АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1889/2013 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю. Категорія: 57 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року червня місяця 10 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Вейтас І.В.

Суддів:Цуканової І.В.

Склярської І.В.

При секретарі:Герасименко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 29 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розподіл коштів, стягнення коштів, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_7 про визнання договору позики фіктивним та недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 13.11.2012 року з неї стягнуто на користь ОСОБА_7 борг за договором позики в сумі 58486,80 грн., що еквівалентно 7320 доларів США. Оскільки вказана сума коштів була нею позичена в період знаходження в шлюбі з відповідачем ОСОБА_6 для придбання квартири АДРЕСА_1, просила розподілити грошові кошти, які зазначені в рішенні Суворовського районного суду м.Херсона від 13.11.2012 року в розмірі 59071,67 грн. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порівну по 29533,50 грн. кожному, стягнути з ОСОБА_6 на її користь 29539,50 грн..

ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_7, в якому зазначає, що договір позики від 18.05.1995 року, на підставі якого за рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 13.11.2012 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 кошти в сумі 58486,80 грн., що еквівалентно 7320 доларів США, насправді не укладався, в зв'язку з чим не був спрямований на настання правових наслідків та просив визнати договір позики від 18.05.1995 року фіктивним та недійсним.

Зустрічний позов судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 29 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні її первісного позову, вказує, що суд безпідставно не взяв до уваги докази, якими вона обґрунтовувала свій позов та просить рішення суду скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ніким не оскаржується.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 боргу за договором позики не виконано, позивач не надала доказів, що вона витратила кошти в інтересах сім`ї, позовні вимоги про розподіл грошових коштів, які зазначені в рішенні суду не відповідають визначеним ст. 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів. Колегія суддів вважає такий висновок суду правильним, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.03.1993 року, який рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 03.09.2010 року було розірвано (а.с.15).

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 13.11.2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 та стягнуто з ОСОБА_5 на його користь борг за договором позики від 18.05.1995 року у сумі 58486,80 грн., та судові витрати в сумі 584,87 грн. (а.с.10). Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12.12.2012 року вказане рішення змінено і доповнено вказівкою про стягнення боргу в сумі 58486,80 грн., що еквівалентно 7320 дол.США (а.с.11,12).

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем за первісним позовом не доведено, що вона понесла витрати в сумі 29535,50 грн., які просить стягнути з відповідача, оскільки рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 боргу на користь ОСОБА_7 не виконано, доказів витрат суми боргу в інтересах сім`ї позивачем не надано. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.

Крім того, ст. 4 ЦК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_7, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики саме з ОСОБА_5, ОСОБА_5 не ставила питання про залучення до участі у вказаній справі її колишнього чоловіка ОСОБА_6. Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 13.11.2012 року стягнуто кошти з ОСОБА_5, а такий спосіб захисту, як розподіл коштів, які зазначені в іншому рішенні суду, не відповідає визначеним законодавством способам захисту цивільних прав та інтересів.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду в оскаржуваній частині немає, оскільки воно постановлено правильно, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів, досліджених в судовому засіданні.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 в силу принципу диспозитивності, не перевірялось колегією судів, так як ніким не оскаржувалось.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 29 квітня 2013 року в часині відмови в задоволенні первісного позову ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: