Справа 22ц-2129/ 07                          Головуючий по 1 інстанції - Серебрякова Т.В.

Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2007 року    колегія суддів    судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого                     Лисенка П.П.

суддів                                 Данилової О.О.,  Кутової Т.З.

при секретарі                     Варміш О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу судді   Вознесенського міськрайонного суду   Миколаївської області   від 30 серпня 2007 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця

УСТАНОВИЛА:

В липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державних виконавців відділу державної виконавчої служи Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області / далі ВДВС/,  в якій зазначав,  що державні виконавці Шевчик Н.М.  та Логвина В.М.  при виконанні судового рішення від 21 лютого 2006 року порушили його права учасника виконавчого провадження. Скаржник просив визнати їх дії неправомірними та зобов'язати виконавці листи як такі,  що не підлягають виконанню.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 серпня 2007 року скарга залишена без руху та скаржнику надано строк до 21 серпня того ж року для усунення недоліків,  а ухвалою того ж судді від 30 серпня 2007 року скарга визнана неподаною та повернута за ч.2  ст.  121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1,  посилаючись на своєчасне усунення всіх зазначених суддею недоліків,  просив ухвалу від 30 серпня 2007 року скасувати,  а скаргу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так,  повертаючи скаргу ОСОБА_1 за ч.2  ст. 121 ЦПК України,  суддя виходив з того,  що скаржник у повторній скарзі від 20 серпня 2007 року усунув не всі недоліки,  зазначені в ухвалі від 6 серпня 2007 року,  а саме,  крім іншого,  не зазначив,  які конкретно рішення,  дії чи бездіяльність і якого державного виконавця вважає неправомірними.

Такий недолік щодо змісту вимог унеможливлює чітке встановлення предмету оскарження та меж судового дослідження,  а тому є перешкодою для відкриття провадження у справі.

За такого колегій суддів вважає висновок судді про повернення скарги за ч.2  ст. 139 ЦПК обгрунтованим та відповідним вимогам процесуального законодавства.

Апеляційна скарга не містить доводів,  які  б доводили порушення суддею процесуальних норм та були б підставою для скасування ухвали.

Керуючись  ст.  ст.  312,  315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.