справа №2-1236/2007
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 року Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі:
головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рязгіс Н.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась позивач ОСОБА_1. з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації до відповідачаОСОБА_2.., посилаючись на слідуюче: з відповідачем вона перебувала в фактичних шлюбних відносинах з 1999 року, дітей у них немає.
19 червня 1999 року ними ЗА договором купівлі-продажу в рівних частинах був придбаний будинок з господарськими спорудами, розташований вАДРЕСА_1 Разом з відповідачем вона вселилась в даний будинок і вони стали проживати разом.
З середини 2002 року вони з відповідачем припинили шлюбні відносини. Так як він переїхав жити до іншої жінки в село Бородаївка Верхньодніпровського району.
29.07.2002 року вони з відповідачем уклали договір дарування 1/2 частини жилого будинку відповідно до якого вона отримала в дар, а відповідач подарував їй 1/2 частину жилого будинку поАДРЕСА_1 З цього часу відповідач в належному їй будинку не проживає, і навіть ні разу в ньому не з'являвся. Не приймає ніякої участі в оплаті комунальних послуг. На її прохання знятись з реєстрації відповідач не реагує, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала просить суд визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування будинком та зняти його з реєстрації. При цьому дала пояснення фактично установлені матеріалами справи.
ВідповідачОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник Верхньодніпровського відділу міграції та реєстрації фізичних осіб в судове засідання не з'явився подавши заяву про слухання справи в його відсутність.
Вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за слідуючими підставами.
Сторони проживали в фактичних шлюбних відносинах з 1999 року. Дітей від спільного проживання у них немає.
18.06.1999 року за договором купівлі продажу ними в рівних частинах був придбаний будинок в АДРЕСА_1 Вона разом з відповідачем вселились в даний будинок і стали проживати разом.
З середини 2002 року вона з відповідачем припинили фактичні шлюбні відносини, відповідач перейшов жити до іншої жінки в с Бородаївка Верхньодніпровського району. З належного їм будинку забрав все своє майно
29.07.2002 року вони з відповідачем уклали договір дарування 1/2 частини жилого будинку, відповідно до якого позивачка отримала в дар, а відповідач подарував їй 1/2
2
частину жилого будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування. З цього часу відповідачка стала власницею зазначеного будинку.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 в зазначеному будинку підтверджується актом депутата Дніпровокам"янської сільської ради, в якому вказується, що ОСОБА_2. за адресою:АДРЕСА_1 Дніпропетровської області не проживає з 29.07.2002 року, а проживає в с.Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
Показаннями свідка ОСОБА_3., яка в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю відповідачки. Раніше вона проживала в м. Дніпродзержинську, а з 2002 року проживає разом з донькою в с.Павліка Верхньодніпровського району. Вона стала проживати в вищезазначеному будинку з донькою лише після того як відповідач ОСОБА_2. виїхав з данного будинку, так як між ними були не зовсім призливі відносини. Відповідач подарував свою частину будинку її доньці. За весь час, що вона проживає разом з донькою в зазначеному будинку відповідач жодного разу туди не з'являвся. Він проживає в іншому селі, у нього там сім'я. коли він припинив проживати з її донькою, то забрав всі свої речі. Тобто фактично 5-ть років відповідач в зазначеному будинку не проживає і не з'являється.
Відповідно до п.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач не проживає в будинку АДРЕСА_1 з 29.07.2002 року, що підтверджується як показаннями свідка так і актом Дніпровокам"янської сільської ради
Поважних причин з яких відповідач не проживає в зазначеному будинку судом не установлено.
За таких обставин суд вважає, що відповідача ОСОБА_2. необхідно визнати таким, що втратив право на користування жилим приміщенням та зняти його з реєстрації.
На основі ст. 405 ЦК України, керуючись ст. 10,60,212 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Визнати ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в будинкуАДРЕСА_1
Зобов'язати відділ міграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження з реєстраційного обліку за адресою:АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі заяви до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його одержання , шляхом подачі заяви про його скасований.