№ справа:1-573/11Головуючий суду першої інстанції:Юдакова Ганна Шотівна

№ провадження:11/190/810/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Євдокимової В.В.

Суддів -Балахонова Б.Л., Рижової І.В.

за участю прокурора - Аметової Д.С.

захисника - засудженого - особи, звільненої від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_6 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополь АР Крим, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст. 76 КК України покладено обов'язок: не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 20000 грн. залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 1125, 12 грн. та 1000 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком 24 травня 2011 року, приблизно о 01 годині ночі, водій автомашини VOLKSWAGEN TOUAREG д/н НОМЕР_1 ОСОБА_8, рухаючись по а/д Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, у бік м. Мелітополь, по правій стороні проїжджої частини дороги, зі швидкістю 90-100 км/год на 563 км. 400 м. в межах м.Джанкоя, не врахував дорожню обстановку, при виконанні маневру обгін, перетнув суцільну осьову лінію розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з попутно рухомої попереду автомашиною Хонда Аккорд, д/н НОМЕР_4 під управлінням ОСОБА_7, який з 563 км 400 м автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта не переконавшись в безпечності маневру, здійснював поворот вліво для з'їзду на примикаючу дворову територію, рухавшись до цього в межах м. Джанкоя, у бік м.Мелітополь, по правій стороні проїжджої частини зазначеної дороги.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди:

пасажир VOLKSWAGEN TOUAREG д/н НОМЕР_1 ОСОБА_10, отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середніх, які спричинило за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня;

пасажир автомашини Хонда Аккорд, д/н НОМЕР_4 ОСОБА_9, отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, як небезпечним для життя.

Не дотримання водієм ОСОБА_8 керуючим автомашиною НОМЕР_1 технічних вимог наступних пунктів правил дорожнього руху України:

-1.1- Горизонтальна осьова лінія розмітки, яку заборонено перетинати

-12.3- У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди

-12.4-У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год

-12.9 (Б) - Перевищувати максимальну, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до пункту "і" пункту 30.3 цих правил,

- заходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Не дотримання водієм ОСОБА_7 керуючим автомашиною Хонда Аккорд, д/н НОМЕР_4 технічних вимог наступних пунктів правил дорожнього руху України;

-10.1-Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 свою вину не визнав.

Щодо ОСОБА_8 Джанкойським міськрайонним судом АР Крим від 10 квітня 2013 року, одночасно з постановленням вироку щодо ОСОБА_7, винесена постанова про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внаслідок акту амністії.

В апеляції засуджений ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_6 просять вирок суду скасувати, справу повернути на додаткове розслідування під час якого: провести з учасниками події і свідками відтворення обстановки та обставин події ДТП; призначити і провести комплексну комісійну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизи у Харківському НДІСЕ ім. Бокаріуса врахувавши обставини, встановлені в суді першої інстанції; провести перевірку обставин заподіяння ОСОБА_11 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визнати його потерпілим у справі; провести оцінку заподіяної злочином шкоди; залучити в якості відповідачів страхові компанії; з метою підтвердження факту сп'яніння ОСОБА_8 встановити і допитати свідків, тому що саме це і підтвердила свідок ОСОБА_10, яка також знаходилася в автомобілі ОСОБА_8 VOLKSWAGEN TOUAREG.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянти посилаються на те, що висновки суду суперечать встановленим у ході досудового слідства обставинам. Суд безпідставно відхилив доводи і докази, представлені захистом, які підтверджують невинність ОСОБА_7, не став перевіряти їх, а оцінка доказів, дана судом з порушенням чинного законодавства. Стверджують, що висновки суду побудовані на висновках автотехнічних експертиз, неспроможність яких була доведена в ході судового слідства. Суд безпідставно відхилив всі клопотання захисту про проведення транспортно-трасологічної та авто технічної експертиз, а також про допит у судовому засіданні експертів Кисира і ОСОБА_15.

Крім того, апелянти посилаються на наявність неточностей і протиріч у протоколі огляду місця події; не призначалась і не проводилась транспортно-трасологічна експертиза з пошкодженими автомашинами. Вказують на те, що слідчий і суд не взяли до уваги те, що ділянка на якій сталося ДТП є перехрестям, а не виїздом із прімикаючої території; в ході досудового слідства слідчим невірно задана така важлива вихідна, як момент виникнення небезпеки для руху.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7, які наполягали на задоволенні апеляційних вимог, особу, звільнену від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії ОСОБА_8, який заперечував проти задоволення апеляції, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, останнє слово засудженого ОСОБА_7, який просив скасувати вирок та направити на досудове розслідування, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є, в тому числі, і однобічність або неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

У відповідності з вимогами ст. 368 КПК України досудове чи судове слідство, визнається однобічним і неповним, коли не були вжиті заходи до перевірки показань заінтересованих учасників процесу, покладених в основу судового рішення; не з'ясовані причини істотних протиріч у доказах; коли не проведені необхідні експертизи; без достатніх підстав відхилені клопотання про перевірку обставин, що мають значення для справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадках, якщо встановлена така однобічність або неповнота дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Проте, ці вимоги закону у повному обсязі не були виконані органом досудового слідства та судом першої інстанції.

Так, викликає сумнівів висновки суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні допустимі докази про знаходження ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння, а орган досудового слідства не дав належну оцінку доказам, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи.

Так, згідно з копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 121 від 24.05.2011 року (т. 1 а.с. 253) та оригінал висновку щодо результатів медичного огляду (т. 1 а.с. 25) ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Те що ОСОБА_8 був напідпитку підтвердила і потерпіла ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 267).

З метою встановлення зазначеного факту стороною захисту ОСОБА_7 було запропоновано суду розширити круг свідків, але судом у цьому було безпідставно відмовлено.

З висновками суду про те, що ОСОБА_8 не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується Аналізом № 1608, згідно з яким у крові та сечі ОСОБА_8 етиловий спирт не знайдений (т. 1 а.с. 27), колегія суддів погодитися не може, оскільки зазначений аналіз є ксерокопією, автентичність його з оригіналом перевірена не була, а тому викликає сумніви щодо його справжності.

Крім того, судом першої інстанції не дана оцінка показанням потерпілої ОСОБА_10, яка в судовому засіданні підтверджувала той факт, що від ОСОБА_8 вона чула запах алкоголю.

Оскільки суд першої інстанції позбавлений можливості встановлення факту знаходження ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння, кримінальна справа підлягає поверненню на досудове слідство для встановлення зазначених обставин.

Також колегія суддів погоджується з доводами апеляції засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 з тим, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було допущено ряд процесуальних порушень закону.

Так, захисником ОСОБА_6 було надано суду висновок експертного комплексного комісійного автотехнического і транспортно-трасологічного дослідження № 248-13 АТ (т.2 а.с. 192-212), яке було судом долучено до матеріалів справи, але не прийнято судом та не надана належна оцінка, оскільки висновки експертного комплексного комісійного авто технічного та транспортно-трасологічного дослідження зроблено з порушенням ст. 65 КК України.

Також, захисником ОСОБА_6 було подано клопотання до суду про призначення по справі експертизи відповідно до вимог кримінально-процесуального закону (т. 2 а.с. 219-222). Але постановою суду у задоволенні зазначеного клопотання було необґрунтовано відмовлено.

При наявності суперечностей між експертизами, проведеними під час досудового слідства, та висновками експертизи наданої захистом, на що також вказував адвокат ОСОБА_6, суд першої інстанції повинен був призначити експертизу з переліком питань, зазначених стороною захисту, що зроблено не було, віддавши перевагу одним доказам, і відхиливши безпідставно інші, що свідчить про однобічність розгляду справи.

Крім того, захисником заявлялося клопотання про допит експертів ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в суді, але суд також необґрунтовано відхилив це клопотання (т. 2 об. а.с. 238), чим порушив права підсудного на захист.

Таким чином, суд не дослідив обставини які могли істотно вплинути на його висновки.

Заслуговують на увагу доводи апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисника у той частині, що у вироку суд ухилився від дослідження та надання оцінки матеріалам які були долучені до справи щодо визначення статусу перехрестя на якому відбулося зіткнення. Так, захисником було надано суду акт комісійного обстеження зазначеного перетину від 13.03.2013г. (т. 2 а.с. 151-154). В акті було зазначено, що даний перетин є перехрестям, а не примикаючою /прилеглою/ дворовою територією, і вказано обґрунтування такою виводу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляції захисника у той частині, що у всіх винесених слідчим і судом постановах про призначення автотехнічних експертиз в якості вихідної даної невірно і необґрунтовано вказувалося, що даний перетин, на якому сталося зіткнення, є виїздом з прилеглої території, а не перехрестям.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляції засудженого та його захисника про те, що згідно з показаннями ОСОБА_7 вбачається, що при повороті на ліво в дзеркалі заднього виду бачив світло фар однієї автомашини, бачити світло фар інших машин йому заважав мікроавтобус, що рухався ззаду. Дані обставини не були предметом дослідження під час досудового розслідування, що також є суттєвим недоліком досудового слідства.

Тому версія ОСОБА_7 про те, що він при повороті наліво не міг бачити автомашину VOLKSWAGEN, оскільки та виконувала обгін мікроавтобуса перед зіткненням по правому узбіччю, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 238-242) і показаннями свідка ОСОБА_10 про обгін ОСОБА_8 мікроавтобуса праворуч по узбіччю (т. 2 а.с. 89), заслуговує на увагу, оскільки може допомогти правильно встановити момент небезпеки для руху або перешкоди для автомобіля ОСОБА_7

Разом з тим, безпідставні доводи апеляції засудженого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 про незаконне і в порушення вимог ст. 51 КПК України, Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України № 4 від 01.03.2013 р. та ст.1194 ЦК України, залишення без розгляду цивільного позову.

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи, в порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповно дослідив матеріали справи, не взяв до уваги докази, які могли вплинути на його висновки, не усунув протиріччя, які містяться в показаннях підсудних, свідків, при наявності суперечливих доказів, у вироку не зазначив, чому надав перевагу одним доказам над іншими, допустивши однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи, тобто такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване рішення по справі, про що обґрунтовано зазначено в апеляціях засудженого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6

Тому апеляційні вимоги засудженого та його захисника підлягають задоволенню, а кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Крім того, новий судовий розгляд необхідно провести відповідно до вимог закону, перевірити доводи апеляції засудженого ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_6, постановити законний та обґрунтований вирок.

Разом з тим, колегія суддів у порядку ст.. 365 КПК України, вважає за необхідне скасувати постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внаслідок акту амністії у зв'язку з порушенням судом першої інстанції порядку прийняття такого рішення, оскільки воно повинно було прийматися під час судового слідства, а не при одночасному постановлені вироку стосовно ОСОБА_7

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, належним чином у передбачений законом спосіб з'ясувати і перевірити зазначені обставини, інші доводи, викладені в апеляції засудженого та захисника, усунути недоліки, що зазначені в даній ухвалі, і в залежності від встановленого дати всім доказам належну оцінку та постановити по справі законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, ст.ст. 365, 366, 367, 370, 374 КПК України (1960 року) , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 квітня 2013 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України скасувати та постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внаслідок акту амністії - скасувати.

Кримінальну справу повернути прокурору Джанкойської міжрайонної прокуратури АР Крим для додаткового розслідування через суд, який постановив вирок.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 у виді підписки про невиїзд, залишити без зміни.

Судді

Євдокимова В.В. Балахонов Б.Л. Рижова І.В.