8
01.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Руднєва А.В.
за участю сторін:
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим - Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність № 01-15 від 04.01.13
розглянувши апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 20.02.13 у справі № 2а-14199/12/0170/8
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (вул. Крилова, 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим задоволені частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополь АРК на користь Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 937,65грн. заборгованості за липень 2012 року, у тому числі 870,22 грн. основного розміру пенсії, 64,46 грн. щомісячної грошової цільової допомоги та 2,97 витрат на їх доставку.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач та відповідач звернулися з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а саме апелянт посилається на те, що позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог: не зазначено фактичні обставини виникнення заборгованості, момент виникнення заборгованості тощо .
У судове засіданні 01.07.2013 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 01.07.2013 представник відповідача наполягала на задоволення апеляційної скарги з мотивів викладених в ній.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем були понесені витрати у липні 2012 року на виплату і доставку пенсіонерам: ОСОБА_1 735,17 грн. адресної допомоги, ОСОБА_2 752,20 грн. адресної допомоги, ОСОБА_3 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_4 722,78 грн. адресної допомоги, ОСОБА_5.780,09 грн. адресної допомоги та 6,17 грн. витрат на доставку, ОСОБА_6 688,00 грн. адресної допомоги та 5,43 грн. витрат на доставку, ОСОБА_7 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. та витрат на доставку, ОСОБА_7 694,00 адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_8 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_9 1282,00 грн. адресної допомоги та 10,12 грн. витрат на доставку, ОСОБА_10 688,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_11 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_12 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_13 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_14 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_15 544,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_16 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_17 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_18 752,20 грн. адресної допомоги, ОСОБА_19 791,14 грн. адресної допомоги та 6,25 грн. витрат на доставку, ОСОБА_20 704,04 грн. адресної допомоги, ОСОБА_21 744,21 грн. адресної допомоги, ОСОБА_22 1382,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_23 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_24 719,13 грн. адресної допомоги, ОСОБА_25 706,99 грн. адресної допомоги, ОСОБА_26 780,09 грн. адресної допомоги та 6,17 грн. витрат на доставку, ОСОБА_27 780,20 грн. адресної допомоги та 6,17 грн. витрат на доставку, ОСОБА_28 776,14 грн. адресної допомоги та 6,13 грн. витрат на доставку, ОСОБА_29 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_30 737,42 грн. адресної допомоги, ОСОБА_31 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_32 695,95 грн. адресної допомоги, ОСОБА_33 752,20 грн. адресної допомоги, ОСОБА_34 752,20 грн. адресної допомоги та 5,94 грн. витрат на доставку, ОСОБА_35 706,96 грн. адресної допомоги, ОСОБА_36 752,20 грн. адресної допомоги, ОСОБА_37 752,20 грн. адресної допомоги, ОСОБА_38 694 грн. адресної допомоги, ОСОБА_39 718,55 грн. адресної допомоги, ОСОБА_40 279,27 грн. адресної допомоги, ОСОБА_41 773,87 грн. адресної допомоги та 6,12 грн. витрат на доставку, ОСОБА_42 718,11 грн. адресної допомоги, ОСОБА_43 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_44 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_45 752,20 грн. адресної допомоги, ОСОБА_46 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_47 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_48 791,14 грн. адресної допомоги, ОСОБА_49 694,00 грн. адресної допомоги та 5,48 грн. витрат на доставку, ОСОБА_50 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_51 2209,4 грн. адресної допомоги, ОСОБА_52 1498,40 грн. адресної допомоги та 11,84 грн. витрат на виплату, ОСОБА_53 138,22 грн. основної пенсії, 45,38 грн. цільової допомоги, 752,20 грн. адресної допомоги, ОСОБА_54 72,72 грн. основної пенсії, 19,08 грн. щомісячної цільової допомоги та 0,72 грн. витрат на їх доставку, 752,20 грн. адресної допомоги та 5,95 грн. витрат на доставку, ОСОБА_55 141,96 грн. основної пенсії, 702,04 грн. адресної допомоги, ОСОБА_56 150 грн. основної пенсії, 694,00 грн. адресної допомоги, ОСОБА_57 82,20 грн. основної пенсії, 611,80 грн. адресної допомоги, ОСОБА_58 135,21 грн. основної пенсії та 1,07 грн. витрат на її доставку, 708,79 грн. адресної допомоги та 5,60 грн. витрат на доставку, ОСОБА_59 149,91 грн. основної пенсії та 1,18 грн. витрат на її доставку, 694,09 грн. адресної допомоги та 5,49 грн. витрат на доставку (а.с.6, 17, 100).
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Відповідно до статті 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1788) встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХIV від 23.09.1999року зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1105) відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI Закону №1105 встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
У зв'язку з зазначеним, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії та виплати пов'язані з щомісячною цільовою грошовою допомогою підлягають відшкодуванню відповідачем.
Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, є необґрунтованим.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АРК понесених витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та витрат на її доставку у розмірі 870,22грн. є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству.
Що стосується посилання відповідача на те, що в пенсійних справах таких пенсіонерів як ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_54, ОСОБА_59, ОСОБА_53 є підстави для сумнівів щодо належності документів, підтверджуючих право на отримання пенсії зазначеним особам, слід зазначити наступне.
Стосовно ОСОБА_57, слід зазначити, що в акті про нещасний випадок вказано прізвище ОСОБА_57, що дає підстави відповідачу стверджувати, що пенсія виплачується іншій особі, однак, в зазначеному акті вказано, що потерпілий - ОСОБА_57 - працівник Енгельської ПМК «Узпромвент» - отримав каліцтво-травматичну ампутацію пальців 22.12.83р. У матеріалах пенсійної справи також є довідка травмпункту від 22 .12.83р. про те, що саме таке каліцтво отримав ОСОБА_57, що за даними трудової книжки у цей період працював на тому ж підприємстві. В акті про нещасний випадок вказано прізвище ОСОБА_57, тоді як ім'я по-батькові ОСОБА_57, а рік народження ІНФОРМАЦІЯ_1, а у довідці ВТЕК на ім'я ОСОБА_57, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з місцем народження - м. Самарканд.
Зазначені документи, у тому числі, в сукупності з іншими, є підставою для нарахування та виплати пенсій ОСОБА_57, в паспорті якого рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, а місцем народження є м. Самарканд, який на момент нещасного випадку на виробництві був працівником Енгельської ПМК «Узпромвент».
Таким чином, зазначеними документами підтверджується отримання травми на виробництві ОСОБА_57 та нарахування саме йому пенсії з інвалідності.
Стосовно ОСОБА_58 слід зазначити, що в акті про нещасний випадок прізвище потерпілого вказане «ОСОБА_58», в довідці МСЕК також ОСОБА_58, тобто у документах необхідних для виплати пенсії по інвалідності помилок немає. Крім того, пенсія ОСОБА_58 була призначена у Республіці Узбекистан та була отримана районною радою соціального забезпечення міського відділу соціального захисту населення по акту прийняття-передачі у зв'язку з переїздом особи на постійне місце проживання до м. Сімферополь АРК. В матеріалах справи є копія трудової книжки у формі подання, як того вимагало законодавство, що діяло на момент призначення та приймання на облік пенсійної справи та копія паспорту та ідентифікаційного коду.
Стосовно ОСОБА_54, слід зазначити, що в акті про нещасний випадок, який стався 25 листопада 1975 року, разом з іменем та по-батькові ОСОБА_54 вказано прізвище ОСОБА_54, вік 23 роки, тоді як у витязі з акту огляду у МСЕК до довідки № 030460, з визначенням дати обстеження та встановлення інвалідності 30.07.1985 року значиться ОСОБА_54, ІНФОРМАЦІЯ_2. В зазначеному акті вказано, що потерпілий - ОСОБА_54 - працівник ПК OK ДОСААФ - отримав каліцтво - поранення лівого ока 26.11.75р. У матеріалах пенсійної справи також є виписка з акту огляду від 26.11.75р. про те, що саме таке каліцтво отримав ОСОБА_54, що за даними трудової книжки у цей період працював на тому ж підприємстві; є також довідка ОСОБА_54 про те, що він знаходився на лікарняному з 26.11.75р. по 09.03.76р., яка видана ВК КДОСААФ. Зазначені документи, у тому числі в сукупності з іншими, є підставою для нарахування та виплати пенсій ОСОБА_54, в паспорті якого рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стосовно ОСОБА_59 слід зазначити, що в акті про нещасний випадок, який стався 29.12.1981року, який в сукупності з іншими документами є підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_59, ІНФОРМАЦІЯ_3, вказано прізвище ОСОБА_59, а ім'я та по-батькові ОСОБА_59, проте у паспорті вказаної особи вказано прізвище ОСОБА_59, а ім'я ОСОБА_59, рік народження ІНФОРМАЦІЯ_3. В зазначеному акті про нещасний випадок вказано, що потерпілий - ОСОБА_59 - працівник ПМК-32-отримав черепно-мозгову травму. У матеріалах пенсійної справи також є довідка ВТЕК про те, що саме таке каліцтво отримав ОСОБА_59, що за даними трудової книжки у цей період працював на тому ж підприємстві.
Стосовно ОСОБА_53 слід зазначити, що всі документи відповідають вимогам законодавства, ніяких виправлень немає.
Таким чином, вказані відповідачем підстави спростовуються матеріалами справи та належними документами, які стали підставою для нарахування пенсій по спірним пенсіонерам, та не визнаються судом належними та достатніми підставами для відмови у відшкодуванні виплачених Управлінням Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим пенсій цим пенсіонерам.
Стосовно стягнення на користь позивача державної адресної допомоги та суми поштового збору на її виплату та доставку, колегія суддів зазначає наступне.
Законодавством, що регулює відносини у цій сфері є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон №1105).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону №1105 провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України №16/98-ВР від 14.01.1998 року зі змінами та доповненнями) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.
Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону №1105 є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Відповідно до статті 25 Закону №1105 усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Таким чином, зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21, 22, 24 Закону № 1105.
Стосовно діяльності органів Пенсійного фонду то їх повноваження стосуються призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку Держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В доповнення зазначених статей Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України приймається постанова № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», якою регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.
Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у п. 1 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Але відповідно до ч. 8 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.
За пунктом 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статтями 37, 38 та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено «державну адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», вона відсутня й переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Також зазначений перелік не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вище наведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.
Таким чином, адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Крім того, необґрунтованим є посилання на п. 4 Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», як на підставу задоволення позову, за якою виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, оскільки зміст цієї норми не є новим у законодавстві, такий саме порядок для відшкодування витрат був встановлений і до введення в дію даної постанови.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обов'язку у відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України м. Сімферополя АР Крим витрати, що понесені ним у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», та витрати на доставку зазначених сум (поштовий збір) на загальну суму - 45303,63 грн. та 142,01грн. поштового збору, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.13 у справі № 2а-14199/12/0170/8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 липня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук