ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2013 року Справа № 913/1577/13

Провадження №3/913/1577/13

За позовом Державного підприємства «Луганськвугілля», смт. Ювілейне м. Луганськ,

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська», смт. Білоріченський Лутугинського району Луганської області,

про стягнення 142 948 грн. 69 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Щавінська Л.М., провідний юрисконсульт, довіреність №03/5-682 від 28.12.2012;

від відповідача - Тарасенко О.І., довіреність № б/н від 03.01.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державним підприємством «Луганськвугілля» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська» (далі - відповідач) заборгованості за постачання електроенергії в сумі 142947,69 грн. за договором №22 від 01.01.2008 на користування електричною енергією.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору № 22 від 01.01.2008 позивач зобов'язався поставляти електричну енергію, а відповідач, як споживач електричної енергії, зобов'язався своєчасно проводити оплату за надані послуги. Позивач свої зобов'язання за вищенаведеним договором виконав в повному обсязі, а відповідач надані послуги не оплатив у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 142 947,69 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення заборгованості у сумі 130 818,10 грн. В решті позову просив відмовити у зв'язку з закінченням строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.01.2008 між сторонами у справі був укладений договір на постачання електричної енергії № 22 (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого, позивач зобов'язався поставляти електричну енергію, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату за надані послуги (а.с. 5).

Відповідно до п. 2.1 договору споживач здійснює оплату за поставлену електроенергію помісячно на розрахунковий рахунок позивача згідно рахунку, наданого позивачем, не пізніше 10-го числа наступного місяця.

На виконання умов договору між сторонами було підписано наступні акти здачі-приймання робіт (наданих послуг): акт № 2/4 від 31.01.2012 на суму 5436,35 грн. з ПДВ (а.с. 7); акт № 2/4 від 29.02.2012 на суму 5436,35 грн. з ПДВ (а.с. 9); акт № 2/4 від 30.03.2012 на суму 5642,59 грн. з ПДВ (а.с.11); акт № 2/4 від 28.04.2012 на суму 4453,66 грн. з ПДВ (а.с. 13); акт № 2/4 від 31.05.2012 на суму 4453,66 грн. з ПДВ (а.с. 15); акт № 2/4 від 29.06.2012 на суму 4511,28 грн. з ПДВ (а.с. 17); акт № 2/4 від 31.07.2012 на суму 4511,28 грн. з ПДВ (а.с. 19); акт № 2/4 від 31.08.2012 на суму 5742,68 грн. з ПДВ (а.с. 21); акт № 2/4 від 30.09.2012 на суму 5742,68 грн. з ПДВ (а.с. 23); акт № 2/4 від 31.10.2012 на суму 4511,28 грн. з ПДВ (а.с. 25); акт № 2/4 від 30.11.2012 на суму 5742,68 грн. з ПДВ (а.с. 27); акт № 2/4 від 31.12.2012 на суму 4511,28 грн. з ПДВ (а.с. 29); акт № 2/4 від 31.03.2010 на суму 2942,02 грн. з ПДВ (а.с. 31); акт № 2/4 від 30.04.2010 на суму 2942,02 грн. з ПДВ (а.с. 33); акт № 2/4 від 31.05.2010 на суму 3088,81 грн. з ПДВ (а.с. 35); акт № 2/4 від 30.06.2010 на суму 3156,74 грн. з ПДВ (а.с. 37); акт № 2/4 від 31.07.2010 на суму 3226,50 грн. з ПДВ (а.с. 39); акт № 2/4 від 31.08.2010 на суму 3287,16 грн. з ПДВ (а.с. 41); акт № 2/4 від 30.09.2010 на суму 3352,68 грн. з ПДВ (а.с. 43); акт № 2/4 від 29.10.2010 на суму 3352,68 грн. з ПДВ (а.с. 45); акт № 2/4 від 30.11.2010 на суму 3352,68 грн. з ПДВ (а.с. 47); акт № 2/4 від 31.12.2010 на суму 3352,68 грн. з ПДВ (а.с. 49); акт № 2/4 від 31.01.2011 на суму 3486,13 грн. з ПДВ (а.с. 51); акт № 2/4 від 28.02.2011 на суму 3660,23 грн. з ПДВ (а.с. 53); акт № 2/4 від 31.03.2011 на суму 4697,51 грн. з ПДВ (а.с. 55); акт № 2/4 від 30.04.2011 на суму 4808,52 грн. з ПДВ (а.с. 57); акт № 2/4 від 31.05.2011 на суму 4996,56 грн. з ПДВ (а.с. 59); акт № 2/4 від 30.06.2011 на суму 3840,38 грн. з ПДВ (а.с. 61); акт № 2/4 від 29.07.2011 на суму 3840,38 грн. з ПДВ (а.с. 63); акт № 2/4 від 31.08.2011 на суму 3840,38 грн. з ПДВ (а.с. 65); акт № 2/4 від 30.09.2011 на суму 3840,38 грн. з ПДВ (а.с. 67); акт № 2/4 від 31.10.2011 на суму 3840,38 грн. з ПДВ (а.с. 69); акт № 2/4 від 30.11.2011 на суму 4032,07 грн. з ПДВ (а.с. 71); акт № 2/4 від 30.12.2011 на суму 5315,03 грн. з ПДВ (а.с. 73).

На суми підписаних між сторонами актів здачі-приймання робіт (виконання послуг) позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 142 947,69 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну цього договору за два тижні до закінчення строку його дії, договір вважається укладеним на той же період та на тих же умовах, які передбачені договором.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли з договору №22 від 01.01.2008 на користування електричною енергією, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.

Втім, відповідач в порушення умов договору до нього не в повному обсязі здійснив оплату за електроенергію за період березень 2010 року - грудень 2012 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті електроенергії в сумі 142 947,69 грн.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до приписів ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків від 10.12.2012, який підписаний керівниками підприємств та скріплений печатками сторін по справі (а.с. 96).

З огляду на наведене, вбачається, що перебіг строку позовної давності за спірними правовідносинами переривався шляхом вчинення відповідачем дій, які свідчать про наявність з його боку боргу, зокрема, шляхом підписання вказаного акту звірки.

Таким чином, заборгованість відповідача за період березень 2010 року - грудень 2012 року складає 142 947,69 грн., яка підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська», 92016, Луганська область, смт. Білоріченський, вул. Шкільна, 168, код 32441307, на користь Державного підприємства «Луганськвугілля», 91493, м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Бондаренко, 1, код 26410557, заборгованість за договором №22 від 01.01.2008 на користування електричною енергією в розмірі 142 947 грн. 69 коп. (сто сорок дві тисячі дев'ятсот сорок сім гривень 69 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2859 грн. 00 коп. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2013.

Суддя А.В. Секірський