Україна

                                                                                        Справа № 2а-195/2008р.

 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 листопада 2008  року  Первомайський міський суд Луганської області в складі:

 головуючого судді                                                        Мозолєвої Т.В.

 при секретарі                                                            Удовиченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом ОСОБА 1 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради  Луганської області про визнання дій відповідача  про відмову у проведенні нарахування недовиплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій незаконними, та  покладення обв’язку перерахувати та доплатити щорічну разову грошову допомогу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що  відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він є  учасником бойових дій, що підтверджується  відповідним посвідченням, та стоїть   на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області (далі - УПСЗН).

Згідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993р. йому щорічно, до 5-го травня, повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

У липні 2008 р. йому стало відомо, що в порушення вимог ст.12 Закону  № 3551 та ч.3 ст.22 Конституції України, у 2007 р. та у 2008 р. йому призначена грошова допомога, і нараховувалась вона не повністю. Він звернувся до відповідача з заявою про виплату йому заборгованості  з недовиплаченої щорічної допомоги до 5-го травня, але листом від 31.07.2008 року йому було відмовлено у задоволенні його вимог.

Частиною 3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р №966-ХІІ, що прийнятий на виконання ч.3 ст.46 Конституції України, передбачає, що прожитковий мінімум застосовується в тому числі для визначення мінімальних пенсій за віком. Пункт 4.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розмір прожиткового мінімуму з 1 квітня 2007 року  затверджено   ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  № 489-У від 19.12.2006 р.  і складає 406 грн.  Частиною 3 ст.62 вказаного Закону мінімальна пенсія за віком повинна збільшуватися на 1 відсоток, тобто повинна дорівнювати 406,00 грн. х 1% =410,06 грн.. Фактично йому  здійснена виплата щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі – 280,00 грн. Таким чином недоплата у 2007р. складає:

 (410,06 грн. х 5) – 280,00 грн. = 2050,303 грн. – 280,00 грн. = 1770,30 грн.

Розмір прожиткового мінімуму з 1 квітня 2008 року  затверджено  ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  № 107-У1 від 28.12.2007 р. і складає 481,00 грн. Фактично йому  у 2008р.  виплачено 310,00 грн.  Таким чином, недоплата складає:

(481,00 грн. х 5) – 310,00 грн. = 2405,00 грн. – 310,00 грн. = 2095,00 грн.

Щодо порядку здійснення виплат державою, виходячи з реальних можливостей видаткової частини державного бюджету, та порядку, затвердженому Законом про Державний бюджет на відповідний рік, зазначає наступне:- 09.07.2007р Конституційний суд України виніс рішення по справі №1-29/2007, в якому вказав, що «Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (ст. 46,48 Конституції України 254к/96-ВР).Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України 254к/9б-ВР)...Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. ...Конституційний Суд України неодноразово розглядав за зверненнями суб 'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не в доповідають Конституції України 254к/9б-ВР (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002р №5-рп/2002 А005р710-02) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від березня 2004р №7-рп/2004 (ч007р710-04) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від, 1 грудня 2004р №20-рп'2004 А020р710-04) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 р №8-рп/2005 (\2008р710-05) (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання). Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995році, набула системного характеру. Вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій ст. 95 Конституції України 254к/96-ВР, положення якої конкретизовано уст.38 Кодексу 12542-14). Встановлений ч.2 ст.95 Конституції України 254к/9б-ВР, ч.2 ст.38 Кодексу (2542-14) перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним. Зі змістом наведених положень Конституції України 254к/9б-ВР та Кодексу 2542-14 вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання від інших законів України:

- він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таким положенням закріплено і в ч.3 ст.27 Кодексу 2542-14.

         Таким    вищевказаним    рішенням    Конституційний    Суд    України    визнав неконституційною ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р», якою встановлено, що виплата щорічної разової допомоги здійснюється відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-XII).

         Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України « Про Конституційний Суд України» №422/96-ВР від 16.10.1996р «У разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».  

         Ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

         Ст.19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Ст.22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Ст.55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб Постановами уряду №486 від 11.04.2002р та №425 від 31.03.2003р п. З, а також частиною 1 ст.17 Закону №3551-XII встановлено, що виплата разової грошової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення, яке є відповідачем за даним позовом.

Просить суд визнати дії Управління праці та захисту соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про відмову у проведенні нарахування недовиплаченої щорічної разової грошової допомоги та її виплати, незаконними та такими, що порушують його Конституційні права та свободи; зобов’язати відповідача виплатити йому недоплачену одноразову  щорічну допомогу як учаснику бойових дій до 5-го травня за 2007 рік  в розмірі 1770,30 грн., за 2008 р. -2095,00 грн.

Позивач ОСОБА 1 всудове засідання не з’явився, надав суду заяву, про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить їх задовольнити.

 В судове засідання представник відповідача не з’явився. Від виконуючого обв’язки  начальника УП та СЗН  Киященко О.М.  надано письмове заперечення, згідно якого відповідач позов не визнає,посилаючись на те, що відповідач до вимог ст. 54 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» є управлінням виконавчого комітету Первомайської міської ради, а також кінцевім розпорядником бюджетних коштів. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їж соціального захисту» №  3551 від 22.10.1993 р.  на  УІІСЗН покладається обов’язок  здійснення виплати пільговій категорії громадян щорічної разової грошової допомоги до 9 травня.  

 Фінансування витрат, пов’язаних  з реалізацією Закону № 3551, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які надходять на рахунок відповідного органу Державного казначейства, який, згідно Положення про Державне Казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 р.3 здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.

Тому відповідач в здійсненні своєї діяльності в частині виплати разової грошової допомоги керується бюджетними нормами, а саме: Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет України на відповідні роки.

Відповідно до вимог п. 8 ст.. 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а ст. 23 цього ж-Кодексу передбачає, що будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Частиною другою статті'4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Бюджетного Кодексу та ЗУ «Про Державний бюджет України».

Згідно   ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про Державний  бюджет України» на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави.

Ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет Україні на 2007 рік» встановлено, що щорічна разова грошова допомога, виплачується у наступних розмірах: інвалідам війни 1 груші - 450 грн., інвалідам 2  групи - 360 гри. Після визначення обсягу коштів, який виділяється на поточний рік на виплату щорічної разової грошової допомога, ці кошти розподіляються між головними розпорядниками грошових коштів та доходять до кінцевого розпорядника - відповідного управління праці та соціального захисту населення, яке ці кошти виплачує громадянам у межах затверджених розмірів.

Частина 2 ст. 73 ЗУ «Про Конституційний Суд України» передбачає» що у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними  і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Первомайське УПСЗН здійснило виплату щорічної грошової допомоги ветеранам війни до 9травня 2007 року, на момент виплати  допомоги ст. 29 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не була визнана неконституційною, оскількирішення щодо визнання положень цієї статті неконституційними Конституційний Суд України прийняв 09.07.2007 р. Визнати дії УПСЗН незаконними та стягнути недоплачену суму щорічної разової  грошової допомоги до 9 травня можливо тільки після визнання незаконними дій Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, оскільки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень тау спосіб, передбачений чинним законодавством.

УПСЗН Первомайської міської Ради виплачувало щорічну допомогу до 5 травня , в розмірах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому дії управління можуть бути визнані неправомірними , тільки після визнання неправомірними дій Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, оскільки дії управління повністю відповідають вимогам вищезазначених нормативно - правових актів.

Таким чином, дії Управління праці та соціального захисту населення
Первомайської міської ради по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги до 5
травня є законними і правомірними, так як виплата позивачу щорічної
допомоги здійснювалась в повному обсязі у відповідності з чинним
законодавством України.

Дослідивши надані докази суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають   задоволенню.

В суді прийнято без заперечень,  що позивач є учасником війни і має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня.

Спір стосується тільки розмірів цієї допомоги.        

Відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» учасникам бойових дій здійснена в 2007 р. виплата в сумі 280 грн., а в 2008 р. -310 грн.Зазначені суми позивач отримав.

Відповідно до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач отримав вказані кошти щорічної допомоги до 5-го травня поточного року.  

Але, 09 липня 2007 року Конституційний Суд  України прийняв рішення у справі за конституційним поданням 4 6 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71,статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  (справа про соціальні гарантії громадян), яким  ст.. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік»  в частині, що стосується предмету позову, визнана неконституційною.

22.05.2008р. Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п.20 розділу №2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ЗУ №107-6 від 26.12.2007р.

Суд прийшов до висновку, що з 09 липня 2007 року у позивача з’явилось право вимоги  виплати щорічної разової грошової допомоги  у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

 Оскільки, відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими  до виконання на території України і  остаточними і не можуть бути оскаржені,  позовні вимоги  ОСОБА 1в частині покладення обв’язку  доплатити  йому щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій в сумі  3865 грн. 30 коп. підлягають задоволенню.

         З приводу того, що Рішення  Конституційного Суду України прийнято після того, як виплата одноразової щорічної грошової допомоги була проведена, суд вважає за необхідне зазначити, що ця обставина напевно була відома Конституційному Суду і зазначений Суд не міг прийняти рішення, яке завідомо не буде виконуватись.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного суду від 09.07.2007р., Законами України "Про Державний бюджет України на 2007  рік", Про Державний бюджет України на 2008  рік"ст. ст.8,9, 159-163 КАС  України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

         Позов ОСОБА 1 задовольнити.

         Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області у відмові в перерахунку щорічної разової грошової допомоги незаконними.

         Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області доплатити ОСОБА 1 щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за  2007 рік - 2008 рік  в сумі 3865 грн. 30 коп. за рахунок  коштів Державного бюджету України.

         Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.

         Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з для її проголошення в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Первомайський міський суд.

                   Суддя                                                                  Т.В. Мозолєва