У Х В А Л А
Іменем України
14 червня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Кондора Р.Ю., Куштана Б.П.
з участю секретаря : Сочка І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє також в інтересах сина ОСОБА_2 до ОСОБА_6, Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Прикордонної служби України про визнання дій неправомірними та визнання права на користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 13 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє також в інтересах сина ОСОБА_2, відмовлено.
ОСОБА_1 подала на дане рішення суду апеляційну скаргу в якій ставить, питання про скасування такого та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до порушення норм процесуального та матеріального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, ОСОБА_1 та її представник в особі ОСОБА_3 підтримали, вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити таку з наведених у ній підстав.
Представник ОСОБА_6 в особі ОСОБА_4 заперечив, вимоги апеляційної скарги, оскільки рішення суду відповідає нормам матеріального права.
Представник Мукачівського прикордонного загону в особі Піткова І.Л. заперечив, доводи скарги, оскільки такі не знайшли свого підтвердження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала за необхідне, апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Протягом судового розгляду, судом першої інстанції встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_6 разом із сім'єю проживав у кімнаті АДРЕСА_1 та як військовослужбовець перебував у черзі на покращення житлових умов. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 14.04.2008 року. Та спільним рішенням командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону від 31.03.2009 року внесено зміни до складу сім'ї військовослужбовця та виключено позивачку зі складу сім'ї ОСОБА_6, що перебував на квартирному обліку в зв'язку з розірванням шлюбу.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводом апеляційної скарги є, посилання на те, що розірвання шлюбу між подружжям не припиняє родинних відносин між батьком та сином, а також не являється підставою для припинення її прав на користування житловим приміщенням та перебування на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, згідно ч. 3 ст. 64 ЖК України. А п. 3.14. Інструкції встановлює підстави зняття із квартирного обліку військовослужбовця, проте, припинення шлюбних відносин із військовослужбовцем не являється такою підставою.
Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 являється військовослужбовцем та проходить службу в Мукачівському прикордонному загоні. У зв'язку з відсутністю власного житла, було надано йому разом із сім'єю для проживання службове житло.
У відповідності до змісту ст. 12 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на державі лежить обов'язок забезпечити військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, і в порядку встановленому ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами.
На забезпечення реалізації положень цього Закону, КМ України прийняв постанову від 03.08.2006 року за № 1081 "Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями". Та п. 2 цієї Постанови передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, які повинні відповідати вимогам житлового законодавства. У зв'язку із цим у кожній військовій частині формується фонд житла.
Процедура забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями передбачена Інструкцією про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України (затверджена наказом адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 року за № 1040).
На підставі вимог Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями та Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, а за їх відсутності, гуртожитками.
Підтвердженням цьому слугує договір № 18 найму жилого приміщення від 13.07.2007 року, яким ОСОБА_6 надано в найм ізольовану службову квартиру АДРЕСА_1, а.с. 14.
Виходячи зі змісту п.п. 2.1., 2.3. Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, військовослужбовцям та членам їх сімей, які проживають разом із ними, за відсутності в них за місцем проходження служби житла надаються службові житлові приміщення. Службове житлове приміщення надається на час виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби. Під службові житлові приміщення виділяються окремі квартири. Службові житлові приміщення повинні використовуватися тільки за призначенням.
Із цього слідує, що військовослужбовцю та членам його сім'ї на час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби надається службове житлове приміщення, яке повинно використовуватись тільки за призначенням (проживання військовослужбовця зі своєю сім'єю).
Як убачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 22.07.2008 року, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, розірвано, а.с. 9.
Згідно вимог абзаців 3 і 4 п. 2.22. Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, підлягають виселенню зі службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення колишні члени сім'ї військовослужбовця, які проживають при ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний термін із дня розірвання шлюбу. Виселення провадиться у судовому порядку за позовом командування органу Державної прикордонної служби України, на обліку в якому перебуває службове житлове приміщення.
У зв'язку зі зміною складу сім'ї військовослужбовця ОСОБА_6 після розірвання шлюбу за спільним рішенням командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону від 31.03.2009 року, яке оформлено у формі протоколу за № 4 внесено зміни до складу сім'ї військовослужбовця та виключено позивачку зі складу сім'ї ОСОБА_6, а.с. 25. Зазначене рішення, апелянткою не оскаржувались.
Оскільки на час розірвання шлюбу малолітній син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився проживати з позивачкою, а не з відповідачем, а тому й підлягав виключенню зі членів сім'ї військовослужбовця.
Посилання апелянтки на вимоги п. 3.14. Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України є безпідставними, оскільки стосуються зняття із квартирного обліку військовослужбовця. Апелянтка же являлась членом сім'ї до розірвання шлюбу, а тим більше не являється військовослужбовцем.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянтки в частині того, що вона як особа, яка перестала бути членом сім'ї, але продовжує проживати в займаному приміщенні, має такі ж права й обов'язки, як наймач і члени його сім'ї (ч. 3 ст. 64 ЖК УРСР). Оскільки за даних правовідносин, які виникли між сторонами, діють вимоги спеціальних норм стосовно військовослужбовців, які проживають у службовому житловому приміщенні, а не загальні норми даної статті.
Позаяк на момент прийняття рішення про зміну складу сім'ї військовослужбовця, апелянтка не проживала в службовій квартирі АДРЕСА_1. А тому, і не виникало у командування органу Державної прикордонної служби України потреби у зверненні з позовом до суду про її виселення разом із сином.
Через розірвання шлюбу між сторонами, апелянтка втратила, статує члена сім'ї військовослужбовця, а звідси й право на проживання в службовому житловому приміщенні.
На час ухвалення рішення судом, військовослужбовець ОСОБА_6 створив нову сім'ю, оскільки уклав 14.05.2009 року шлюб із ОСОБА_7.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 набув повноліття на час ухвалення рішення суду, але з позовом не звертався й не вповноважував апелянтку на представлення його інтересів та не оскаржував рішення суду.
Позаяк доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та вище наведеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 травня 2013 рок - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ____________________
Судді : ____________________
____________________