8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 червня 2013 року Справа № 812/5291/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мирончук Н.В.
при секретарі судового засідання Калашнікова Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Єрмоленко Є.В., доручення від 06.06.2013р.;
від відповідача - Повідайчик І.В., доручення від 19.06.2013р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 30.05.2013 року №0000542220, №0000532220,-
ВСТАНОВИВ:
06 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов вищезазначений адміністративний позов.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія», код ЄДРПОУ 13413790, зареєстроване 14.04.1993р. у Виконавчому комітеті Луганської міської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрацію від 14.04.1993р. № 1382120000002483, взято на податковий облік в ДПІ в Артемівському районі м.Луганська - 17.01.2012р. за № 3136, зареєстроване платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва від 18.07.1997р., нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.07.2012р.- № 200058699, видане Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська.
На підставі наказу від 29.04.2013р. № 288, відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку TOB «ЛТК» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за березень 2010 - квітень 2010, червень 2010 - липень 2010р. та податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Автопаритет-Д» (код за ЄДРПОУ 36901597), про що було складено Акт від 16.05.2013р. № 259/22-200/13413790.
За висновками Акту № 259 встановлено порушення TOB «ЛТК»: -п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 104925 грн., у т.ч.: 1 квартал 2010р. - 51250 грн., 2 квартал 2010р. - 51684 грн., З квартал 2010р. -1991грн.; - п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст7 Закону України «Про податок на додану зартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 83940грн., т.ч.: березень 2010р. - 41000,00 грн., квітень 2010р. - 40000,00 грн., червень 20J
1347,00 грн., липень 2010р. - 1593,00 грн.
Підставою для висновків Акту № 259 щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 83940 грн., у т.ч.: березень 2010р. - 41000,00 грн., квітень 2010р. - 40000,00 грн., червень 2010р. - 1347,00 грн., липень 2010р. - 1593,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 104925 грн., у т.ч.: 1 квартал 2010р. - 51250 грн., півріччя 2010р. - 51684 грн., З квартал 2010р. - 1991 грн. стало те, що TOB «ЛТК включено до складу залових витрат, витрати з придбання послуг у TOB «Автопаритет-Д», діяльність якого згідно з вироком Ленінського районного суду М.Луганська від 15.02.2013р. по справі № 1-60/13 було визнано фіктивною, підприємство було створене без мети здійснення підприємницької діяльності, допитаний у судовому засіданні підсудний Мисяченко Дмитро Володимирович провину в придбанні TOB «Автопаритет-Д» визнав повністю та пояснив що скоїв він цей злочин на прохання ОСОБА_6, так як останній запропонував йому за це грошову зинагороду, напевно розуміючи, що ніякою діяльністю це підприємство займатися не буде, дійсно оформив усі необхідні документи з придбання TOB «Автопаритет-Д» та передав їх ОСОБА_6, використав копію статуту, засвідченого нотаріально для відкриття рахунків. Внаслідок оголошення вироку Ленінського районного суду М.Луганська від 15.02.2013р. по справі № 1-60/13 М.Луганська від 15.02.2013 по справі № 1-60/13, на підставі ст.ст.2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1, п.2.1, п.2.4, 2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.1995 № 168/704, усі первинні документи Відповідачем не визнані такими, що мають юридичне значення, складені з порушенням встановлених вимог чинного податкового законодавства, а відтак ці документи не можуть бути підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку TOB «ЛТК», а тому не можуть надавати право на включення до складу валових витрат сум по взаємовідносинам з TOB «Автопаритет-Д».
Не погодившись з висновками Акту № 259 TOB «ЛТК» 21 травня 2013 року до
Відповідача подало заперечення.
У відповідь на заперечення TOB «ЛТК», Відповідач 27.05.2013р. повідомив про залишення висновків Акту № 259 без змін (лист № 5703/10/22-200/14).
З червня 2013р. TOB «ЛТК» поштою отримало податкові повідомлення-рішення (форма «Р») від 30.05.2013 № 0000542220 та № 0000532220.
Спірним податковим рішенням №0000532220 з посиланням на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість до сплати у загальному розмірі 104 925 грн., у т.ч. за основним платежем - 83 940 грн., за штрафними санкціями - 20985 грн. А спірним податковим рішенням № 0000542220 з посиланням на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток до сплати у загальному розмірі 67 093 грн., у т.ч. за основним платежем - 53 675 грн., за штрафними санкціями - 13418,75 грн.
TOB «ЛТК» незгодне з висновками перевірки та фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вважає їх такими, що не підтверджені фактичними даними, зроблені з порушенням законодавства, а тому винесене на їх підставі спірне податкове рішення таким, що не відповідає чинному законодавству з огляду на наступне.
Посилаючись на стор.7 Акту 259, де зазначено, що «.до перевірки надано копію протоколу вилучення документів від 15.04.2011р., журнали - ордери по рахункам № 3711, 6442, 631 та при перевірці використаний додаток 8.1 Акту перевірки від 04.05.2011р. № 348/08-6/13413790...», позивач вказує, що будь-яких первинних документів бухгалтерського та податкового обліку при перевірці використано не було та відповідних записів про це в Акті 259 не має, а тому податковим органом, на думку позивача порушено п.6 Порядку 948, оскільки викладені факти не підтверджені первинними документами.
Відносно порядку застосування штрафних санкцій за спірними податковими
рішеннями позивачем зазначено слідуюче.
За текстом спірних податкових рішень вбачається застосування до TOB «ЛТК» штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 13418,75 грн. та штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 20985 грн., проте посилання на норму Податкового кодексу Україні, як на підставу для розрахунку та застосування штрафної санкції у текстах спірних рішень не наведено. А тому, на думку позивача, розрахунки та застосування штрафних санкцій проведені незаконно та відповідно спірні податкові рішення мають бути скасовані.
Відносно порушення п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від
03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями)
'чинний до 31.12.2010) щодо заниження ПДВ в загальній сумі 83940 грн. з вартості послуг
отриманих від TOB «Автопаритет-Д».. позивачем вказано слідуюче.
Підставою для висновків Акту 259 щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість став вирок Ленінського районного суду м.Луганська від 15.02.2013р. щодо гр. ОСОБА_6 відносно організації фіктивного підприємництва та підробки документів.
Проте, на думку позивача, цивільне законодавство України ґрунтується на визнанні суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (чи утримуватися від укладання договору) та визначати їх зміст за власним розсудом відповідно досягнутої з контрагентом домовленості, тобто свободі договору, яка закріплена у п.3 ст.3 Цивільного кодексу України.
Посилаючись на ст.627 та ст.6 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Це означає, що, свобода договору передбачає свободу в укладанні договору, недопустимості примушення відносно вступу у договірні відносини. Крім того, свобода договору передбачає можливість вільного вибору бажання укласти договір, майбутнього контрагента.
Також, на думку позивача, свобода договору включає можливість сторін вільно визначати характер (вид, тип) договору, який вони уклали.
На підставі вищезазначених норм діючого законодавства, TOB «ЛТК» було укладено договір постачання з TOB «Автопаритет-Д». З аналізу умов договору вбачається, що вони передбачають виконання сторонами обов'язків щодо надання послуг TOB «Автопаритет-Д», та зобов'язання TOB «ЛТК» прийняти та оплатити їх. Тобто, зміст договору становлять пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими, визначеними відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст.68 ЦК України.
Позивач вважає, що порушення норм цивільного законодавства, яке безпосередньо регулює зазначені договірні правовідносини, з боку жодного із учасників договору, відсутнє.
На думку позивача, ТOB «ЛТК» не може нести відповідальність за дії або бездіяльність свого контрагента в частині порушення ним вимог податкового законодавства України. Позивач не може передбачити у майбутньому факти ухилення його контрагента від процесу оподаткування своїх прибутків. Відповідальність у даному випадку законодавством покладено на конкретного платника податків, а саме: TOB «Автопаритет-Д», який допустив у своїй господарській діяльності певні порушення податкового законодавства.
Факт реального виконання зобов'язань за укладеним договором, а саме реальність здійснення господарських операцій, підтверджено бухгалтерськими та податковими документами, а саме: податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, якими на виконання договору перераховані грошові кошти в оплату послуг, що придбавалися.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що фінансова, податкова, статистична інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Посилаючись на ст.9 цього ж Закону, на думку позивача, цією нормою встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені час здійснення господарської операції, це неможливо - безпосередньо після закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції та правильність її формування, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На думку позивача, факт здійснення господарської операції щодо отримання послуг або придбання товару може бути підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, що відповідають вищезазначеним критеріям.
За таких обставин, вважає позивач, факт виконання договору - платником ПДВ може підтверджуватися податковою накладною, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, що свідчать про перерахування грошових коштів в оплату послуг.
Факт правомірного формування податкового кредиту підтверджується належним чином оформленими та виданими податковими накладними.
Факт отримання послуг підтверджується актами виконаних робіт
Факт оплати товару та повнота формування кредиту підтверджується платіжними дорученнями.
Посилаючись на п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач зазначає, що податковий кредит звітного періоду, визначається виходячи із договірної і контрактної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих і сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
На думку позивача, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Посилаючись на п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ про ПДВ, позивач зазначає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
На думку позивача, норми ЗУ про ПДВ не пов'язують право платника податків на нарахування податкового кредиту з необхідністю негайного використання такого товару (отриманих послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності протягом такого звітного періоду.
Позивач вважає, що, придбання товарів (отриманих послуг), за якими ПДВ включається до складу податкового кредиту, має на меті подальше, а не негайне використання таких товарів (отриманих послуг) у господарській діяльності. Єдиною умовою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, яка засвідчує факт придбання товарів (отримання послуг).
На думку позивача, TOB «ЛТК» цілком правомірно, з дотриманням вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ про ПДВ та не порушуючи п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 ЗУ про ПДВ. включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 83940 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від TOB «Автопарітет-Д».
Щодо зазначеного відповідачем, порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств», яким зроблено висновок про завищення податку на прибуток в сумі 104925 грн., які не підтверджені первинними документами за угодою по взаємовідносинам з TOB «Автопаритет-Д», позивач вказав наступне.
Підстави для висновків Акту 259 щодо неправомірного формування валових витрат у загальній сумі, та як наслідок заниження податку на прибуток у загальній сумі 53675 грн., у т.ч.: півріччя 2010р. - 51684 грн., 3 квартал 2010р. - 1991 грн. є аналогічними тим, що викладені при встановленні порушення з податку на додану вартість, а саме: вирок Ленінського районного суду М.Луганська від 15.02.2013 щодо гр. ОСОБА_6 по організації фіктивного підприємництва та підробки документів.
Посилаючись на п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., який був чинний до 31.03.2011р., позивач вказує, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Посилаючись на абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 того ж Закону, позивач зазначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Крім того, позивач зазначає, що вирок суду, на який посилається відповідач, був винесений 15.02.2013р., тобто через три роки після здійснення зазначених господарських операцій.
А тому, на думку позивача, TOB «ЛТК» цілком правомірно та з дотриманням вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), на підставі первинних документів включило до складу валових витрат загальну суму 419700 грн. за угодою придбання послуг у TOB «Автопарітет-Д».
Враховуючи вищевикладене, позивач дійшов висновку про те, що проведення перевірки без вивчення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, відсутність посилання на них в Акті № 259, не може слугувати належним доказом наявності порушень Податкового кодексу України, а тому, просить суд, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (форма «Р») від 30.05.2013р. № 0000542220 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія» грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 67093,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 53 675грн., за штрафними санкціями - 13 418,75 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (форма «Р») від 30.05.2013р. № 000053222 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 104925 грн., у т.ч. за основним платежем - 83 940 грн., за штрафними санкціями - 20 985 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволені позову відмовити, надав письмові заперечення на адміністративний позов, у яких вказано слідуюче.
З доводами, викладеними у адміністративному позові TOB «Луганська телефонна компанія» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.05.2013 року №0000542220, №0000532220, відповідач повністю не погоджується з наступних підстав:
ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія», з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за березень 2010р., квітень 2010р., червень 2010р., липень 2010р. та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопарітет - Д» (код за ЄДРПОУ. 36901597).
Під час перевірки було встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, в результаті чого було виявлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 104 925 грн., а саме: 1 квартал 2010 р. - 51 250 грн.; 2 квартал 2010р. - 51 684 грн. та З квартал 2010р. - 1 991 грн.
Також при проведенні перевірки було встановлено порушення п.п. 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р., в результаті чого було виявлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 83 940 грн., у т.ч. по періодах: березень 2010р. - у сумі 41 000,00 грн.; квітень 2010р. - у сумі 40 000,00 грн.; червень 2010р. - у сумі 1 347,00 грн. та липень 2010р. - у сумі 1 593,00 грн.
На думку відповідача, вказані порушення допущені у зв'язку з включенням до складу Податкового кредиту та валових витрат сум по взаємовідносинам з TOB «Автопарітет - Д».
За результатами проведеної перевірки, відповідачем було складено акт від 16.05.2013р. №259/22-200/13413790 та за результатами перевірки донараховано податку на додану вартість на суму 104 925,00 грн. (основний платіж - 83 940 грн., штрафні санкції - 20 985 грн.) та податок на прибуток на суму 67 093,75 грн. (основний платіж - 53 675 грн., штрафні санкції -13 418,75 грн.).
Листом ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки TOB «Луганська телефонна компанія», на адресу ДПІ надійшов вирок Ленінського районного суду від 15.02.2013 року.
У зв'язку з отриманням вказаного вироку Ленінського районного суду, яким визнано винними посадових осіб TOB «Автопарітет-Д», на адресу позивача, було направлено запит від 15.04.2013 року №4347/10/22-200/15 про надання пояснень та їх документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам із TOB «Автопарітет-Д» за період березень-липень 2010 року.
Запит отримав Сомов П.В. 17.04.2013 року.
25.04.2013 року на адресу ДПІ надійшов лист від позивача, в якому було вказано, що частина документів за цей період передана до архіву, у зв'язку із збігом трьохрічного терміну давності. Також, у цьому листі було вказано, що у зв'язку з великим документообігом на підприємстві, а так само з вищевикладеними фактами, документи не можуть бути надані та зазначено, що фінансово-господарські відносини з підприємством TOB «Автопарітет-Д» були перевірені СДПІ по роботі з ВПП.
У зв'язку з цим, відповідачем було видано Наказ про проведення перевірки.
Направлення від 29.04.2013р. № 154 та копія наказу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 29.04.2013р. № 288 були вручені 07 травня 2013р. під розписку директору TOB «ЛТК» Шацькому Юрію Михайловичу.
Листом TOB «Луганська телефонна компанія» від 07.05.2013 року №01/835 на адресу відповідача, було зазначено, що документи по фінансово-господарським відносинам з TOB «Автопарітет-Д», в даний період часу відсутні, у зв'язку з виїмкою документів ГВПМ Ленінської МДП у м. Луганську Луганської області ДПС. А також всі оригінали документів по цій перевірці знаходяться у головного бухгалтера в сейфі, ключі від сейфу є тільки у головного бухгалтера, який знаходиться у відпустці, тому документи надати неможливо.
Проте, листом від 08.05.2013 року TOB «Луганська телефонна компанія» на адресу ДПІ надала: Журнали - ордера по рахункам №3711, 6442, за березень 2010р., квітень 2010р., по рахункам №631, 6442 за червень 2010р., по рахункам №3711, 6442 за липень 2010р.; та копію протоколу вилучення документів від 15.04.2011р., згідно якого неможливо
підтвердити факт вилучення первинних документів виписаних TOB «Автопаритет -Д». У
наданні до перевірки копії протоколу вилучення зазначено:
«Вилучення здійснено старшим слідчим по ОВС СВ ПМ ДПС в Луганській області старшим лейтенантом податкової міліції Шершеньковим Д.М. за участю інженера Сомова П.В. По результатам виїмки вилучено: акти виконаних робот, акти звірки, расходні накладні, специфікації, рахунки фактура, договора, податкові накладні, рахунки, виписки з руху грошових коштів. Перелік вилучених документів наведено без номерів та назв підприємств, якими вони були виписані. В пред'явленому платнику копії «Акта о производственной выемки» та «Протоколе выемки» вказано: провести «виїмку на TOB «ЛТК» по декільком контрагентам в т. ч. TOB «Автопаритет -Д». Копії вилучених документів по TOB «Автопаритет -Д», до перевірки не надано.
У зв'язку з цим, 08.05.2013 року №1488/7/22-200 ДПІ було направлено лист до СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС з проханням надати акт планової виїзної перевірки №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року з додатками в електронному вигляді.
СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС на адресу ДПІ було надано акт планової виїзної перевірки №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року.
Також ДПІ на адресу ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС було надіслано запит від 13.05.2013р. №5176/7/22-200/14 про надання до перевірки первинних документів, що були вилучені у TOB «Луганська телефонна компанія», згідно протоколу вилучення від 15.04.2011р., або забезпечення доступу до них.
Проте, відповіді з ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо вилучених документів у TOB «Луганська телефонна компанія», на адресу ДПІ, відповідачем не було отримано.
Відповідач звертає увагу суду на те, що у додатку №1 до акта перевірки від 16.05.2013р. №259/22-200/13413790, відповідачем було зазначено перелік документів, які було використано ним при проведені перевірки, зокрема акт планової перевірки від 04.05.2011р. № 348/08-6/13413790 TOB «Луганська телефонна компанія» за період з 01.01.2009р.по 31.12 2010р., декларації з ПДВ за березень 2010р., квітень 2010р., червень 2010р., липень 2010р. та податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р., додаток №5 до декларації з ПДВ.
На стор. 7 та стор. 9 Акта перевірки від 16.05.2013р. №259/22-200/13413790 зазначено про проведення вилучення первинних документів по взаємовідносинам з TOB "Автопарітет-Д", зазначено протокол вилучення, та які документи вилучено.
Відповідач вказує, що СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС в акті планової виїзної перевірки TOB «Луганська телефонна компанія» №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року посилалась на первинні бухгалтерські документи, а саме по взаємовідносинам між TOB "Автопарітет-Д" та TOB «Луганська телефонна компанія» та зазначено, що відбувались на підставі договорів постачання № ДГ - 01/03/10 від 01.03.2010р. та № ДГ - 01/04/10 від 01.04.2010р., згідно яких - TOB "Автопарітет-Д" «Виконавець» в особі керівника ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту та TOB «ЛТК» -«Замовник».
На думку відповідача, вищевказаний акт є носієм доказової інформації, оскільки в 2011 році до перевірки позивачем за вказаний період часу, були надані первинні бухгалтерські документи, а також висновки перевірки були підписані перевіряючими та посадовими особами підприємства TOB «Луганська телефонна компанія», заперечень до акту не надано, апеляційне та судове оскарження результатів перевірки не здійснювалось.
Також відповідач зазначає, що, оскільки, позивач в позовній заяві вказує, що TOB «Луганська телефонна компанія» цілком правомірно, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р., включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 83 940 грн. на підставі податкових накладних та вирок суду не має ніякого відношення до включення податкових накладних до сум податкового кредиту, то на це, відповідач вказує, що він звертає увагу суду на те, що вироком суду від 15.02.2013р. встановлено, що TOB «Автопарітет Д» було створено ОСОБА_10 без мети здійснення господарської діяльності за винагороду та усвідомлюючи, що ніякою діяльністю це підприємство займатися не буде, всі статутні документи та договір про відкриття рахунку та дистанційне обслуговування рахунків передано ОСОБА_6
Таким чином, на думку відповідача, з посиланням на вирок суду, ОСОБА_6 здійснив організацію фіктивною підприємництва, за ознакою повторності і підробку документів, за попередньою змовою групою осіб, використавши підроблені документи.
ОСОБА_10, як вказує відповідач, був співвиконавцем в створенні суб'єкта підприємницької діяльності «Автопарітет - Д», і підробці документу за попередньою змовою групою осіб і використанні підробленого документа.
Відповідач вказує, що в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою провину в організації створення TOB «Автопарітет - Д» за ознакою повторності: у підробці документів, за попередньою змовою групою осіб: використанні підроблених документів визнав повністю і показав, що створив підприємство для заняття діяльністю, вказаною в статуті, але на ім'я ОСОБА_10, оскільки вже мав підприємство зареєстроване на себе. Використовував статут і доручення для здійснення діяльності підприємства.
Посилаючись на вирок суду, відповідач вказує, що допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_10 свою вину в придбанні TOB «Автопарітет-Д» визнав повністю і пояснив, що скоїв він цей злочин на прохання ОСОБА_6., оскільки останній запропонував йому за це грошові кошти.
Достовірно знаючи, що жодною діяльністю цього підприємства він займатися не буде, він дійсно оформив всі необхідні документи з придбання «Автопарітет -Д» і передав їх ОСОБА_6. Він також, використовував за домовленістю з ОСОБА_6, копію Статуту, завіреного нотаріусом для відкриття рахунків.
Відповідач вважає, що за таких обставин, ОСОБА_6 не є посадовою особою підприємства, а отже не має відповідних повноважень для підписання первинних документів TOB «Автопарітет Д».
Посилаючись на п.18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037, відповідач зазначає, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
За таких обставин, на думку відповідача, всі первинні документи TOB «Автопарітет Д» підписані від імені посадової особи, яка була фактично фіктивним керівником підприємства, не можуть мати юридичного значення.
Тому, на думку відповідача, первинні документи TOB «Автопарітет Д» складені із порушенням встановлених вимог чинного податкового законодавства, а відтак ці документи не можуть бути підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку TOB «Луганська телефонна компанія».
Крім того, відповідач зазначає, що TOB «Автопарітет Д», звітність до ДПІ за місцем реєстрації на надавало. Його свідоцтво платника ПДВ було анульовано - 26.01.2011р., причина анулювання - внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, чисельність працюючих 1 чоловік, ліцензія на виконання робіт - відсутня.
Таким чином, відповідач вважає, що TOB «Автопарітет -Д» не надавало та не могло надавати послуги по наданню цифрового каналу Інтернет (синхронний порт) здатністю 625 мб/с та цифровий канал передавання даних з швидкістю 30 мб/с. та постачання товарів.
На думку відповідача, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 року №0000542220 про збільшення платнику податків грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 67093,75 грн. (за основним платежем - 53675 грн., за штрафними санкціями - 13418,75 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 року №0000532220 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 104925 грн. (за основним платежем-83940 грн., за штрафними санкціями-20985 грн.) винесено правомірно, а тому просить в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія», відмовити у повному обсязі.(а.с.95-99 т.1).
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на адміністративний позов. Просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, слідуюче. Позивач зареєстрований, згідно Статуту, Свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з ЄДРПОУ, виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.10.1992 року та знаходиться за адресою: 91006, м. Луганськ, кв.Ленінського комсомолу, буд. 1 Б, ідентифікаційний код - 13413790 (а.с.14-41) та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганську Луганської області ДПС, є платником податків та зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.42-43 т.1).
Листом ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки TOB «Луганська телефонна компанія», на адресу ДПІ надійшов вирок Ленінського районного суду від 15.02.2013 року.(а.с.139-144 т.1).
У зв'язку з отриманням вказаного вироку Ленінського районного суду, яким визнано винними посадових осіб TOB «Автопарітет-Д», на адресу позивача, було направлено запит від 15.04.2013 року №4347/10/22-200/15 про надання пояснень та їх документального підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам із TOB «Автопарітет-Д» за період березень-липень 2010 року.(а.с.103 т.1).
Вказаний запит отримала 17.04.2013 року уповноважена особа позивача - Сомов П.В. (а.с.103 т.1)
25.04.2013 року на адресу ДПІ надійшов лист від позивача, в якому було вказано, що частина документів за зазначений відповідачем період, передана до архіву, у зв'язку із збігом трьохрічного терміну давності. Також, у цьому листі було вказано, що у зв'язку з великим документообігом на підприємстві, а так само з вищевикладеними фактами, документи не можуть бути надані та зазначено, що фінансово-господарські відносини з підприємством TOB «Автопарітет-Д» були перевірені СДПІ по роботі з ВПП. (а.с.104 т.1)
У зв'язку з цим, відповідачем 29.04.2013 року було видано Наказ № 288 про проведення перевірки позивача по взаємовідносинам з TOB «Автопарітет-Д».(а.с.101 т.1).
Відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 - документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Направлення від 29.04.2013р. № 154 та копія наказу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська від 29.04.2013р. № 288 були вручені 07 травня 2013р. директору TOB «ЛТК» Шацькому Юрію Михайловичу. (а.с.102 т.1 ).
Листом TOB «Луганська телефонна компанія» від 07.05.2013 року №01/835 на адресу відповідача, було зазначено, що документи по фінансово-господарським відносинам з TOB «Автопарітет-Д», в даний період часу відсутні, у зв'язку з виїмкою документів ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС. А також всі оригінали документів по цій перевірці знаходяться у головного бухгалтера в сейфі, ключі від сейфу є тільки у головного бухгалтера, який знаходиться у відпустці. Також було вказано, що СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС проводила перевірку позивача за вказаний період. (а.с.107 т. 1).
Крім того, листом від 08.05.2013 року TOB «Луганська телефонна компанія» на адресу відповідача надала: Журнали - ордера по рахункам №3711, 6442, за березень 2010р., квітень 2010р., по рахункам №631, 6442 за червень 2010р., по рахункам №3711, 6442 за липень 2010р.; та копію протоколу вилучення документів від 15.04.2011р., у тому числі вилучення первинних документів, виписаних TOB «Автопаритет -Д». (а.с.110 Т.1).
Листом від 08.05.2013 року №1488/7/22-200 ДПІ було направлено лист до СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС з проханням надати акт планової виїзної перевірки №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року з додатками в електронному вигляді. (а.с.105т.1).
СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС на адресу ДПІ було надано акт планової виїзної перевірки №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року. (а.с.92-119 т.2).
Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно акту виїмки від 11.04.2011 року, старшим лейтенантом податкової міліції Шершеньковим Д.М. проведено виїмку документів TOB «Луганська телефонна компанія» по взаємовідносинам з контрагентами, у тому числі і по взаємовідносинам з ТОВ «Автопаритет -Д». (а.с.111-112 т.1).
У наданій суду копії протоколу вилучення зазначено:
«Вилучення здійснено старшим слідчим по ОВС СВ ПМ ДПС в Луганській області старшим лейтенантом податкової міліції Шершеньковим Д.М. за участю інженера Сомова П.В. По результатам виїмки вилучено: акти виконаних робот, акти звірки, расходні накладні, специфікації, рахунки фактура, договора, податкові накладні, рахунки, виписки з руху грошових коштів. Перелік вилучених документів наведено без номерів та назв підприємств, якими вони були виписані. В пред'явленому платнику копії «Акта о производственной выемки» та «Протоколе выемки» вказано: провести «виїмку на TOB «ЛТК» по декільком контрагентам в т. ч. TOB «Автопаритет -Д», але які саме було вилучено документи, в протоколі не вказано. (а.с.112 т.1).
У зв'язку з цим, ДПІ на адресу слідчого по ОВС СВ ПМ ДПС у Луганської області було надіслано запит від 13.05.2013р. №5176/7/22-200/14 про надання до перевірки первинних документів, що були вилучені у TOB «Луганська телефонна компанія», згідно протоколу вилучення від 15.04.2011р., або забезпечення доступу до них.(а.с.109 т. 1)
Відповіді з ОВС СВ ПМ ДПС у Луганської області щодо вилучених документів у TOB «Луганська телефонна компанія», відповідачем не отримано.
Згідно до п. 85.9 ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Проте, не зважаючи на зазначене, з 07.05.2013 р. по 14.05.2013 року ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія», з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за березень 2010р., квітень 2010р., червень 2010р., липень 2010р. та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопарітет - Д» (код за ЄДРПОУ. 36901597).
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 16.05.2013р. № 259/22-200/13413790. (а.с.45-73 Т. 1).
За висновками Акту № 259 встановлено порушення з боку позивача - TOB «ЛТК», саме: п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, в результаті чого було виявлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 104 925 грн., а саме: 1 квартал 2010 р. - 51 250 грн.; 2 квартал 2010р. - 51 684 грн. та З квартал 2010р. - 1 991 грн.; п.п. 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р., в результаті чого було виявлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 83 940 грн., у т.ч. по періодах: березень 2010р. - у сумі 41 000,00 грн.; квітень 2010р. - у сумі 40 000,00 грн.; червень 2010р. - у сумі 1 347,00 грн. та липень 2010р. - у сумі 1 593,00 грн.(а.с.64 т.1).
Згідно Акту № 259, вказані порушення допущені у зв'язку з включенням до складу Податкового кредиту та валових витрат сум по взаємовідносинам з TOB «Автопарітет - Д».
За результатами проведеної перевірки, відповідачем було донараховано податку на додану вартість на суму 104 925,00 грн. (основний платіж - 83 940 грн., штрафні санкції - 20 985 грн.) та податок на прибуток на суму 67 093,75 грн. (основний платіж - 53 675 грн., штрафні санкції -13 418,75 грн.).
Не погодившись з висновками Акту від 16.05.2013р. № 259/22-200/13413790, TOB «ЛТК» 21 травня 2013 року до Відповідача подало заперечення. (а.с.79-82 т. 1).
Листом № 5703/10/22-200/14, у відповідь на заперечення TOB «ЛТК», відповідач 27.05.2013р. повідомив про залишення висновків Акту № 259/22-200/13413790, без змін. (а.с.83-86 т. 1).
З червня 2013р. TOB «ЛТК» поштою отримало податкові повідомлення-рішення (форма «Р») від 30.05.2013 № 0000542220 та № 0000532220. (а.с.118 т. 1).
Спірним податковим рішенням №0000532220, з посиланням на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість до сплати у загальному розмірі 104 925 грн., у т.ч. за основним платежем - 83 940 грн., за штрафними санкціями - 20985 грн. (а.с.120 т. 1).
Спірним податковим рішенням № 0000542220, з посиланням на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток до сплати у загальному розмірі 67 093 грн., у т.ч. за основним платежем - 53 675 грн., за штрафними санкціями - 13418,75 грн. (а.с.119 т. 1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
З приводу посилання відповідача на лист ГВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС та додаток 8.1 Акту перевірки від 04.05.2011р. № 348/08-6/13413790, суд зазначає наступне.
Відповідно до стор.7 Акту перевірки від 16.05.2013р. № 259/22-200/13413790, «до перевірки надано копію протоколу вилучення документів від 15.04.2011р., журнали - ордери по рахункам № 3711, 6442, 631 та при перевірці використаний додаток 8.1 Акту перевірки від 04.05.2011р. № 348/08-6/13413790...». (а.с.51 т. 1).
Проте, в акті планової виїзної перевірки СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС - TOB «Луганська телефонна компанія» №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року, за період з 01.01.2009р. по 31.12 2010р., декларації з ПДВ за березень 2010р., квітень 2010р., червень 2010р., липень 2010р. та податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р., додаток №5 до декларації з ПДВ, посилаючись на первинні бухгалтерські документи, а саме по взаємовідносинам між TOB "Автопарітет-Д" та TOB «Луганська телефонна компанія» за вказаний період часу зазначено, що вони відбувались на підставі договорів постачання № ДГ - 01/03/10 від 01.03.2010р. та № ДГ - 01/04/10 від 01.04.2010р., згідно яких - TOB "Автопарітет-Д" «Виконавець» в особі керівника ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту та TOB «ЛТК» -«Замовник».( а.с. 93-120 т.2).
Тобто, вказана перевірка позивача в 2011 році ДПІ проводилась за той же період часу по взаємовідносинам між TOB «Луганська телефонна компанія» та TOB "Автопарітет-Д" та порушень цим актом не було встановлено, до перевірки, згідно Акту від 04.05.2011 року були надані первинні бухгалтерські документи, а також висновки перевірки були підписані перевіряючими та посадовими особами підприємства TOB «Луганська телефонна компанія», заперечень до акту не надано, апеляційне та судове оскарження результатів перевірки не здійснювалось. (а.с.51-52 т.1, а.с. 93-120 т.2).
Будь-яких первинних документів бухгалтерського та податкового обліку при перевірці позивача відповідачем з 07.05.2013 р. по 14.05.2013 року, використано не було, відповідні записи про це в Акті перевірки від 16.05.2013р. відсутні, а тому податковим органом порушено п.5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства Затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №984, який зобов'язує зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів абоненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. Проте, викладені факти в Акті перевірки від 16.05.2013р., не підтверджені первинними документами, оскільки при проведенні перевірки у відповідача їх не було та вони не перевірялись при проведенні перевірки.
Посилання відповідача на те, що TOB «Автопарітет Д», звітність до ДПІ за місцем реєстрації на надавало та що його свідоцтво платника ПДВ було анульовано - 26.01.2011р., причина анулювання - внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, чисельність працюючих 1 чоловік, ліцензія на виконання робіт - відсутня, не може свідчити про наявність вини з боку позивача. ТOB «ЛТК» не може нести відповідальність за дії або бездіяльність свого контрагента в частині порушення ним вимог податкового законодавства України. Відповідальність у даному випадку законодавством покладено на конкретного платника податків, а саме: TOB «Автопаритет-Д», який допустив у своїй господарській діяльності певні порушення податкового законодавства.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що вказані факти існували на час проведення планової виїзної перевірки СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС - TOB «Луганська телефонна компанія» за період з 01.01.2009р. по 31.12 2010р., але, в акті планової виїзної перевірки СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС - TOB «Луганська телефонна компанія» №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року, цього не було зазначено та було вказано, що порушень не встановлено. Навпаки, вказаним актом перевірки, на який посилається відповідач в акті №259, зазначено факт реального виконання зобов'язань за укладеними договорами.(а.с.93-120 т.2)
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до Акту планової виїзної перевірки TOB «Луганська телефонна компанія» №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року: TOB «ЛТК» було укладено договір постачання з TOB «Автопаритет-Д». Ззідно цього Акту перевірки, з аналізу умов договору вбачається, що вони передбачають виконання сторонами обов'язків щодо надання послуг TOB «Автопаритет-Д», та зобов'язання TOB «ЛТК» прийняти та оплатити їх. (а.с. 93-120 т.2)
Отже, зміст договору становлять пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими, визначеними відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам ст.68 ЦК України.
Згідно Акту перевірки позивача №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року, встановлено факт реального виконання зобов'язань за укладеним договором, а саме реальність здійснення господарських операцій підтверджено бухгалтерськими та податковими документами, а саме: податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, якими на виконання договору перераховані грошові кошти в оплату послуг, що придбавалися. Позивачем, на підтвердження товарності отриманих послуг від TOB «Автопарітет-Д», було надано до перевірки від 04.05.2011 року платіжні доручення та витяги з банківського рахунку на підтвердження розрахунків з вказаним ТОВ. Станом на проведення перевірки від 04.05.2011 року, заборгованість по розрахункам за вказаними договорами, відсутня. (а.с. 52 т.1, а.с. 93-120 т.2)
Крім того, вирок суду, на який посилається відповідач, був винесений 15.02.2013р., тобто через три роки після здійснення зазначених господарських операцій.
Окрім того, згідно того ж вироку суду (а.с.142 оборот. сторона т.1) при проведенні перевірки TOB «Автопарітет-Д», ревізором-інспектором, ним зазначено в Акті перевірки, що директором цього ТОВ був ОСОБА_10.
Отже, він міг, як директор підписувати договори з контрагентами, у тому числі і від імені TOB «Автопарітет-Д» з TOB «ЛТК».
Крім того, незважаючи на те, що слідством було вилучено у позивача документи по взаємовідносинам TOB «ЛТК» з TOB «Автопарітет-Д», згідно цього вироку суду від 15.02.2013 року, у ньому нічого не вказано про те, що договори між TOB «ЛТК» та TOB «Автопаритет-Д» директор ТОВ «Автопарітет-Д» ОСОБА_10 не підписував та не здійснював діяльності на виконання цих договорів. (а.с.139-144 т.1).
Окрім того, в акті перевірки, з посиланням на вирок суду вказано, що ОСОБА_10 використовував статут підприємства, який було зареєстровано держреєстратором та завірений нотаріусом і доручення для здійснення діяльності підприємства, що також свідчить про наявність повноважень у ОСОБА_10, на час підписання ним договорів між TOB «ЛТК» та TOB «Автопаритет-Д».
Також при проведенні перевірки відповідачем в Акті перевірки від 16.05.2013р. №259/22-200/13413790, ним не було використано пояснень ОСОБА_10 щодо підписання ним договорів від імені TOB «Автопаритет-Д» з TOB «ЛТК».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що проведення перевірки без вивчення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, відсутність посилання на них в Акті перевірки від 16.05.2013р. №259/22-200/13413790, не може слугувати належним доказом наявності порушень Податкового кодексу України,
Крім того, позивач не може передбачити у майбутньому факти ухилення його контрагента від оподаткування своїх прибутків.
За порушення, допущенні контрагентом, не повинен відповідати платник податків, який відповідним чином виконав свої договірні зобов'язання, що було встановлено під час перевірки, згідно Акту перевірки від 04.05.2011 року.
Відповідальність у даному випадку законодавством покладено на конкретного платника податків, а саме: TOB «Автопаритет-Д», який допустив у своїй господарській діяльності певні порушення податкового законодавства.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.
Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.
Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.
Суд вважає, що лише тільки посилання відповідача на Акт планової виїзної перевірки TOB «Луганська телефонна компанія» №348/08-6/13413790 від 04.05.2011 року, яким не було встановлено порушень з боку TOB «ЛТК» по взаємовідносинах з TOB «Автопарітет Д», не може бути достатніми та беззаперечним доказом вини позивача щодо правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, оскільки під час проведення перевірки самого позивача не досліджувались взагалі конкретні господарські операції, первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та інші докази, які б підтверджували наявність факту порушення, що не відповідає приписам п.п. 5.2 п. 5 розділу ІІ Порядку.
Крім того, як встановлено судом, під час проведення перевірки, позивач фактично був позбавлений можливості надати як відповідні документи так і пояснення по відповідним господарським операціям, оскільки зазначені документи були вилучені правоохоронними органами, які зобов'язані були, згідно діючого законодавства, надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів, протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. Вказані документи не було надано до перевірки і терміни проведення такої перевірки, перевіряючим органом не було, згідно діючого законодавства, перенесено до дати отримання вказаних копій документів.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;
6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим податкові-повідомлення рішення від 30.05.2013 року №0000542220, №0000532220, підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 7, 17, 71, 72, 94, 158-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.05.2013 року №0000542220, №0000532220.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (форма Р) від 30.05.2013 року №0000542220 про збільшення товариству обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія" грошового зобов'язання з податку на прибуток, у загальному розмірі 67 093 грн., у т.ч. за основним платежем - 53 675 грн., за штрафними санкціями - 13418,75 грн. та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (форма Р) від 30.05.2013 року №0000532220 про збільшення товариству обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія" грошового зобов'язання з податку на додану вартість до сплати у загальному розмірі 104 925 грн., у т.ч. за основним платежем - 83 940 грн., за штрафними санкціями - 20985 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська телефонна компанія", (ідентифікаційний код 13413790, місцезнаходження: 91006, м. Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 1/б) судовий збір у розмірі 1720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Повний текст постанови складено та підписано 01 липня 2013 року.
Суддя Н.В. Мирончук