АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/21297/2012Головуючий у 1-й інстанції Процько Я.В.
Провадження № 22-ц/789/385/13 Доповідач - Бахметова В.Х.
Категорія - 57
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бахметової В.Х.
суддів - Гірського Б. О., Ткач О. І.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
з участю представника апелянта
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 30 січня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30 січня 2013 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою.
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області задоволено.
Скасовано постанову головного державного виконавця Кривик О.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 26.10.2012 року, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа №2-76, виданого 19.06.2012 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №69 Т/Н06-4.4 від 01.09.2006 року, розмір якої станом на 09.07.2011 року складає загалом 4 762 099,54 грн. та судових витрат по справі.
В апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що державний виконавець відповідно до вимог ст. 19, 25, 57 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження в межах суми звернення стягнення, а тому висновок суду першої інстанції про невідповідність вказаної постанови вимогам чинного законодавства є безпідставним.
В судовому засіданні представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на обставини викладені в ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
19.06.2012 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист № 2-76 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №69 Т/Н06-4.4 від 01.09.2006 року, розмір якої станом на 09.07.2011 року складає загалом 4 762 099,54 грн.
24.10. 2012 року ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно, кошти боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження шляхом винесення відповідної постанови.
Постановою державного виконавця від 26.10.2012 року накладено арешт на майно боржника - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення на суму 4 763 919,40 грн. та оголошено заборону його відчуження з виконання вказаного виконавчого листа.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанови про арешт майна боржника державний виконавець допустив порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не вказав на яке саме майно накладено арешт та в межах якої суми, не провів оцінку майна боржника та не перевірив чи володіє вказаним майном боржник разом з іншою особою.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи.
Згідно п.2 ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно вимог ст. 57 вказаного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Враховуючи, що відповідно до вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25, 57 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем дотримано порядок виконання рішення суду даної категорії, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена із порушенням вимог матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області при подачі апеляційної скарги оплачено судовий збір в сумі 114,70 грн., який підлягає стягненню з ОСОБА_1 в користь апелянта.
Крім цього, враховуючи особливості судового провадження з розгляду скарги на дії державного виконавця на підставі ст. 388 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114,70 грн. в дохід держави.
Керуючись ст. ст.307, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 30 січня 2013 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції Тернопільської області, щодо винесення постанови головним державним виконавцем Кривик О.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 26.10.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 114, 70 грн. судового збору та в користь відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області 114,70 грн. сплаченого судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова