УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0604/2-3845/12 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М.
Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кочетова Л.Г.,
суддів Заполовського В.Й., Худякова А.М.,
з участю секретаря Капустинської Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про повернення предмета застави за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 23 травня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 27.12.2007 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № ZRZ0AA00000201 за яким він отримав кредит в сумі 28802,00 грн. В забезпечення виконання данного договору було укладено договір застави, предметом якого є його автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_2. Згідно акту від 19.06.2012 року вищевказаний автомобіль у нього вилучили, та у теперішній час він знаходиться у відповідача. З метою отримання автомобіля він неодноразово звертався до відповідача, з пропозицією про повне погашення заборгованості про що отримав відмову. Вважав дії предстаників банку неправомірними та просив зобов"язати відповідача повернути транспортний засіб.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 23 травня 2013 року позов задоволено, банк зобов»язаний повернути позивачу вказаний автомобіль.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2007 року між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № ZRZ0AA00000201 за яким він отримав кредит в сумі 28802,00 грн. (а.с. 14-17).
В забезпечення виконання данного договору було укладено договір застави, предметом якого є його автомобіль ВАЗ 21099, 2002 року випуску, легковий седан - В, д.н. НОМЕР_2 (а.с. 11-13).
19.06.2012 року працівники ПАТ КБ «Приватбанк» вказаний автомобіль вилучили, про що складено акт прийому-передачі автомобіля ВАЗ 21099. У вказаному акті відсутні відомості про присутність заставодавця під час його складання. Акт містить текст від імені позивача, що останній передав автомобіль та поручає банку передати його на реалізацію по ринковій вартості, направити виручені кошти на погашення заборгованорсті в випадку невиконання зобов"язань перед Приватбанком до 19.06.2012 року, після чого зазначено, що заставодавець від підпису відмовився (а.с. 10).
Згідно з вимогами ст. 20 Закону України «Про заставу», у разі не виконання або неналежного виконання боржником основного зобов"язання заставодержатель в праві задовольнити свої вимоги за основним зобов"язаням шляхом звернення стягнення на предмет застави.
У відповідності до положень ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Пунктом 17.10 договору застави нерухомого майна передбачено, що у випадку порушення заставодавцем будь-якого зобов"язання, заставодавець за цим договором зобов"язаний:
- доставити предмет застави за адресою, зазначеною в п. 34.8 цього договору в термін 7 днів з моменту пред"явлення заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, термін сплати якої настав (у тому числі за кредитом, відсотками, іншими платежами), а також неустойки. В іншому випадку заставодержатель має право здійснити доставку предмету застави за вказаною адресою як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами;
- у той самий термін передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, який підписується, сторонами.
Проте відповідачем не надано будь-яких доказів про те, що позивач, на час складання вказаного акта мав заборгованість за кредитним договором, та що банк звертався до нього з письмовою вимогою у відповідності до положень п. 17.10 вказаного договору.
Відповідачем не надано будь-яких доказів і того, що позивач передав предмет застави з власної волі.
ОСОБА_1 вказану обставину категорично заперечує.
Із змісту зазначеного акту вбачається, що позивач. відмовився від його підписання.
З довідок від 20 червня 2012 року (а.с. 9) та 06 серпня 2012 року (а.с. 86) виданих за місцем роботи позивача - ВАТ «Житомирінвест» ДП «Мехбудсервіс» вбачається, що позивач 19.06.2012 року згідно робочого графіку перебував на чергуванні з 08-00 год до 08-00 год. 20.06.2012 року.
Оскільки в момент складання акту, позивач перебував на робочому місці та не міг знаходитись за місцем вилучення транспортного засобу, та з урахуванням вищезазначених обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вказаний автомобіль відповідачем вилучений самовільно.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321, 387 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні, власник має право вимагати своє майно від особи, яка незаконно володіє ним.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість позову.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 23 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді