УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/956/13Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"09" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи Товариство водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой», Феодосійська міська рада АР Крим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, про знесення самовільної будови, приведення земельної ділянки в придатний для використання стан, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про знесення самовільної будови, приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на праві власності належить елінг НОМЕР_1 в Товаристві водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой». В лютому 2009 року їм виявлено, що частина території перед заїздом в його елінг захоплена шляхом самовільного будівництва власниками елінгу НОМЕР_2. Землекористувачем на підставі договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди з Феодосійською міською радою АР Крим від 17 квітня 2003 року є Товариство водно-моторного спорту і рибалок-любителів «Прибой». Земельна ділянка надана для обслуговування човнових гаражів. Всупереч закону товариство уклало з ОСОБА_9 договір суперфіцію. Не маючи право на земельну ділянку і згоди власника земельної ділянки на забудову та реконструкцію, ОСОБА_7 порушив норми Земельного кодексу України, самовільно захопивши земельну ділянку. На момент проведення будівництва ОСОБА_7 не мав жодного належного документу і дозволу для будівництва 2 та 3 поверхів к елінгу та прибудови. Вважає, що здійснене відповідачами будівництво є самовільним і порушує його права, як власника елінгу НОМЕР_1.

На підставі наведеного ОСОБА_6 просить зобов'язати відповідачів протягом 10 днів з моменту набуття чинності рішенням суду знести самовільно побудовані 2 і 3 поверхи гаражу-елінгу НОМЕР_2 за адресою: Товариство водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой» Мис Чумка, причал 215 м. Феодосія, знести самовільно побудовану прибудову до гаражу-елінгу НОМЕР_2, привести земельну ділянку у придатний для використання за призначенням стан. В разі невиконання ОСОБА_7 рішення суду протягом 10 днів з моменту набуття ним чинності, надати право позивачу знести самовільно побудовані 2 та 3 поверхи елінгуНОМЕР_2, а також знести самовільно побудовану прибудову до елінгу НОМЕР_2 за рахунок ОСОБА_7

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 22 лютого 2012 року до участі у розгляді справи у якості співвідповідача залучено ОСОБА_8 (а.с.173 т.1 зворот).

Рішенням ІФеодосійського міського суду АР Крим від 27 травня 2013 року у позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав доведеними, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було неправильно вирішенні питання щодо забезпечення позову та доказів, а також порушені ст.ст. 58, 58 ЦПК України, що призвело до необґрунтованого та неправильного висновку суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі також йдеться про надання судом першої інстанції неналежної оцінки доказам.

Також на думку апелянта судом першої інстанції порушенні його права визначені ст.ст. 21, 24, 41, 50 Конституції України та положення ст. 376 ЦК України.

Апелянт наполягає на наявності всіх юридичних обставин для задоволення позовних вимог та підстав для відводу головуючого судді, зазначених ним в заяві від 16.02.2012 року

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_8 та її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 згідно свідоцтву про право власності на нерухоме майно від 20 липня 2005 року є власником трьохповерхового гаража-елінгу НОМЕР_1 у Товаристві водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой» у м. Феодосії.

ОСОБА_7 належав на праві власності гараж-елінг НОМЕР_2 загальною площею 93,8 кв. м у Товаристві водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой» у м. Феодосії, що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 36).

Земельна ділянка загальною площею 1,2653 га, розташована за адресою: м. Феодосія, Робоче містечко, зона «Мисова», передана Феодосійською міською радою у тимчасове користування Товариству водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой» у м. Феодосії для обслуговування човнових гаражів на підставі договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди від 17 квітня 2003 року (т. 1 а.с. 38-39)..

08 січня 2008 року ОСОБА_7 звернувся до голови правління ТВМС і РЛ «Прибой» з заявою про дозвіл на перенесення приміщення охорони, яке знаходиться на даху його елінгу, та дозвіл на реконструкцію свого елінгу (т. 1 а.с. 70).

04 липня 2009 року ОСОБА_7 було отримано узгодження реконструкції елінгу НОМЕР_2 на території товариства «Прибой» (т. 1 а.с. 72), замовлений проект надбудови 2 і 3 поверхів над гаражем-елінгом НОМЕР_2 у Товаристві ТВМС і РЛ «Прибой» (т. 1 а.с. 19-26), в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.05.2010 року № 319 (т. 1 а.с. 37).

Рішенням Феодосійського міського суду від 12.10.2011 року відповідачці ОСОБА_8 була виділена частка майна у спільної сумісної власності, в тому числі - гараж-елінг площею 93,8 кв. м, розташований в Товаристві водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой» у м. Феодосії НОМЕР_2, визнано за нею право власності (т. 1 ар.с. 103-104), яке було зареєстроване 04.11.2011 року, про що свідчить Витяг про державну реєстрацію прав (т. 1 а.с. 105).

З копії технічного паспорту № 201157, складеного КП «Феодосійське МБРТІ», вбачається, що до складу гаражу - елінгу НОМЕР_3 входять: гараж-елінг літер «А», прибудова «а», навіс літер «а1», приямок, два балкону (т. 1 а.с. 116-122).

20 березня 2012 року ОСОБА_8 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю гаражу - елінгу НОМЕР_3 з прибудовою, «А», «а» загальною площею 285,3 кв. м у Товаристві водно-моторного спорту і рибалок любителів «Прибой» у м. Феодосії (т. 2 а.с. 112-113).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що зведені 2 та 3 поверху, а також прибудова гаражу-елінгу НОМЕР_2 які в установленому порядку прийняти до експлуатації, право власності на реконструйований елінг зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_8, не порушує прав позивача на користування належним йому гаражем-елінгом НОМЕР_1 що стало підставою для відмови у задоволенні позову про знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

З таким висновком погоджується колегія суддів виходячи з такого.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 3 ЦПК України, ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року № 6 роз'яснюється, що Відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність. Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову. Відхилення від проекту забудови об'єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об'єкта (зокрема, відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо), не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об'єкта нерухомості. (п.п. 22-25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

З вищенаведених норм закону випливає, що обов'язковою умовою задоволення позовних вимог ОСОБА_6 є порушення його прав спірним будівництвом.

Згідно висновку судової експертизи № 31-0433 від 20 липня 2012 року наявність пристрою та надбудови 2 і 3-го поверхів до гаражу-елінгу НОМЕР_2 на можливість експлуатації та стан будови гаражу-елінгу НОМЕР_1 ніяким чином не впливає. Знос пристрою та надбудови 2 та 3-го поверху до елінгу НОМЕР_2 без порушення існуючого елінгу НОМЕР_1 не можливо, оскільки суміжна стіна двох елінгів є елементом жорсткості несущих залізобетонних конструкцій, при демонтажу яких конструкції втрачають стійкість, що може потягнути обвалювання конструкцій покриття гаража-елінгу НОМЕР_1, які змонтовані не у горизонтальної площини. Несущі конструкції гаражу-елінгу НОМЕР_2 на рівні 2-го та 3-го поверхів є спільними для гаражів-елінгів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 219-228).

Факт того, що будівництво не відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам позивачем не доведений.

Суд першої інстанції правильно встановив, прибудова та добудовані 2 і 3 поверхи до елінгу НОМЕР_2 у встановленому законом порядку прийняті до експлуатації, право власності на реконструйований гараж-елінг НОМЕР_3 зареєстроване за відповідачкою ОСОБА_8, користувач земельної ділянки - Товариство ВМС та РЛ «Прибой», не заперечує проти цього, будівництво відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам, а позивачем не доведено факту порушення його прав спірним будівництвом.

Аналіз зібраних по справі доказів, які всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності доказів та допустимості правил доказування, враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку та правильному висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що факт відповідності будівництва будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам не доведені не мають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки за умов прийняття спірного будівництва до експлуатації, вказані факти має спростовувати позивач, а не підтверджувати відповідач.

Посилання апелянта на відсутність довільних документів за умови прийняття вказаного об'єкту до експлуатації не свідчить про наявність небезпеки для оточуючих.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права, не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду в силу ч. 2 ст. 308 і ч. 3 ст. 309 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України апеляційній суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин.

Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано, клопотань про призначення експертиз не заявлено.

Також не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відводу головуючого судді Лошакової Т.А., оскільки матеріали справи не містять відомостей на підтвердження доводів представника заявника щодо наявності сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини, належно оцінив докази та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 травня 2013 року - відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.С. Авраміді О.В. Самойлова А.П. Приходченко