КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4486/11 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко І.О.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Собківа Я.М.

Суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 10 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва, в якому просив:

- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі визначеному абзацом 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, визначеному абзацом 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

- зобов'язати УПФУ в Шевченківському районі м.Києва провести перерахунок та здійснити виплату недоотриманих ним сум щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та державної пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 16.02.2010 року, з подальшим їх перерахунком та виплатою на майбутнє.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 10 жовтня 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 10 жовтня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, що підтверджується вкладкою до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серії НОМЕР_2 від 26.01.1999 року та є інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 6).

У відповідності до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідності до абзацу 2 частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на вказані вище виплати в розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, на день розгляду апеляційної скарги було встановлено, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Згідно із п. 4 ч. 1 статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Тобто правонаступництво щодо виплат, які є предметом позовних вимог у даній справі, не допускається.

Відповідно до статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання нечинною постанови суду першої інстанції та закриття провадження у даній адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 160, 183-2, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 10 жовтня 2011 року - визнати нечинною.

Провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.