09.07.2013
Справа № 335/3829/13-ц
2/335/1461/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 09» липня 2013 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,
при секретарі: Ляховецькій С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: МКП «Основаніє», Орджонікідзевський районний відділ м.Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області, про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування будинком, зобов’язання зняти з реєстрації ,-
ВСТАНОВИВ:
16.04.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: МКП «Основаніє», Орджонікідзевський районний відділ м.Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов’язання зняти з реєстрації.
У позові зазначала, що є власником АДРЕСА_1. Окрім неї, дочки ОСОБА_3, ОСОБА_2, колишній чоловік її дочки, зареєстрований за цією адресою з 08.07.2009 по теперешній час, но фактично там проживав 55 днів , тому що постійно знаходився в місцях позбавлення волі. На теперішній час він також знаходиться в місцях позбавлення волі. Посилаючись на ті обставини, що вона постійно оплачує комунальні послуги за трьох осіб і несе збитки , оскільки оплачує комунальні платежі за особу , яка там не проживає . ОСОБА_2 добровільно зніматися з реєстраційного обліку не бажає, просила суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою та зняти ОСОБА_2 з реєстрації.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, надала суду заяву, у якій зазначала, що на позові наполягає, просила позов задовольнити, справу розглянути без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи завчасно повідомлявся у встановленому законом порядку, тому, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України.
Представники третіх особи у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяви про відкладення слухання справи не надали.
Всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, а згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, а також зазначеними положеннями Цивільного кодексу України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися i розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших ociб.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.ст.386, 391 ЦК України, власник має право звертатися з до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо про їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать: дружина власника, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство. При цьому припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди не потрібно.
Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.
Відповідно до частин 1,4 статті 156 ЖК України, з урахуванням положень частини 1 статті 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Частиною 2 статті 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.. 3 Сімейного кодексу України, визнає сім'єю спільне проживання осіб, що пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі договору міни від 25.09.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Калініною є власником квартири АДРЕСА_2.(а.с.14,15,22,23).
Відповідно до довідки МКП «Основаніє» від 15.04.2013 року у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1, дочка ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Як вбачається з вироку Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.03.2010 року ОСОБА_2 засуджений за ч.1 ст. 115 КК України до восьми років позбавлення волі(а.с.17,20). Згідно довідки Кам’янської виправної колонії УДПтСУ в Запорізькій області (№101) від 19.11.2012 року ОСОБА_2 відбуває покарання у Кам’янської виправної колонії УДПтСУ в Запорізькій області (№101). Початок строку:01.09.2009 року, кінець строку відбуття покарання 01.09.2017 року. (а.с.21).
Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2013 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
ОСОБА_2 не знімається з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою у добровільному порядку шляхом подачі відповідної заяви.
Крім цього, відповідач не оплачує плату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги, зазначені витрати несе позивачка, незважаючи на те, що відповідач, також зобов'язаний нести витрати на утримання житла, але його не виконує.
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 у спірному жилому приміщенні не проживає більше року, не оплачує плату за користування жилим приміщенням і комунальні поснули, не несе інших витрат по утриманню спірного житла та не приймає участь у спільному побуті, не є членом сім'ї ОСОБА_1, він вважається таким, що втратив право користування нею.
Крім того, позивачкою було заявлено вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Суд вважає, що ці вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Реєстрація та зняття з реєстрації покладено на відповідні підрозділи МВС України, а тому це не є компетенцією суду. Підставою для зняття з реєстрації особи є відповідне рішення суду про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням за місцем реєстрації. Зазначене свідчить про те, що відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ УМВС України в Запорізькій області права позивача ОСОБА_1, стосовно зняття з реєстрації відповідача не порушувала, що є підставою у відмові в задоволенні цих вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 14, 15, 215, 223-233 ЦПК України, ст. ст. 316, 386, 391,405 ЦК України, суд, -,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: МКП «Основаніє», Орджонікідзевський районний відділ м.Запоріжжя УДМС України в Запорізькій області, про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування будинком, зобов’язання зняти з реєстрації задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою №6 у будинку № 54 по вул.Патріотична у м.Запоріжжя.
В іншій частині позовних вимог - відмовити..
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії
Суддя: Ю.В. Апаллонова