Головуючий суддя у 1-й інстанції: Кучма В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Гєрцика Р.В.
суддів Огурецького В.В., Смірнової В.В.
за участю прокурора Мінькова А.Ю.
потерпілої ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 лютого 2013 року, яким:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сніжне Донецької області, громадянина України, судимого 14 жовтня 2010 року Сніжнянським міським судом Донецької області за ч.1 ст. 164 КК України до 120 годин громадських робіт, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено : за ч.1 ст.121 КК України до п'яти років позбавлення волі; за ч.1 ст.129 КК України до одного року обмеження волі. На підставі ст.70 КК України визначене остаточне покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 витрати на лікування потерпілої на користь Сніжнянської міської лікарні № 2 96 грн. 54 коп., на користь Сніжнянської центральної міської лікарні 2725 грн. 80 коп.
Вирішено питання про речові докази.
ВСТАНОВИЛА:
Як визнав суд, злочин було вчинено засудженим за таких обставин:
28 жовтня 2011 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_4 знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де у дворі займався господарськими роботами, зокрема, з використанням ножа, виготовленого саморобним способом за типом мисливського, обрізав виноград, та в цей час додому повернулася ОСОБА_1, з якою ОСОБА_4 спільно проживав у цивільному шлюбі.
Між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних стосунків, викликаних ревнощами з боку ОСОБА_4, виникла словесна сварка, в ході якої, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень і значного шкоди її здоров'ю, утримуючи у своїй руці вказаний вище ніж, умисно завдав ним удар ОСОБА_1 в область передньої поверхні грудної клітини з правого боку, від чого ОСОБА_1, втративши рівновагу, не втрималася на ногах і присіла на бетонні стовпчики, при цьому сперлася спиною о хвіртку, а ОСОБА_4, продовжуючи приводити у виконання свій злочинний умисел, нахилився над сидячою ОСОБА_1 і спробував завдати останній удари вказаним ножем в область грудної клітки спереду, однак ОСОБА_1, захищаючись від протиправних дій ОСОБА_4, стала закривати свою голову руками, в результаті чого ОСОБА_4 умисно завдав кілька ударів ножем по кистях рук ОСОБА_1, а також в незахищені руками шию і потиличну частину голови, після чого самостійно припинив свої протиправні дії.
У результаті чого потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаних ран рук, потилиці і шиї, проникаючого поранення грудної клітки справа, з пошкодженням правої легені, що є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпеки для життя.
Крім того, в цей же день, приблизно о 19 годині, після умисного заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 разом з останньою, на автомобілі таксі приїхав до житлового приватного домоволодіння АДРЕСА_2, де в цей час знаходились проживаючі в зазначеному будинку родичі ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (мати ОСОБА_1), ОСОБА_6 (рідна сестра ОСОБА_1), неповнолітній син останньої- ОСОБА_12 і ОСОБА_7, з яким ОСОБА_6 спільно проживала в цивільному шлюбі.
Перебуваючи в зазначений час за вказаною вище адресою, ОСОБА_4 постукав у вхідні двері вказаного будинку і, коли ОСОБА_7 відкрив двері, ОСОБА_4 увійшов в будинок і, тримаючи у своїй руці ніж, виготовлений саморобним способом за типом мисливського, став казати на адресу ОСОБА_5, з якою у нього раніше склалися неприязні стосунки, погрози вчинити щодо останньої вбивство, а коли ОСОБА_7, почув наміри ОСОБА_4, перегородив йому шлях, намагаючись перешкоджати пройти далі в будинок, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою погрози вбивством, став висловлювати на адресу ОСОБА_7 погрози вчинити щодо останнього вбивство. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, намагаючись викликати у ОСОБА_7 реальні підстави побоюватися здійснення сказаної ним погрози вбивством, утримуючи у своїй руці ніж, умисно завдав ОСОБА_7 два удари ножем в область лівого плеча і в праву надлопаточну область, заподіявши тілесні ушкодження, після чого пройшов у зальну кімнату будинку, де знаходилася ОСОБА_6 і ОСОБА_5 і, підійшовши до сидячої на дивані ОСОБА_5, діючи умисно, з метою погрози вбивством, тримаючи у своїй руці ніж в безпосередній близькості від шиї ОСОБА_5, став висловлювати на адресу ОСОБА_5 погрози вчинити вбивство, які ОСОБА_5 сприйняла як реальні, після чого ОСОБА_4, пройшовши на кухню, де в цей час, перебував ОСОБА_7, діючи умисно, з метою погрози вбивством, знову став висловлювати на адресу останнього погрози вчинити щодо останнього вбивство, а потім, маючи намір викликати у ОСОБА_7 реальні підстави побоюватися висловлених на його адресу погроз вбивством, приставив клинок ножа до його шиї, продовжуючи висловлювати погрози вбивством, чим викликав у ОСОБА_7 реальні підстави побоюватися здійснення цих погроз і, коли ОСОБА_7 спробував відвести від своєї шиї приставлений клинок ножа, схопившись за нього лівою кистю, то ОСОБА_4 заподіяв йому колото-різану рану лівої кисті, внаслідок чого своїми умисними діями викликав у потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_5 реальні підстави побоюватися здійснення висловлених на їх адресу погроз вбивством, після чого самостійно припинив свої протиправні дії, і з місця вчинення злочину втік.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани лівого плеча, правої надлопаточної області, передньо-лівої поверхні шиї і лівої кисті.
В апеляціях засуджений ОСОБА_4, його захисник ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_1 просять вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилаються на те, що досудове та судове слідство проведено однобічно та неповно, висновки суду в частині засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України не відповідають фактичним обставинам справи, судом було неправильно застосовано кримінальний закон. Вказують, що суд однобічно та неповно дослідив докази у справі, не взяв до уваги докази, які доводять хибність обвинувачення в цій частині та свідчать про те, що засуджений заподіяв тілесні ушкодження потерпілій з необережності, не вчинив процесуальних дій на перевірку цих обставин, в основу вироку поклав суперечливі та нелегітимні докази..
Апеляція прокурора в порядку ст.355 КПК України (1960 року) була відкликана до початку розгляду справи.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3, потерпілу ОСОБА_1 на підтримання своїх апеляцій, думку прокурора про необгрунтованість апеляцій та законність вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду в частині засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.129 КК України в апеляціях не оскаржують ся, а тому згідно зі ст.365 КПК України (1960 року) апеляційним судом не перевіряються.
Що стосується висновків суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, при зазначених у вироку обставинах, за який він засуджений, то вони відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які судом всебічно і повно досліджені і правильно оцінені.
Цей висновок, зокрема, частково підтверджується показаннями самого засудженого в судовому засіданні про те, що саме від його дій потерпілій були заподіяні ножові поранення; показаннями потерпілої ОСОБА_1 на досудовому слідстві при допиті та відтворенні обстановки та обставин події, згідно яких ОСОБА_4 завдав їй удари ножем та заподіяв тілесні ушкодження саме за обставин, викладених у вироку (т.1 а.с.43-52, 186-190, 196-219); показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що ножові поранення були заподіяні потерпілій ОСОБА_4; висновками судово-медичних експертиз № № 586, 41/586, відповідно до яких потерпілій були заподіяні проникаюче поранення грудної клітини справа з пошкодженням правої легені, що є тяжким тілесним ушкодженням та чисельні колото-різані рани рук, потилиці та шиї, та ці ушкодження були заподіяні за обставин, вказаних потерпілою ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки та обставин події з нею (т.1 а.с.64-65, т.2 а.с.94), що підтвердив допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_10
В судовому засіданні були ретельно перевірені ствердження засудженого ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_1 про те, що останній проникаюче поранення грудної клітини було заподіяно з необережності, та обґрунтовано визнані безпідставними і недостовірними, зумовленими позицією захисту засудженого, із зазначенням мотивів їх неприйняття.
Суд обґрунтовано взяв до уваги саме показання потерпілої ОСОБА_1 на досудовому слідстві, так як вони oб'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, в тому числі висновками судово-медичних експертиз, з зазначенням мотивів такого рішення у вироку.
Суд повно і всебічно дослідив зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України, а тому доводи апеляцій про неправильну кваліфікацію дій останнього не є слушними.
З протоколу судового засідання видно, що судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи, тому доводи в апеляціях щодо неповноти судового слідства є безпідставними.
Докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів є належними, допустимими, достатніми та достовірними.
Доводи в апеляціях, що показання потерпілої на досудовому слідстві здобуті з порушенням процесуальної процедури не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються показаннями слідчого ОСОБА_13, понятої ОСОБА_11, висновком судово-психологічної експертизи щодо спроможності потерпілої ОСОБА_1 правильно та адекватно сприймати подію злочину та давати про це свідчення (т.3 а.с.149-153) та процесуальним рішенням за результатами прокурорської перевірки цих обставин в порядку ст.97 КПК України (1960 року).
Покарання ОСОБА_4 призначене з додержанням вимог ст.ст.50,65,70 КК України.
Порушень органом досудового слідства або судом вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку у даній справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України( 1960 року), п.15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 лютого 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.
Колегія суддів Апеляційного суду
Донецької області