Справа № 736/779/13-ц
Номер провадження 2/736/212/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ЗАОЧНЕ
11 липня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Синько О.О.,
при секретарі Крапивній Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань суду у м. Корюківка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ КБ “ПриватБанк” звернулось до суду з позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі кредитного договору № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року позичальник ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ “ПриватБанк” кредит у сумі 72000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.03.2012 року. ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором у сумі 133754,60 грн. Зобов’язання за вказаним кредитним договором забезпечені порукою згідно договорів поруки: № 07-01-24 П від 07.03.2007 року – укладеного між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_3, № 02/МК від 01.02.2013 року – укладеного між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1, у зв’язку з чим позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – в сумі 123754,60 грн., солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – в сумі 10000 грн.
У судове засідання представник позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” не з’явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити. На заочний розгляд справи згодна.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином оповіщена про дату, час та місце судового засідання, до суду повторно не з’явилась, причини неявки суду не повідомила.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 сповіщались судом про час та місце розгляду справи, судові повістки, направлені відповідачам за зареєстрованим місцем проживання, повернулись до суду не врученими з відмітками “за закінченням терміну зберігання” (а.с.27, 28, 39, 40), хоча за даними Деснянського РВ в м. Києві ГУ в м. Києві ДМС України відповідачі зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31, 32). Відповідно до вимог ст.77 ЦПК України відповідач зобов'язаний повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За таких обставин, виходячи з положень ч.5 ст.74, ст.77 ЦПК України, відповідачі вважаються повідомленими про день та час розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно вимог ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідачі по справі у судове засідання не з’явились, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд прийшов до висновку про можливість заочного розгляду справи у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
07.03.2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, назву якого в подальшому було змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Д 07-01-24 МК, згідно якого банк зобов’язувався надати позичальнику строковий кредит в сумі 72000,00 грн. на споживчі цілі, а позичальник в свою чергу зобов’язувався повністю погасити кредит до 06.03.2012 року, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 22% річних, а у випадку порушення позичальником зобов’язань по погашенню кредиту – 40% річних, та інші платежі на умовах, визначених кредитним договором.
Строк позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагород, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлено сторонами тривалістю 5 років.
Банк свої зобов’язання за кредитним договором № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року виконав у повному обсязі і надав позичальнику кредитні кошти у сумі 72000,00 грн.
Позичальник належним чином умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року (а.с.3-4), який жодними доказами відповідачами не спростований, утворилась заборгованість за договором, яка станом на 22.03.2013 року склала 133754,60 грн., з них: 44718,95 грн. – заборгованість за кредитом, 57272,23 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом, 25156,06 грн. – пеня, 250,00 грн. – штраф (фіксована частина), 6357,36 грн. – штраф (процентна складова).
07.03.2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, назву якого в подальшому було змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 07-01-24 П, за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов’язань кредитним договором № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року і відповідає перед ним у тому ж розмірі, що і боржник.
01.02.2013 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 02/МК, за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року, з обмеженням розміру відповідальності поручителя у 10000 грн.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
У відповідності до роз’яснень п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Враховуючи положення ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику. Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
З’ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, так як відповідач ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором. За домовленістю сторін позовна давність по вимогах за вказаним договором встановлена тривалістю у 5 років, а тому заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_2 – у розмірі 123754,60 грн.; з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно – у розмірі 10000 грн., оскільки зобов’язання за вказаним кредитним договором були забезпечені порукою, згідно умов договору поруки № 02/МК від 01.02.2013 року, укладеного між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1
Зважаючи на те, що строк виконання основного зобов’язання за кредитним договором № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року настав до 06.03.2012 року і позивачем не надано доказів пред’явлення ним протягом шести місяців від указаної дати вимоги до поручителя ОСОБА_3, порука за договором поруки № 07-01-24 П від 07.03.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та позивачем, припинилась у відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України, а відтак позовні вимоги до ОСОБА_3 є необґрунтованими та задоволення не підлягають.
У відповідності до ст.88 ЦПК України, роз’яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, згідно яких при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів, судові витрати позивача зі сплати судового збору слід стягнути з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Питання про стягнення з відповідачів згідно вимог ч.1 ст.88 ЦПК України 3200 грн. витрат позивача на юридичну допомогу не вирішується, оскільки представником позивача вказані вимоги залишені без розгляду (заява від 18.06.2012 року №30.0.0.0.0, а.с.34).
Керуючись ст.ст.259, 526, 530, 554, 559, 615,625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість по кредитному договору № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року в сумі 123754,60 грн.
Стягнути солідарно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість по кредитному договору № Д 07-01-24 МК від 07.03.2007 року в сумі 10000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” 1287,56 грн. судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” 49,99 грн. судових витрат, понесених на сплату судового збору.
Направити відповідачам рекомендованим листом з повідомленням копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення і роз'яснити, що вони мають право протягом десяти днів з дня отримання його копії подати до суду заяву про перегляд заочного рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.
Суддя Корюківського районного суду
Чернігівської області ОСОБА_4