Справа № 2-3399/08      

                     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

   

         05 листопада 2008 року       Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області  

          в складі:  головуючого судді – Куковенкова С.В.

                                        при секретарі – Стасенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ЗАТ «Енерговугілля» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні  та моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що він працював на підприємстві відповідача з 10 листопада 2005 року по 09 червня 2008 р., був звільнений на підставі ст. 40 п. 1 КЗпП України, за скороченням штатної чисельності.

За період його роботи відповідачем заробітна плата виплачувалася йому несвоєчасно та неповністю, внаслідок чого на момент звільнення утворилася заборгованість в сумі 5003 грн. 73 коп. Ця заборгованість не виплачена до цього часу.

Крім того, він має право на компенсацію за втрату  частини зарплати в зв’язку з порушенням строків її виплати, тому відповідач повинен сплатити йому цю компенсацію в сумі 1344 грн. 02 коп.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача також середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні.  

Вказує, що невиплата заробітної плати призвела до його моральних страждань. Моральну  шкоду він оцінює в сумі 1000 грн.

 В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

      Представник відповідача в судовому  засіданні позовні вимоги визнала частково, вказує, що судовим наказом Олександрійського міськрайонного суду № 2н-69-07 від 26 квітня 2007 року на користь позивача вже була стягнута заборгованість по зарплаті за 2006 рік в сумі 2374 грн. 95 коп., цей наказ знаходиться на виконанні у відділі ДВС Ворошилівського РУЮ м. Донецька. В зв’язку з цим, просить зменшити на цю суму розмір заявлених позивачем вимог та відповідно зменшити компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати. Крім цього, моральну шкоду визнає частково, в сумі 100 грн.  

    Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та матеріали справи № 2н-69-07, суд вважає, що  вимоги позивача підлягають задоволенню частково.     Відповідно до ч. 1 ст. 115, 116 КЗпП України, заробітна плата  виплачується працівникам  регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через  проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, при звільненні працівника підприємство повинно провести з ним розрахунок в день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.    

           Судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача. За період його роботи відповідач заборгував  йому зарплату в сумі 5003 грн. 73 коп., що підтверджується  довідкою відповідача № 174 від 07.08.08 р., тому суд вважає за необхідне стягнути цю суму на користь позивача, однак, з врахуванням того, що судовим наказом Олександрійського міськрайонного суду № 2н-69-07 від 26 квітня 2007 року на користь позивача вже була стягнута заборгованість по зарплаті за 2006 рік в сумі 2374 грн. 95 коп., з цієї суми необхідно вирахувати 2374 грн. 95 коп., оскільки судовий наказ набрав законної сили і виконується примусово, що підтверджується постановою державного виконавця від 20.07.07 р.

  Відповідно до ст. 34  Закону  України  „Про оплату праці” та на підставі вимог п. 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням  строків її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, в редакції від 21.02.2001 року № 159 – працівникам у разі затримки на один і більше місяців виплати грошових доходів проводяться компенсаційні виплати, що згідно розрахунку позивача, складають 1344 грн. 02 коп. Цю суму суд вважає за необхідне зменшити на 1056 грн. 24 коп., що складає нараховану позивачем суму компенсації за 2006 рік та стягнути на його користь 287 грн. 78 коп.

         Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по день фактичного розрахунку.

        Судом встановлено, що позивач звільнився з підприємства 09 червня 2008 року,  розрахунок по заробітній платі з ним до цього часу не проведено, а тому він має право на стягнення середньомісячного заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.            

        Середньомісячна заробітна плата позивача, згідно довідки відповідача № 220 від 13.10.08 р., складала 1425 грн. 20 коп., період затримки розрахунку на момент розгляду справи складає 5 повних  місяців, а тому на користь позивача необхідно стягнути 7126 грн. (Розрахунок:  1425,20 грн.  х  5 міс. = 7126 грн.)

          Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, так як відповідач порушив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантоване йому ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1,24 Закону України „Про оплату праці” та ст.115 КЗпП України.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

           В обґрунтування своєї вимоги позивач навів доводи, але не надав доказів спричинення йому моральної шкоди саме в сумі 1000 грн.

Виходячи з розміру заборгованої заробітної плати, пояснень позивача, з урахуванням ступеню його моральних страждань, суд вважає, що з відповідача на користь позивача повинна бути стягнута моральна шкода в розмірі 500 грн.

Оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору (його вимоги виникли з трудових відносин), судовий збір необхідно віднести на рахунок відповідача, а тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Керуючись ст. 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214,215, 228, 232, 233, п.2 ст.367 ЦПК України, суд-

                                                                В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ЗАТ «Енерговугілля» на користь ОСОБА_1  – 2628 (дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 78 коп. заборгованості по заробітній платі, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 78 коп. компенсації втрати частини заробітку, 7126 (сім тисяч сто двадцять шість) грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та 500 (п’ятсот) грн. моральної шкоди, а всього – 10542 (десять тисяч п’ятсот сорок дві) грн. 56 коп. та 113 (сто тринадцять) грн. 92 коп. судового збору на користь держави, 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

            В задоволенні решти позовних  вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження  рішення може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або  в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

            Головуючий:                                                                                          Куковенков С.В.