Справа № 2-272/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 березня 2011р.          Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:          

головуючого судді –Сидоренко Ю.В.

при секретарі –Кійченко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А-1356

про визнання дій неправомірними та поновлення в черзі на отримання житла,

в с т а н о в и в :

10.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до військової частини А1356 про визнання неправомірними дій відповідача щодо взяття його на квартирний облік з 03.03.1995 року без урахування попереднього перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби та поновлення його на квартирному обліку з 16.11.1992 року.

В обгрунтування позову посилається на те, що після закінчення військового училища він проходив службу у військовій частині А2442 в м. Прилуки Київської області, де з 16.11.1992 р. став на квартирний облік. При переведенні по службі до в/ч А2102 (правонаступник в/ч А1356) він був поставлений на квартирний облік з 03.03.1995 року, тобто йому не було враховано час перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби з 16.11.1992 року, чим було порушено його права, гарантовані законодавством України, щодо своєчасно отримання житла.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд визнати неправомірними дії командування військової частини А1356 щодо взяття його на квартирний облік без урахування попереднього часу перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби та зобов’язати командування в/ч А1356 поновити його на квартирному обліку з 16 листопада 1992 року.

Представник відповідача військової частини А1356 ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності (а.с.19) позов не визнав і в його задоволенні просив відмовити за безпідставністю позовних вимог. Пояснив, що відповідно до чинного законодавства кожний нормативно-правовий документ вступає в силу з моменту його підписання, опублікування, чи в термін встановлений в самому нормативно-правовому акті. Наказ Міністра Оборони України № 20 вступив в силу з 03.03.1995 року, і не має зворотної дії, крім того, п.2 цього наказу встановлено, що при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку, але не раніше ніж з дня набрання чинності цим наказом, отже позивачеві вірно встановлено час постановки на квартирний облік з 03 березня 1995 року без врахування часу перебування на такому обліку з 16 листопада 1992 року в м. Прилуки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що з 26 серпня 1992 року по 01.11.1999 року позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А2442 в м.Прилуки (а.с.8) та перебував на квартирному обліку в даній військовій частині з 16.11.1992 року (а.с.7).

З 01.11.1999 року позивач був переведений на військову службу у військову частину А2102 (після реорганізації у 2003 році А-1356) м. Миргород та був поставлений на квартирний облік з 03.03.1995 року без врахування періоду перебування на квартирному обліку в м. Прилуки (а.с. 12, 13).

П.11 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 20 від 03.02.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1995 р. за N 43/579, передбачено, що військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими підпунктами "а", "б" та "д" пункту 36 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та підпунктами "а" та "б" пункту 27 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами (затверджені Указом Президента України від 13 травня 1993 року N 174/93), пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.

П.2 вищевказаного наказу Міністра оборони України № 20 від 03.02.1995 року встановлено, що у випадках, передбачених п.11 зазначеного положення, при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше, ніж з дня набрання чинності цим наказом.

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями. При цьому, відповідно до ст.2 вказаного Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством.

Положення п.2 наказу Міністра оборони України № 20 від 03.02.1995 року, який на даний час втратив чинність згідно з наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року N 577, фактично звужували та обмежували реалізацію військовослужбовцями права на отримання житла, що відповідно до ст.22 Конституції України є недопустимим.

Таким чином, військова частина А1356, не зарахувавши позивачеві при постановці на квартирний облік період перебування на такому обліку у військовій частини А2442 в м.Прилуки з 16.11.1992 року, порушила гарантоване Конституцією України та Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” право ОСОБА_1 на забезпечення житлом, оскільки наслідком таких дій є суттєве зменшення часу перебування позивача на квартирному обліку та відповідно збільшення фактичного строку очікування отримання ним житла. Таке порушення прав позивача триває і на день розгляду справи судом (а.с. 9, 10-11), отже підлягає захисту шляхом його поновлення, адже згідно ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 214, 215, 218 ЦПК України; Конституцією України; ст. 43 ЖК України; Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; Законом України „Про Збройні Сили України”; Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Визнати неправомірними дії командування військової частини А-1356 щодо взяття ОСОБА_1 на квартирний облік з 03 березня 1995 року без врахування часу перебування на квартирному обліку за попереднім місцем військової служби з 16 листопада 1992 року.

Зобов’язати командування військової частини А-1356 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку з 16 листопада 1992 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя:

ОСОБА_3