ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

06.12.06р.

Справа № 9-22/213

За позовом  Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця",

                     м. Київ  

до   Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат

                     ім. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

Третя особа: Приватне підприємство "Енергоінком Україна", м. Київ      

про стягнення 24 615 грн. 00 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача – Драга М.В. – юрисконсульт, довіреність №1586-НЮ від 20.11.06р.

  Від відповідача – Донець О.Є – юрисконсульт, довіреність №45 від 06.06.06р.

  Від третьої особи -  представник не з’явився  

СУТЬ СПОРУ:

Державне територіально-галузеве об’єднання „Південно-Західна залізниця” звернулось у травні 2006 року із позовом до ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 24615 грн. штрафу у розмірі п’ятикратної вартості  провізної плати за всю відстань перевезення вантажу –шарів сталевих у вагоні №6532139 зі ст. Правда Придніпровської залізниці на ст. Чернігів Південно-Західної залізниці, який був нарахований згідно до ст. ст. 118,122 Статуту залізниць України, у зв’язку із неправильно вказаним кодом одержувача вантажу у залізничній накладній №45064242.

Відповідач позов не визнає. Просить зменшити розмір штрафу відповідно до приписів п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, у зв’язку із відсутністю вини відповідача в неправильному зазначені коду, оскільки код було вказано за вказівкою контрагента ПП „Енергоінком Україна”.

В судовому засіданні 06.12.06р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Державне територіально-галузеве об’єднанням „Південно-Західна залізниця” (далі –Позивач) надавало послуги Відкритому акціонерному товариству „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (далі – Відповідач) з перевезення вантажів залізничним транспортом.

У серпні 2005 року відповідно до накладної №45064242, яка згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України, є основним перевізним документом та обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, зі ст. Правда Придніпровської залізниці на ст. Чернігів Південно-Західної залізниці Відповідачем було відправлено вагон за №65321139 з вантажем –шари сталеві.

          У вищевказаній накладній вантажовідправником, яким є Відповідач, був неправильно зазначений код вантажоодержувача КЕП Чернігівська ТЕС ТОВ фірма „Тернова”, про що 05.09.2005р. на ст. Чернігів Південно- Західної залізниці складений акт загальної форми №13.

          Так, у зазначених накладних  замість коду одержувача вантажу КЕП Чернігівська ТЕС ТОВ фірма „Тернова” –3191, який був відкритий на підставі договору №2036127 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані послуги, неправильно зазначено код –9539.

Відвантаження вищевказаної металопродукції, яка слідувала у вагоні №65321139 за залізничною накладною №45064242, було здійснене Відповідачем на виконання договору поставки №25-1491-01, що був укладений між Відповідачем та третьою особою - Приватним підприємством „Енергоінком Україна”, за реквізитами одержувача, вказаними останнім.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Статтею 611 п.3 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України, спірні відносини сторін, які виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов’язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

          Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

          Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів (затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644).

Згідно з п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажовідправник  при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи –одержувача вантажу та його цифровий код.

          В силу приписів частин 1 і 2 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

          Згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе  перед  залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

          У відповідності до ч.1 ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

          Відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифного керівництва №1, перевізна плата при розрахунках залежить від ваги вантажу і у даному випадку складає за відстань перевезення  772 км від ст. Правда Придніпровської залізниці до ст. Чернігів Південно-Західної залізниці 4923 грн.

          Таким чином, за розрахунком Позивача, з Відповідача  підлягає стягненню штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати у сумі 24615 грн. (4923  грн.х5=24615 грн.).

          Відповідач доказів добровільної сплати зазначеного штрафу на час розгляду справи суду не надав.

          В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

          Відповідачем були порушенні вищевказані вимоги Статуту залізниць України, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача 24615 грн. штрафу у розмірі п’ятикратної провізної плати за неправильне зазначення коду одержувача вантажу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу із посиланням на положення п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України відхиляється судом з огляду на приписи ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, якими встановлено, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, а для зменшення розміру штрафних санкцій судом мають бути наявними певні обставини, встановлені ст. 233 Господарського кодексу України.

          Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ч. 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ч. 2 пункту 4 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського” на користь Державного територіально-галузевого об”єднання „Південно-Західна залізниця” суму 24615 грн. штрафу, 246 грн. 15 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобед

Рішення підписано - 08.12.06р.