Справа № 1018/6188/12 Головуючий у І інстанції Степанова О.С.
Провадження № 22-ц/780/3328/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 44 11.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
04 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.
при секретарі: Черненко І.Ю.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Підгірцівська сільська рада Київської області про визнання права власності на земельні ділянки на підставі державних актів на право приватної власності на землю.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2012 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа: Підгірцівська сільська рада Київської області про визнання права власності на земельні ділянки на підставі державних актів на право приватної власності на землю. Свої вимоги обґрунтовували тим, що 12 серпня 2009 року вони подали до Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області заяви про внесення інформації до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру згідно з технічною документацією по земельно-кадастровій інвентаризації земельної ділянки та інформацією на магнітному носії, а також про присвоєння електронного кадастрового номеру щодо земельних ділянок, власниками яких вони є на підставі Державних актів на право приватної власності на землю виданих Підгірцівською сільською радою народних депутатів 27 червня 1996 року. 15 вересня 2009 року вказані документи були повернуті позивачам Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області без внесення інформації щодо земельних ділянок до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру та без присвоєння земельним ділянкам електронного кадастрового номеру. За захистом своїх порушених прав позивач ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва, постановою якого від 16 вересня 2010 року у справі №2а-13222/09/2670 в задоволенні позову було відмовлено. Разом з тим, вказаною постановою було встановлено, що межі земельної ділянки площею 0,12 га належної ОСОБА_2 накладаються на межі земельної ділянки площею 21,7353 га належної ОСОБА_4, відомості про яку внесено до програмного забезпечення ведення державного земельного кадастру 03 червня 2008 року на підставі технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, розробленої ТОВ «Земельно-кадастровий офіс».
Позивачі вважали, що ОСОБА_4 не визнає право власності позивачів на земельні ділянки, що є предметом спору, неправомірно їх привласнила та не вчиняє жодних дій направлених на відновлення порушених прав власності позивачів.
Позивачі просили визнати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,12 га розташованої на АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданого Підгірцівською сільською Радою народних депутатів 27 червня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21; визнати право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,12 га розташованої на АДРЕСА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданого Підгірцівською сільською Радою народних депутатів 27 червня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №17; Визнати незаконними дії Управління Держкомзему в обухівському районі Київської області та скасувати присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 21,7353 га належній ОСОБА_4; Визнати включення інформації до автоматизованої системи державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 21,7353 належної ОСОБА_4 неправомірними та зобов'язати ДП «Центр державного земельного кадастру» виключити інформацію з автоматизованої системи державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 21,7353 га належної ОСОБА_4
Ухвалою Обухівського районного суду від 15 січня 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині позовних вимог до Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області про визнання незаконними дій Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області та скасування присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці площею 21,7353 га належній ОСОБА_4, - було закрито, як і провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині позовних вимог до ДП «Центр державного земельного кадастру» про визнання включення інформації до автоматизованої системи державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 21,7353 га, належної ОСОБА_4 неправомірними та зобов'язання ДП «Центр державного земельного кадастру» виключити інформацію з автоматизованої системи державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 21,7353 га належної ОСОБА_4 (а.с.131-132).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст.ст. 316, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Поняття права власності на землю, визначено ч.1 ст. 78 ЗК України, як право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Крім того, положеннями ч.2 вказаної статті визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,12 га розташованої на АДРЕСА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданого Підгірцівською сільською Радою народних депутатів 27 червня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21. Крім того, рішенням Підгірцівської сільської ради Обухівського району київської області від 17 березня 2009 року було затверджено технічну документацію по земельно-кадастровій інвентаризації вказаної земельної ділянки. (а.с.8,9, 182,184).
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,12 га розташованої на АДРЕСА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю виданого Підгірцівською сільською Радою народних депутатів 27 червня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21. Крім того, рішенням Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 17 березня 2009 року було затверджено технічну документацію по земельно-кадастровій інвентаризації вказаної земельної ділянки. (а.с. 10,11-12,181,183).
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 21,7353 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. Дана обставина підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №407922, виданого на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки №4000, №4007, №4014, №4021, №4035, №4042, №4049, №4056, №4063, №4070, №4077, №4084, №4084, №4091, №4098, №4105, №4112, №4119 від 22 травня 2008 року та розпорядження Обухівської РДА №938 від 10 червня 2008 року. (а.с. 168).
На момент розгляду справи у суді першої інстанції вказані державні акти, а саме: Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №407922, виданого на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки №4000, №4007, №4014, №4021, №4035, №4042, №4049, №4056, №4063, №4070, №4077, №4084, №4084, №4091, №4098, №4105, №4112, №4119 від 22 травня 2008 року та розпорядження Обухівської РДА №938 від 10 червня 2008 року; Державного акту на право приватної власності на землю виданого Підгірцівською сільською радою народних депутатів 27 червня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21 та Державного акту на право приватної власності на землю виданого Підгірцівською сільською радою народних депутатів 27 червня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №17, - є чинними.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2010 року у справі №2а- 13222/09/2670 встановлено, що на земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,12 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2 та на земельну ділянку ОСОБА_4, площею 21,7353 га відбулося накладення одна на одну. (а.с.11-12).
Щодо «накладення» меж земельної ділянки ОСОБА_4, площею 21,7353 га та земельної ділянки площею 0,12 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3, то враховуючи ч.2 ст. 59 ЦПК України, під час розгляду справи в суді як першої так і апеляційної інстанції належних та допустимих доказів вказаного факту надано не було.
Згідно із ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ч.1 ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленим ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позовних вимог, щодо визнання незаконним державного акту на право власності на змельну ділянку серії ЯЖ №407922, виданого на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки №4000,№4007, №4014, №4021, №4035, №4042, №4049, №4056, №4063, №4070, №4077, №4084, №4084, №4091, №4098, №4105, №4112, №4119 від 22.05.2008 року та розпорядження Обухівської РДА №938 від 10 червня 2008 року, позивачами не заявлялися.
Разом з тим, не перевіривши правомірність отримання державного акту на право власності відповідачем ОСОБА_4 на земельну ділянку серії ЯЖ №407922, виданого на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки №4000, №4007, №4014, №4021, №4035, №4042, №4049, №4056, №4063, №4070, №4077, №4084, №4084, №4091, №4098, №4105, №4112, №4119 від 22 травня 2008 року та розпорядження Обухівської РДА №938 від 10 червня 2008 року, що на момент розгляду є чинним, на думку суду, позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3 права власності на земельні ділянки, що розташовані на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, на підставі державних актів на право приватної власності на землю виданих Підгірцівською сільською Радою народних депутатів 27 червня 1996 року, що зареєстровані в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21 та за №17, - є передчасними.
З огляду на викладені обставини та норми закону, суд першої інстанції дійшов довірного висновку про відсутніть правових підстав для задоволення позову, оскільки на думку суду позивачами обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд прешої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачами обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позову, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: