АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 11/774/1126/13 категорія ч. 1 ст. 185 КК України
головуючий в суді І інстанції суддя Берелет В.В.
доповідач в суді ІІ інстанції суддя Кислий М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кислого М.М.,
суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,
за участю прокурора Грамма О.А.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року,
В с т а н о в и л а:
цією постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянство України, раніше судимого:
- 17 травня 2010 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 289 КК України, на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки,
направлено прокурору Криничанського районного Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 16 січня 2012 року близько 22.30 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на огородженій території присадибної ділянки ОСОБА_2, розташованої по АДРЕСА_2, таємно викрав металевий залізничний рейс Р-47, завдовжки 2 метри, вартістю 135 гривен за 1 метр, на загальну суму 270 гривен.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.
Направляючи кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд послався на неповноту досудового слідства, яку не можливо усунути в судовому засіданні, оскільки органом досудового розслідування не виконані в повній мірі вимоги ст. ст. 22, 64 КПК України, оскільки не були з'ясовані дані про особу, яка обвинувачується.
Крім того, суд послався на те, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово викликався в судове засідання. В ОВС були направлені нагадування про проведення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення місця його знаходження, проте до суду обвинувачений не доставлений (т. 1 а.с. 176-177).
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати як незаконну і необґрунтовану, а кримінальну справу що ОСОБА_1 повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі. При цьому посилається на те, що дані про особу обвинуваченого органом досудового слідства зібрані в повній мірі, в тому числі встановлено місце проживання ОСОБА_1 Також посилається на те, що у відношенні ОСОБА_1 проводяться оперативно-розшукові заходи з метою встановлення його місця перебування, тому висновки суду про необхідність повернення справи на додаткове розслідування є необґрунтованим. (а.с. 173-176).
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора і просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суду , в іншому складі, пояснення потерпілого, який підтримав апеляцію прокурора і просив її задовольнити, їх виступи в судових дебатах, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 281 КПК України 1960 року справа може бути повернута на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду у зв'язку із неповнотою або неправильністю досудового слідства тільки тоді, коли ця неправильність чи неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Із норми статті 22 КПК України 1960 року вбачається, що суд, прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Разом з тим, орган досудового слідства не виконав в повному обсязі вимоги зазначених статей, внаслідок чого залишилися не з'ясованими такі обставини справи, встановлення яких має суттєве значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність направлення справи для проведення додаткового розслідування, оскільки слідством не були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1.
Після надходження кримінальної справи до суду 26 червня 2012 року, ОСОБА_1 неодноразово викликався в судове засідання, однак в судове засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив. У зв'язку з неявкою підсудного судом виносилась постанова про привід, яка не виконувалась (а.с. 158). Згідно рапорту начальнику Криничанського РВ ДУМВС України у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 відсутній за місцем свого проживання, а місце його знаходження з'ясувати не виявилось можливим (а.с. 160).
Із пояснень ОСОБА_3, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, їй відомо, що ОСОБА_1 знаходиться у м. Києві, місце його проживання їй не відомо, оскільки засобів зв'язку із ним вона не має (а.с. 164).
Крім того, постановою Криничанського району Дніпропетровської області від 13.09.2011 року ОСОБА_1 змінено міру запобіжного заходу із підписки про невиїзд з постійного місця проживання на тримання під вартою, а провадження по кримінальній справі зупинено до розшуку ОСОБА_1, також стосовно нього заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» № 10612007 від 04.10.2012 року. Після відновлення провадження вищевказаної кримінальної справи 14.05.2013 року, підсудний у судове засідання 23.05.2013 12 року не прибув.
За таких обставин, на думку колегії суддів, судом були вжиті всі достатні заходи до розшуку підсудного ОСОБА_1, були спрямовані нагадування про вжиття заходів з проведення оперативно-розшукових заходів щодо встановлення його місця знаходження, проте до теперішнього часу так і не встановлено місце його знаходження.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, серед інших обставин, підлягають також доказуванню - обставини, які характеризують особу обвинуваченого, в тому числі і його місце проживання, для можливості суду викликати дану особу в засідання для розгляду справи по суті.
А відповідно до ч. 4 ст. 223 КПК України, у резолютивній частині обвинувального висновку наводяться відомості про особу кожного обвинуваченого, в тому числі і його місце проживання.
Разом з тим, направляючи справу до суду в порядку ст. 232 КПК України, органом досудового слідства не було вжито заходів до належного виконання вимог зазначених вище статей, що позбавило суд можливості викликати ОСОБА_1 у засідання і розглянути справу в розумні строки, про що обґрунтовано зазначено в оскаржуваній постанові.
Дана вимога закону, в ході досудового слідства, повною мірою, не виконана, не були з'ясовані досить повно дані про особу обвинуваченого, не встановлено його дійсне місце проживання.
У зв'язку з викладеним, прийняте судом рішення не суперечить вимогам ст. 281 КПК України 1960 року, постанова суду є законною і обґрунтованою, а справа підлягає направленню на додаткове розслідування, під час якого слідству необхідно з'ясувати всі обставини, вказані в постанові суду, додатково дослідити встановлені обставини і дати їм належну оцінку.
Виявлену неповноту досудового слідства неможливо усунути в судовому засіданні.
Підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2013 року у відношенні ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування - залишити без змін.
Судді апеляційного суду: