Справа № 22ц-2048/07 Головуючий у 1 -й інстанції Самчишина Н.В.
Категорія 36 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
УХВАЛА
Іменем України
6 листопада 2007 року колегія суддів судової палата в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М. , Мурлигіної О.Я., при секретарі Варміш О.С. , за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 2 серпня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
УСТАНОВИЛА:
У червні 2007 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. щомісячно, оскільки відповідач є працездатним, але має нерегулярний заробіток, приховує свої доходи, а вона знаходиться у відпустці по догляду за сином, який за станом здоров'я потребує особливого догляду, харчування та лікування.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 2 серпня 2007 р. позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 19 червня 2007 р. і до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2., посилаючись на те, що суд неповно встановив обставини, не обґрунтував розмір стягнутих аліментів, не врахував відсутність на даний час у нього доходів, а також те, що позивачка вже працює і має заробіток, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів в розмірі 200 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю ОСОБА_1 в с Полігон Жовтневого району Миколаївської обл., за станом здоров'я потребує особливого догляду, харчування та лікування. Відповідач проживає окремо від дитини в м. Миколаєві, є працездатним, має нерегулярний та мінливий дохід.
Виходячи з положень ст. 180 та ч. 1 ст. 184 СК України суд дійшов вірного висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, суд виходив з інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи її стан здоров'я, незадовільний матеріальний стан позивачки, а також відсутність у відповідача, який є працездатним, інших дітей та непрацездатних осіб на утриманні, як це передбачено ст. 182 СК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Відповідач не надав доказів неспроможності сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі. Навпаки, з протоколу судового засідання вбачається, що відповідач заявляв, що він згоден платити аліменти в розмірі 1000 грн., за умови, що йому буде надаватися звіт про витрачені кошти (а.с. 25зв.).
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом розміру аліментів.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 2 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.