ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
26 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С. А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
при секретареві - Сидорович О. В.,
провівши у відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Львівської області про визнання незаконними рішень XXIV сесії IV демократичного скликання Новояворівської міської ради № 643 від 21 липня 2005 року “Про недовіру міському Голові міста Новояворівська ОСОБА_1” та № 645 від 21 липня 2005 року “Про дострокове припинення повноважень міського Голови міста Новояворівська ОСОБА_1”,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 5 червня 2006 року, -
в с т а н о в и л а:
У серпні 2005 року ОСОБА_1, у порядку провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, звернувся до суду зі скаргою на рішення Новояворівської міської ради № 643 та № 645 від 21 липня 2005 року, якими йому висловлено недовіру та припинено повноваження міського Голови.
Обґрунтовуючи вимоги скарги, вказував, що оскаржуване ним рішення ґрунтується на безпідставних висновках депутатів Новояворівської міської ради з приводу депутатського запиту депутата цієї ради ОСОБА_2 до УМВС України у Львівській області, за якими, на їх думку, такими діями дискредитується депутатський корпус міської ради, як представницький орган місцевого самоврядування. Разом з цим зазначав, що рішення про дострокове припинення його повноважень не містить посилань на підстави, встановлені статтею 79 Закону України “Про місцеве самоврядування”, за яких припинено його повноваження.
У зв'язку з набранням з 1 вересня 2005 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України, справа розглядалась за правилами цього Кодексу.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість. Вказував, що рішення Новояворівської міської ради прийняті з дотриманням вимог, порядку й процедури та з підстави, визначеної діючим законодавством, оскільки ОСОБА_1 за період роботи на посаді міського Голови не забезпечував виконання наданих йому повноважень, на власний розсуд приймав рішення, що порушували права громадян.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 5 червня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і задоволення позовних вимог.
Новояворівська міська рада Львівської області свою позицію щодо касаційної скарги не повідомила, заперечення на касаційну скаргу не надіслала.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися судами у процесі її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що до закінчення повноважень міському Голові міста Новояворівська ОСОБА_1 рішенням Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області № 643 від 21 липня 2005 року було висловлено недовіру.
Як на підставу його прийняття, здійснено посилання на те, що він порушує принципи та поняття місцевого самоврядування, етику поведінки державного службовця, його дії та вчинки шкодять інтересам громади міста та спрямовані на втрату позитивного іміджу самоврядної організації міста.
Таке рішення прийнято, як вбачається з його тексту, на підставі звіту Тимчасової депутатської комісії Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області з перевірки фактів бюджетних порушень та корупційних діянь деяких посадовців цієї ради, викладених у депутатському запиті депутата зазначеної ради ОСОБА_2, адресованому начальнику УМВС України у Львівській області.
Під час перевірки тимчасова депутатська комісія встановила, що депутатський запит підготовлено та надіслано до УМВС України у Львівській області міським Головою ОСОБА_1, а депутат ОСОБА_2 його лише підписав.
За результатами перевірки факти, викладені у запиті, не підтвердилися, а тому Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області вважає, що вказаними діями міського Голови ОСОБА_1 дискредитується позитивний імідж депутатського корпусу ради, як органу місцевого самоврядування, що уповноважений законодавством представляти інтереси територіальної громади міста, та працівників міськради в очах виборців міста.
На підставі рішення Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області № 643 від 21 липня 2005 року про недовіру, було прийнято рішення про дострокове припинення повноважень Горана М.В, як міського Голови.
Питання ж дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради регламентовано статтею 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закону).
Частиною 1 статті 79 Закону передбачені обставини, за яких повноваження сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради припиняються обов'язково, серед яких: звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення повноважень Голови; припинення громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; порушення вимог щодо обмеження сумісності діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; смерті.
Частиною 2 статті 79 Закону встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені у разі, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, у ній відсутні обставини, що зумовлюють обов'язковість дострокового припинення повноважень міського Голови. Відповідно, його повноваження могли бути припинені лише з підстав, передбачених частиною 2 статті 79 Закону.
Суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що ОСОБА_1, як міський Голова, не забезпечив виконання покладених на нього повноважень, за період роботи на цій посаді не звітував, порушував закони України, права і свободи громадян, а тому, на їх думку, йому цілком обгрунтовано висловлено недовіру та достроково припинено його повноваження.
Однак, такий висновок судів не може вважатися обгрунтованим, оскільки, згідно з рішенням ради, недовіра міському Голові висловлена з інших підстав, ніж ті, що віднесені до частини 2 статті 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Судові ж рішення не містять доказів того, що міський Голова порушив Конституцію або закони України, права і свободи громадян та не забезпечив здійснення наданих йому повноважень. Доказом же таких фактів може слугувати, наприклад, рішення суду, що набрало законної сили.
Частиною ж 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, суди вказані положення не врахували. А, зазначені відповідачем окремі факти діяльності позивача, покладені в основу рішень, не є систематичними недоліками в роботі ОСОБА_1, як Голови Новояворівської міської ради, та не вказують на незабезпечення ним здійснення наданих повноважень. Більше того, не є тими обставинами, з якими законодавець пов'язує можливість дострокового припинення повноважень міського Голови.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскільки зазначеним вимогам прийняті судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати права та обов'язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 5 червня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М. І. Смокович
Судді Т. Ф. Весельська
С. А. Горбатюк
О. В. Мироненко
Т. А. Чумаченко