Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції - Мачуський О.М.

Доповідач - Безрученко Ю.О.

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі Забавіній М.О.

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Комунального підприємства «Тепломережа» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за опалення та гаряче водопостачання за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Тепломережа» на ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 березня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2013 року КП «Тепломережа» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 оплати за опалення та гаряче водопостачання за період з 01 лютого 2010 року по 01 лютого 2013 року в сумі 1 862,08 грн. та вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 березня 2013 року відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу КП «Тепломережа» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання.

Не погодившись з такою ухвалою КП «Тепломережа» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник КП «Тепломережа» Осуховська С.М., діюча на підставі довіреності (а.с. 5), підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 просив розглянути справу на розсуд суду.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явилась, згідно розписки в поштовому повідомленні про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином 25 травня 2013 року (а.с.33), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що заявник разом з безспірними вимогами просить видати наказ на суму заборгованості поза межами строку позовної давності, про застосування якого у боржника є право заявити, дані вимоги пов'язані між собою та не можуть розглядатися окремо одна від одної, тому немає підстав для видачі судового наказу, таким чином суд вбачає, що існує спір про право.

Із зазначеним висновком можна погодитись із таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивачем заборгованість нарахована боржникам за період з 01 лютого 2010 року по 01 лютого 2013 року в сумі 1 862,08 грн., а до суду із заявою про видачу судового наказу звернулись 13 березня 2013 року.

Згідно п. 9 постанови N 14 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).

Отже, судом першої інстанції враховано, що за наданим розрахунком заборгованість нарахована боржникам за період з 01 лютого 2010 року по 01 лютого 2013 року в сумі 1 862,08 грн., тобто звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу 13 березня 2013 року заявником КП «Тепломережа» пропущено строк позовної давності.

Суд, відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, звернув увагу на зазначені вимоги закону і дійшов вірного висновку про існування спору про право, який належить вирішенню в позовному провадженні.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права. А тому відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 312 УПК України апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тепломережа» відхилити.

Ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: