Судове рішення #30892512

Справа № 703/527/13- к

1/703/40/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


11 липня 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

          головуючого-судді          Васильківської Т.В.

          суддів Прилуцького В.О.

ОСОБА_1

          при секретарі          Діхтяренко І.Г., Гордієнко І.М.

          з участю прокурора          Ілліна В.А., Ляшка В.П.

          захисника           ОСОБА_2

          та потерпілого           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не одруженої, на утриманні має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої в СВК «Козацький», раніше не судимої

за ч. 1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в:

18 лютого 2012 року близько 2-ї години між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували в стані алкогольного сп’яніння за місцем їх проживання - буд. № 75 по вул. Миру в с.Козацьке Звенигородського району Черкаської області, за ініціативою ОСОБА_5 виникла сварка в ході якої він декілька разів ударив ОСОБА_4 в обличчя та став погрожувати їй кухонним ножем. ОСОБА_4, сприйнявши дії ОСОБА_5 як реальну загрозу її здоров’ю та життю, вихопила ніж з його руки та намагалася вибігти з будинку, але, він обхопивши її рукою навколо шиї і, притиснувши обличчям до себе, став насильно утримувати, на що вона, перевищуючи межі необхідної оборони умисно, з метою вбивства нанесла йому п’ять ударів ножем в тулуб, в результаті чого спричинила тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення лівого плечового суглобу; колото-різаного поранення на задній поверхні грудної клітки зліва; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки із вхідною раною на задній її поверхні з ліва з рановим каналом, що проходить між 5-6 ребрами і закінчується в нижній частці лівої легені; проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини із вхідною раною на задній поверхні грудної клітки зліва, з рановим каналом, що проходить між 11-12 ребрами, проникає в черевну порожнину та закінчується в підшлунковій залозі; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки із вхідною раною на правій боковій поверхні, з рановим каналом, що проникає в праву плевральну порожнину на рівні 12 ребра, проходить через діафрагму та закінчується в правій частці печінки від яких ОСОБА_5 помер на місці пригоди, а ОСОБА_4 після нанесення ударів з місця скоєння злочину зникла.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 винною себе у вчиненні злочину не визнала і пояснила, що живе в буд. № 75 по вул. Миру с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області, разом з нею жив її співмешканець ОСОБА_5, який раніше неодноразово ініціював із нею сварки та бійки на ґрунті ревнощів, був випадок погроз вбити її сокирою, але йому перешкодили сусіди. 18 лютого 2012 року, близько 2-ї години, в стані алкогольного сп’яніння вона повернулась додому де був ОСОБА_5, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння і став, ображати виказуючи своє незадоволення її поведінкою, під час чого завдав декілька ударів руками в обличчя, на що вона, не бажаючи продовження образ та подальшого нанесення їй тілесних ушкоджень, намагалася залишити будинок, однак ОСОБА_5 став перешкоджати це зробити, та вийшовши до іншої кімнати, повернувся з кухонним ножем і погрожував вбивством.

Вона, злякавшись за своє життя, вхопила ножа за лезо та вирвала його, після чого ОСОБА_5 обхопив її за шию та став притискати до себе, вона ж, будучи притиснутою до нього обличчям до обличчя, бажаючи звільнитись та втекти, почала наносити удари ножем, який був у неї в руках йому у спину. Точну кількість ударів, якою саме рукою, та куди била - не пам’ятає. Одразу як він перестав її тримати, вона вибігла на вулицю та побігла до сусідки ОСОБА_6, де діла ножа не пам’ятає. Свою вину у вчиненні злочину не визнає, оскільки наміру вбивати ОСОБА_5 не мала, лише захищала своє життя, боячись, що він її уб’є.

Не дивлячись на невизнання своєї вини, винність ОСОБА_4 у вчиненні умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони доведена зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами:

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що в с.Козацьке Звенигородського району Черкаської області проживав його син ОСОБА_5 який приблизно з 2009 року співмешкав з ОСОБА_4. Вони зловживали алкогольними напоями та часто сварились і бились один з одним. Йому відомо, що відносно його сина були приводи у міліцію, але при цьому розходитись він з ОСОБА_4 не хотів. 18 лютого 2012 року він дізнався про те, що його син помер, та прийшовши за місцем його проживання, побачив, що сина убила його співмешканка.

Свідок ОСОБА_7, суду показав що 17 лютого 2012 року він святкував свій день народження у себе дома, де проживав зі своєю сестрою ОСОБА_4, її малолітнім сином та ОСОБА_5. Того дня з ними в будинку також був і ОСОБА_8 Близько 20-21 години ОСОБА_4 із своєю кумою ОСОБА_9 пішли в бар, а всі інші залишились у будинку та продовжували вживати алкоголь. Через деякий час ОСОБА_5 почав себе неадекватно вести, тому ОСОБА_8 також пішов до дому, а він пішов спати. Вночі в будинок зайшла ОСОБА_4, ОСОБА_5 одразу почав на неї сваритись і ображати, йому було чути, що той декілька раз її ударив, ОСОБА_4 просила не бити її і казала, що піде ночувати до подруги, після чого він бачив як ОСОБА_5 пішов в кухню де взяв ножа і знову пішов у кімнату до ОСОБА_4, звідки знову було чути сварку. Раніше ОСОБА_5 неодноразово сварився із ОСОБА_4 кидався на неї з ножем, іноді з сокирою та погрожував що вб'є її, але потім вони мирились, тому він у їх сварки ніколи не встрявав. Коли все стихло, він почув, що ОСОБА_10 кличе на допомогу, тому сповз з ліжка, так як через хвору ногу тоді не міг ходити, та доповз до ОСОБА_5, який лежав на підлозі на спині під стіною навпроти входу до спальної кімнати. ОСОБА_4 в будинку вже не було. ОСОБА_5 був в свідомості, він попросив у нього холодної води і намагався встати, але не зміг. Він намагався перетягнути його на диван, але сил не вистачило, тому залишив на підлозі біля дивану. Коли він його тягнув, помітив кров і почав обливати його водою, та в цей час побачив на спині рану. На пропозицію викликати лікарів ОСОБА_10 відмовився, тому він залишив його та ліг відпочивати. Прокинувшись близько 5 години, побачив, що ОСОБА_5 мертвий.

Свідок ОСОБА_8 під час судового засідання надав покази, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_9, в тому ж селі живе і їх кума ОСОБА_4 зі своїм співмешканцем ОСОБА_5, який зловживав алкогольними напоями та, знаходячись в стані сп’яніння, часто бив ОСОБА_4. Неодноразово йому доводилось приходити до них щоб розборонити, одного разу він був свідком того, як ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_11 убити сокирою. 17 лютого 2012 року близько 19 години він зайшов до ОСОБА_4 і ОСОБА_5. ОСОБА_5 запропонував випити горілки і він погодився. Потім ОСОБА_4 зателефонувала його дружині ОСОБА_8 і разом пішли у бар, а вони купили горілки та залишились в будинку випивати. Він в будинку знаходився не довго, так як ОСОБА_5 почав вести себе неадекватно, для чогось викликав швидку ОСОБА_7, тому він пішов додому.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_4 і її співмешканця ОСОБА_5 знала давно, так як це її кума. ОСОБА_5 зловживав спиртними напоями, неодноразово він бив ОСОБА_4. Одного разу ОСОБА_4 зателефонувала, та в телефоні було чути лише галас, тому вона разом зі своїм чоловіком пішли розбороняти їх. Зайшовши до будинку побачили, що ОСОБА_5С держав біля горла ОСОБА_4 сокирку. 17 лютого 2012 року, близько 20 години до неї зателефонувала ОСОБА_4 і на її пропозицію вони пішли в бар, де пробули близько до 2 години та розійшлись по домівках. Вранці, 18 лютого 2012 року до неї зателефонувала ОСОБА_4 і повідомила, що вона вбила ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_6 в своїх показах суду зазначила, що знайома з ОСОБА_4 також знала і її співмешканця ОСОБА_5. Останнім часом вони дуже часто сварились, так як ОСОБА_5 ніде не працював та дуже ревнував ОСОБА_4 Він зловживав спиртними напоями та в стані сп’яніння бив ОСОБА_4, тому вона іноді тікала до неї і залишалась на ніч, щоб переждати поки він протверезіє, іноді приходила зі своїм малолітнім сином ОСОБА_12, в таких випадках вона завжди надавала їй притулок. 17 лютого 2012 року, близько 22 години вона лягла спати, але близько 2 години 30 хвилин до неї прийшла ОСОБА_4 у якої на руках і обличчі була кров, на її обличчі були свіжі синці та розбиті губи, також у неї була порізана права рука. ОСОБА_4 розповіла що побилась з ОСОБА_5, та попросилась переночувати. Прокинувшись близько 5 години 18 лютого 2012 року, ОСОБА_4 пішла до дому, а близько 6 години їй на телефон зателефонувала ОСОБА_8 та повідомила, що ОСОБА_4 вбила ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він є сином померлого ОСОБА_5 і раніше проживав разом з підсудною і батьком. Батько ніде на працював, іноді підробляв. Як ОСОБА_4, так і його батько зловживали алкоголем, та перебуваючи в стані сп’яніння часто між ними виникали сварки, під час яких вони били один одного. Вважає, що у тих сварках винуваті були вони обоє.

Крім показів свідків та потерпілого винність ОСОБА_4 також підтверджується і іншими доказами, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 18 лютого 2012 року, згідно якого в домоволодінні буд.№75 вул. Миру с. Козацьке, Звенигородського району Черкаської області виявлено та оглянуто труп ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями у вигляді колотих ран. /т.1 а.с. 6-32/

- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_5, в морзі Звенигородського відділення «Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи», в ході якого встановлено , що на тілі ОСОБА_5 виявлено 5 ран, які знаходять на спіні померлого. /т.1 а.с. 33/

- даними протоколу огляду предметів, які були вилучені під час огляду місця події та постановою про визнання їх речовими доказами по кримінальній справі і приєднання до матеріалів кримінальної справи від 22 лютого 2012 року, відповідно до яких були оглянуті та визнані речовими доказами ніж із дерев’яною ручкою, який являється знаряддям злочину, а також сірий чоловічий светр, чорні штани, чорна чоловіча куртка, чорні жіночі чоботи, телефон «Нокіа», 10 слідів рук людини, 14 паперових конвертів у двох з яких знаходяться дактилоскопічні плівки із мікронакладеннями із лівої та правої руки ОСОБА_5; у 5-ти конвертах - зразки волосся ОСОБА_5; у 5-ти конвертах змиви та вирізи речовини бурого кольору, які вилучені під час огляду місця події 18.02.2012 року; у 2-х конвертах зрізи нігтів із правої та лівої руки ОСОБА_5; 11 паперових конвертів, у двох з яких знаходяться дактилоскопічні плівки із мікронакладеннями із лівої та правої руки ОСОБА_4; у 5-ти - зразки волосся ОСОБА_4; у двох - змиви із лівої та правої руки ОСОБА_4; у двох - зрізи нігтів із рук ОСОБА_4 які визнані речовими доказами як такі, що містять на собі сліди злочину./т.1 а.с.87-90/

- даними висновку судово-медичної експертизи № 18 від 19 лютого 2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді різаних ран на пальцях правої кисті, синців на нижній повіці правого ока, на підборідді. Ушкодження у вигляді синців і саден спричинені дією тупих предметів. Ушкодження у вигляді різаних ран спричинені дією якого-небудь ріжучого предмету. Ушкодження у вигляді синців на нижній повіці правого ока, на підборідді, різані рани на пальцях правої кисті утворилися за 1 -2 доби до обстеження ОСОБА_4 Описані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Ушкодження на пальцях правої кисті могли бути отримані внаслідок порізу ножем. Ушкодження у вигляді синців та саден на тілі могли бути спричинені від ударів рукою та взутою ногою. Розташування тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 не характерні для спричинення їх від падіння із висоти власного зросту стоячи на площині та удару об тверду поверхню. /т.1 а.с.85/

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 16 березня 2012 року, проведеного з участю ОСОБА_4, її адвоката та спеціаліста ОСОБА_14, з яких вбачається, що ОСОБА_4 показувала і розказувала як 18 лютого 2012 року у будинку №75 вул. Миру с.Козацьке, Звенигородського району близько 2 години вона зайшла в будинок, після чого ОСОБА_5 звернувся до неї із образами і декілька раз ударив в обличчя, на що вона намагалась вийти з будинку, а він почав їй у цьому перешкоджати, зазначила місце на кухні, де він взяв ніж, як почав ним погрожувати, те як вона цей ніж у нього вихопила, після чого він її притиснув і силоміць утримував, перешкоджаючи її бажанню вийти із будинку, та будучи притиснутою ним обличчям до обличчя, нанесла вказаним ножем, тримаючи його «мабуть» у правій руці, удари в область тулуба ОСОБА_5, а потім з місця події втекла /т.1 а.с.123-132/

Після перегляду в судовому засіданні відеозапису вказаної процесуальної дії /дод.№1 – CD-диск/ підсудна підтвердила правильність своїх пояснень наданих під час відтворення, зауваживши при цьому, що точно не пам’ятає якою рукою вона наносила удари ножем, не виключаючи можливість того, що під час нанесення ударів перекладала ніж із однієї руки в іншу.

- даними висновку дактилоскопічної експертизи №7 від 01 березня 2012 року, згідно якої сліди рук розмірами 23x21 мм, 20x25 мм, 22x19 мм та 19x16 мм залишені ОСОБА_5 а слід розмірами 83x31 мм залишила ОСОБА_4О./т.1 а.с.93-109/

- даними висновку судово-медичної експертизи №22/16 від 15 березня 2012 року відповідно до якої причиною смерті ОСОБА_5 є колото-різані поранення грудної клітки та живота з ушкодженням печінки та підшлункової залози, що ускладнилось гострою крововтратою та розвитком недокрів'я внутрішніх органів. При дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження: колото-різане поранення лівого плечового суглобу (рана №1); колото-різане поранення на задній поверхні грудної клітки зліва (рана №2); проникаюче між 5-6 ребрами в ліву плевральну порожнину колото-різане поранення грудної клітки зі вхідною раною на задній поверхні з ліва (рана №3); проникаюче між 11-12 ребрами в черевну порожнину до підшлунковій залозі колото-різане поранення черевної порожнини зі вхідною раною на задній поверхні грудної клітки зліва (рана №4); проникаюче на рівні 12 ребра в праву плевральну порожнину, через діафрагму та до правої частки печінки колото-різане поранення грудної клітки зі вхідною раною на правій боковій поверхні (рана №5), садно на лобі, поверхневі рани на внутрішній поверхні нижньої губи, садно на нижній губі, садна на лівій боковій поверхні грудної клітки, в лівій поперековій ділянці, на правому ліктьовому суглобі, на правому передпліччі, синець на правому стегні.

Колото-різані поранення виникли внаслідок дії плаского колюче-ріжучого знаряддя, що має гостру ріжучу кромку (лезо) та обушок завтовшки близько 1-1,5 мм, з добре вираженими ребрами, ширина травмуючого знаряддя в межах погруженої частини є близько 18 см, без врахування скоротливої здатності шкіри та довжиною не менше 10 см, без урахування прогибної здатності м'яких тканин. Проникаючі колото-різані поранення грудної клітки та живота з ранами №3, №4, №5 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Всі вищезгадані ушкодження заподіяні незадовго до смерті та мають ознаки при життєвості. Рани №3, №4 , №5 являються проникаючими, та між ними і настанням смерті мається прямий причинний зв'язок.

Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 міг здійснювати цілеспрямовані дії на протязі часу, що обраховується годинами, але не більше 3-х годин.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в концентрації 2.90 проміле, що відносно живих осіб відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння.

Виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_5 не могли виникнути при обставинах на які вказує ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин подій від 16 березня 2012 року. /т.1 а.с.139-141/

Експерт ОСОБА_14, допитаний в суді пояснив, що про неможливість виникнення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 за тих обставин, на які вказувала підсудна, експерт дійшов висновку виходячи з того, що підсудна під час відтворення обстановки і обставин подій вказала, що наносила удари ножем по тілу жертви, тримаючи його у правій руці. При цьому зауважив, що сама підсудна мала поранення правої руки, які вказують, на те, що цією рукою, вихопивши ніж, вона тримала його за лезо. Крім того характер тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 вказує на те, що такі рани можливо було спричинити наносячи удари спочатку однією рукою, а потім другою, тому в разі, якщо підсудна не заперечуватиме факту перекладення ножа із однієї руки в іншу, під час нанесення ударів, то імовірність виникнення тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_5 за таких обставин – не виключається.

- даними висновків судово-імунологічних експертизи №72 від 28 квітня 2012 року, жіночої куртки чорного кольору; №75 від 28 квітня 2012 року, кофти сірого кольору; №74 від 28 квітня 2012 року, штанів чорного кольору, які 18 лютого 2012 року було виявлено та вилучено під час огляду місця події в будинку №75 вул. Миру с. Козацьке Звенигородського району, відповідно до яких в слідах на куртці, кофті і штанах знайдена кров людини походження якої від ОСОБА_5 не виключається. /т.1 а.с.146-151, 163-168, 173-178/

- даними висновків судово-цитологічних експертиз №58 від 20 квітня 2012 року, ножа; №61 від 30 березня 2012 року, піднігтьового вмісту з лівої та правої руки ОСОБА_5; №60 від 30 березня 2012 року, піднігтьового вмісту з лівої та правої руки ОСОБА_4; №59 від 20 квітня 2012 року, змивів з рук ОСОБА_4, які 18 лютого 2012 року були виявлені та вилучені під час огляду місця події в будинку №75 вул.Миру с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області, відповідно до яких в відрізку марлі в яку було обгорнуто ніж під час огляду місця події; у піднігтьовому вмісті та у змивах рук знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_4О, не виключається; домішка крові ОСОБА_5 не виключається. /т.1 а.с. 183-186, 191-193, 198-196, 208/

- даними висновку психолого- психіатричної експертизи №445 від 11 липня 2012 року згідно якого ОСОБА_4 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждала на період часу, до якого відносяться інкриміновані їй діяння. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. / т.2 а.с. 35-39/

Органом досудового слідства підсудній пред’явлено обвинувачення у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_5 і в обґрунтування цього обвинувачення покладено наведені вище докази.

Згідно ч.1 ст. 115 КК України, вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті людині, разом з тим, всі наведені докази підтверджують факт вбивства ОСОБА_5 при перевищенні меж необхідної оборони, оскільки виходячи із обставин встановлених досудовим слідством і в суді, у ОСОБА_4 були реальні підстави боятись за своє життя: агресивна поведінка ОСОБА_5, погроза позбавити життя, демонстрація намірів застосувати ніж.

Так, відповідно до показів підсудної, ОСОБА_5 18 лютого 2012 року близько 2 години наносив їй удари по обличчю та погрожував її убити, при цьому в руках останнього був кухонний ніж, який він взяв на кухні під час сварки, такі її покази повністю підтверджуються показами свідка ОСОБА_7 та висновками судово-медичної експертизи № 18/36 від 12 червня 2012 року про те, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_4 могли виникнути при обставинах вказаних нею під час відтворення обстановки та обставин події від 16 березня 2012 року, і свідчать про самозахист (т.2 а.с. 21-22).

Експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що характер тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_5 вказує на те, що не виключається імовірність нанесення таких ран підсудною, яка була впритул наближеною обличчям до жертви, при цьому вона повинна була наносити удари спочатку однією рукою, а потім другою. Сама підсудна під час судового слідства та після перегляду відеозапису відтворення обстановки та обставин подій пояснила, що точно не пам’ятає якою саме рукою та скільки раз вона ударила ОСОБА_5 ножем у спину, та не виключає, що перекладала ніж із однієї руки в іншу, при цьому зауважила, що била його ножем аж поки він її не відпустив, бо хотіла піти геть оскільки боялась, що він її уб’є.

Таким чином як слідством так і судом не добуто об’єктивних беззаперечних доказів, які б могли спростувати версію підсудної про нанесення їй ОСОБА_5, безпосередньо перед вчиненням нею злочину, тілесних ушкоджень та отримання від нього погроз про її вбивство, які вона сприйняла як реальні.

В той же час, з урахуванням того, що ОСОБА_4, обороняючись нанесла п’ять ударів ножем, три з яких проникаючі, вказує на її умисел, на вбивство останнього при перевищенні меж необхідної оборони.

Згідно ч.3 ст.36 КК України, перевищення меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Під час проведення судового слідства, суд для встановлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони, враховував не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалась, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, фізичні дані, наявність у нападаючої сторони зброї та інші обставини.

Щодо характеру небезпеки та реального співвідношення сил, суд враховує, що ОСОБА_5 останнім часом систематично наносив ОСОБА_4 тілесні ушкодження і остання його боялась та була морально зломлена. Такі обставини об’єктивно підтверджується як показами допитаних під час судового слідства свідків ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, і ОСОБА_6, та показами самої підсудної, так і матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст.122, 296 КК України по заяві ОСОБА_4 щодо дій її співмешканця ОСОБА_5С./т.1 а.с.54-63/; постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 30 жовтня 2011 року, в якій зазначено, що 26 жовня 2011 року ОСОБА_5С близько 00 годин 30 хвили наніс тілесні ушкодження своїй співмешканці ОСОБА_4О./т.1 а.с. 56/. Також суд враховує той факт, що ОСОБА_5 погрожував ножем, та після того як ОСОБА_4 вихопила ніж, притиснув її до себе, позбавивши її можливості втекти, що зумовило необхідність захисту для ОСОБА_4. При цьому суд враховує, що в цей момент у потерпілого вже був відсутній ніж, тому вважає, що на момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, у ОСОБА_4 були наявні ознаки перевищення меж необхідної оборони. Крім того у судовому засіданні встановлено явну невідповідність знарядь захисту і нападу, оскільки ОСОБА_5, хоча і погрожував ножем, але наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 тільки руками.

За таких обставин суд вважає, що заподіяна ОСОБА_5 тяжка шкода, яка виразилась в нанесені ножем п’яти тілесних ушкоджень, три з яких проникаючі в життєво важливі органи, явно неспівмірна з небезпечністю посягання, хоча і відповідає обстановці захисту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 скоїла умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, оскільки умисне заподіяння ОСОБА_5 тяжкої шкоди, явно не відповідало небезпечності посягання стосовно неї, хоча і відповідало обстановці захисту.

На підставі викладеного суд вважає кваліфікацію дій підсудної, яка була запропонована органами досудового слідства та державного обвинувачення за ч.1 ст. 115 КК України неправильною.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_4 в тому, що вона скоїла умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони доведена повністю і кваліфікує її дії за ст.118 КК України.

В якості пом'якшуючих покарання підсудній обставин суд вважає наявність у неї на утриманні малолітньої дитини, а в якості обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу винної, яка хоча і вчинила злочин в стані алкогольного сп’яніння, та має схильність до вживання алкогольних напоїв, але раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце роботи, за яким, як і за місцем проживання, характеризується позитивно, утримує малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_5, визнає заявлений цивільний позов та виявила бажання відшкодовувати потерпілому завдану моральну і матеріальну шкоду. Також суд враховує обставини що пом’якшують та обтяжують покарання підсудній, зазначені вище і позицію потерпілого, який заявив, що позбавлення волі напевно є занадто суровим видом покарання, а тому вважає за можливе призначивши покарання у виді обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування такого покарання з іспитовим строком.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 15 052,08 грн., моральної шкоди в сумі 10 000 грн. і витрат на проведення експертизи в сумі 1 800 грн., а всього про стягнення з підсудної на його користь 26 852,08 грн. Зазначений позов підлягає задоволенню, оскільки шкода завдана потерпілому спричинена неправомірними діями підсудної, та вона визнала суму заявленого позову.

З підсудної необхідно стягнути судові витрати на проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 687,80 грн. /т.1 ст. 93/.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -


з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України і призначити їй покарання – 2 роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом 1 річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

У відповідності ст.76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_4 на період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з’являтись в службу для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 15 052,08 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн. - моральної шкоди і 1 800 грн. - витрат на проведення експертизи, а всього стягнути 26 852 грн. 08 коп..

Речові докази, що передані на збереження в Звенигородський РВ УМВС: чорні штани, чорну чоловічу куртку, телефон «Нокіа» – поверти потерпілому ОСОБА_3 за належністю; чорні жіночі чоботи – повернути засудженій ОСОБА_4 за належністю; ніж із дерев’яною ручкою, 10 слідів рук людини, 14 паперових конвертів у двох з яких знаходяться дактилоскопічні плівки; 5-ть конвертів із зразками волосся ОСОБА_5; 5-ть конвертів із змивами та вирізами речовини бурого кольору; 2 конверти із зрізами нігтів; 11 паперових конвертів, із дактилоскопічними плівками, зразками волосся ОСОБА_4, змивами рук, зрізами нігтів; 9 паперових конвертів із дактилоскопічними плівками, зразками волосся, зрізами нігтів - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 в бюджет держави судові витрати на проведення експертизи в сумі 687,80 грн.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній – підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою – в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.



Головуючий:                                                                                 Т. В. Васильківська


Судді            В.О.Прилуцький


           ОСОБА_1


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація