Справа № 736/691/13-ц
Номер провадження 2/736/177/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ЗАОЧНЕ
11 липня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Синько О.О.,
при секретарі Крапивній Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань суду м. Корюківка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № DNH4KS20280522 від 07.10.2005 року ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у сумі 8268,32 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08.10.2007 року. ОСОБА_2 своїх зобов’язань за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 04.03.2013 року утворилась заборгованість за договором у сумі 53291,19 грн. Зобов’язання за вказаним кредитним договором забезпечені порукою у розмірі 10000 грн. згідно договору поруки № 02/МК від 01.02.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, у зв’язку з чим позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_2 – в сумі 43291,19 грн., солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – в сумі 10000 грн.
Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з’явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити. На заочний розгляд справи згодна (а.с.33).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином оповіщена про час та місце розгляду справи (а.с.51), до суду повторно не з’явилась, причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Відповідач ОСОБА_2 згідно повідомлення Ленінського РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області за №1516 (а.с.30) знята з реєстрації за адресою м. Запоріжжя, вул. Зестафонська-5/123, 28.11.2006 року за рішенням Ленінського районного суду у м. Запоріжжі у справі №2-3854/2006. Згідно вимог ст.77 ЦПК України судові повістки направлялись відповідачу на останню відому суду адресу та були отримані ОСОБА_2 30.05.2013 року, 17.06.2013 року (а.с.20, 29). Судова повістка про судове засідання 11.07.2013 року повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ст.77 ЦПК України відповідач зобов'язаний повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Крім того, відповідач викликалася у судове засідання через засоби масової інформації (а.с.61-62), до суду засідання не з’явилась, заяви про розгляд справи у її відсутність не надала, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно вимог ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідачі по справі у судове засідання не з’явились, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість заочного розгляду справи у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
07.10.2005 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, назву якого в подальшому було змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNH4KS20280522, відповідно до умов якого банк надав позичальнику строковий кредит у сумі 8268,32 грн. на споживчі цілі, купівлю телевізора, терміном на 24 місяці з 07.10.2005 року по 07.10.2007 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, в обумовлені у заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам.
Технологія кредитування: Стандартна.
Щомісячний платіж з погашення заборгованості по кредиту позичальником становить 443,07 грн.
Заява позичальника разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складають кредитний-заставний договір між сторонами.
Позичальник належним чином умови кредитного договору не виконав, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNH4KS20280522 від 07.10.2005 року (а.с.3), який жодними доказами відповідачами не спростований, утворилась заборгованість за договором, яка станом на 04.03.2013 року склала 53291,17 грн., з яких: 6294,16 грн. – заборгованість за кредитом, 18815,89 грн. – заборгованість за процентами, 25167,27 грн. – пеня, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 2513,87 – штраф (процентна складова).
Згідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років.
01.02.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 02/МК, за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором № DNH4KS20280522 від 07.10.2005 року, з обмеженням розміру відповідальності поручителя у 10000 грн.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Проте, відповідно до п.7 абз.2 ч.11 ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів” кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Згідно роз’яснень п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Положеннями ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З умов кредитного договору № DNH4KS20280522 від 07.10.2005 року вбачається, що строк повного виконання зобов’язань за даним договором встановлений по 08.10.2007 року, а термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за даним договором узгоджений сторонами тривалістю у 5 років (п.5.5 Умов), тому за цим договором перебіг позовної давності почався зі спливом зазначеного строку виконання, тобто з 09.10.2007 року і закінчився 08.10.2012 року.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 21.05.2013 року, тобто він пропустив строк позовної давності і згідно ч.11 ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів” ПАТ КБ “ПриватБанк”, як кредитодавець, не вправі вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Згідно з роз’ясненнями п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв’язку зі спливом строків позовної давності.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.11 Закону України “Про захист прав споживачів”, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити повністю.
Направити відповідачам рекомендованим листом з повідомленням копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що вони мають право протягом десяти днів з дня отримання його копії подати до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.
Суддя Корюківського районного суду
Чернігівської області ОСОБА_3