Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1911/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О.В.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Пищида М. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
10.07.2013 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Голованя А.М., Суржика М.М.
при секретарі - Кечкіні А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, Управління державної міграційної служби України в Кіровоградської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2012 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, Управління державної міграційної служби України в Кіровоградської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23.08.2007 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 184/2007/СІ від 23.08.2007 року, а 20.06.2008 року, 24.11.2008 року, 01.04.2009 року, 15.04.2009 року, 16.04.2009 року, до нього були укладені додаткові договори.
Відповідно до умов кредитного та додаткового договору від 24.11.2008 р., банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 25 000,00 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 17 % річних та терміном повернення 23.08.2017 року.
В порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 184/2007/СІ від 23.08.2007 року між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки від 23.08.2007 року, згідно якого відповідачі передали в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим рухомим майном загальною площею - 43,06 кв. м., житловою площею - 29, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 умови договору не виконав та порушив порядок боргових зобов'язань перед банком.
Позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на вказану вище квартиру, яка належить на праві приватної власності відповідачам, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості за кредитним договором № 184/2007/СІ від 23.08.2007 року у сумі 238 013, 67 грн., яка складається з загальної заборгованості за кредитом - 172 514, 85 грн., відсотків за користування кредитом - 53 744, 00 грн., комісії за розрахункове обслуговування - 1944, 30 грн. та пені/штрафу за несвоєчасне погашення кредиту - 9 810, 52 грн..
Застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.
Виселити та зняти з реєстрації всіх мешканців двокімнатної квартири АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_2.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 43,06 кв. м., житловою 29,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості за Кредитним договором №184/2007/СІ від 23.08.2007 року в загальній сумі - 238 013, 76 грн. та складається із загальної заборгованості за кредитом -172 514, 85 грн.; відсотків за користування кредитом -53744 грн.; комісії за розрахункове обслуговування - 1944, 30 грн.; пені/штрафу за несвоєчасне погашення кредиту - 9810, 52 грн.
Застосовано спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів.
У задоволенні вимоги щодо виселення та зняття з реєстрації всіх мешканців з предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення рішення, просить змінити рішення суду першої інстанції та вказати початкову ціну предмета іпотеки для подальшої його реалізації у відповідності до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Задовольняючи позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"ВАТ в частині застосування способу реалізації предмета іпотеки судом першої інстанції не було вказано - початкової ціни предмету іпотеки для подальшої його реалізації.
З такою позицією суду першої інстанції погодитися не можна з таких підстав.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах статті 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що між банком та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 184/2007/СІ від 23.08.2007 року, а 20.06.2008 року, 24.11.2008 року, 01.04.2009 року, 15.04.2009 року, 16.04.2009 року, до нього були укладені додаткові договори (а. с. 5- 8, 9, 10, 11,12).
Свої зобов'язання ОСОБА_5 не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 238 013, 67 грн. ( а. с. 4)
23. 08. 2007 року, між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_2, укладено договір іпотеки.
Відповідно до п. 2.1. цього Договору, відповідачі передали в іпотеку банку нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 43,06 кв.м., житловою площею 29,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с. 16-19)
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено майнового поручителя як особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).
Відповідно до вимог ст.33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки є законне і обґрунтоване.
Разом з тим, відповідно до ст.39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», роз'яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Таким чином, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права , які поширюються на встановлені правовідносини, колегія приходить до висновку, що судове рішення підлягає зміні з ухваленням нового рішення про доповнення резолютивної частини судового рішення вказівкою про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.1 ч.1 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 квітня 2013 року змінити, доповнивши абзацом такого змісту:
встановити початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня після набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: