УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1909/13-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К.В.

Категорія 48 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Матюшенка І.В., Галацевич О.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьмінської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовськго районного суду м. Житомира від 30 травня 2013 року, -

встановила:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, до її повноліття, в розмірі 25% всіх доходів, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, допустити негайне виконання рішення суду - у межах суми платежу за 1 місяць, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначала, що з 06.07.2005 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, в період якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народилася донька ОСОБА_4. Рішенням Корольовського районного суду від 29.11.2012 року їх шлюб було розірвано. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, неправомірно зайняв квартиру, вчиняє протиправні дії, змусив її та дітей піти з квартири до її батьків. У зв'язку з тим, що добровільно вирішити спір неможливо вона змушена звернутися до суду.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове про стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що дане рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги, що відповідач має мінливий дохід, з огляду на це він просив районний суд визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Крім того, суд необґрунтовано поклав обов'язок утримувати дитину, лише на нього, взявши до уваги майновий стан ОСОБА_2, яка не працює, має на утриманні двох дітей, при цьому відрахувань на другу дитину не отримує.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як видно із матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого в них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, де батьками вказані сторони по справі (а.с.6).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є працездатною особою, належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно ст. 180-183 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність в платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що у відповідача є регулярний, заробіток, суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що відповідач ухиляється від обов'язку утримувати неповнолітню дитину, чим ставить її у складне матеріальне становище та порушує її право на достатній життєвий рівень, а тому аліменти на утримання неповнолітньої доньки повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку у відповідній частці до його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, встановлено, що відповідач офіційно працює приватним підприємцем. Як вбачається із копій податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця та платіжних документів він отримує від підприємницької діяльності щомісячний дохід, який є стабільним і постійним, хоча й складається із різних сум (а.с. 17-26). Отже, ОСОБА_3 спроможний сплачувати аліменти в ? частині від отриманих доходів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення суду.

Таким чином, суд ухвалюючи вказане рішення, виходячи в першу чергу з принципу забезпечення інтересів малолітньої дитини, дійшов правильного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позовних вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовськго районного суду м. Житомира від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді