Справа № 1018/6585/12 Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.

Провадження № 11/780/675/13 Доповідач у 2 інстанції Говоруха В.І.

Категорія 3 11.07.2013

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Левчука О.Д.,

суддів: Дриги А.М., Говорухи В.І.,

за участю прокурора Скрипки І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року, -

встановила:

У вересні 2012 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла кримінальна справа № 66-476 порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції з 1960 року) з постановою слідчого СВ Обухівського РВ М.В.Мироненко, яка погоджена з заступником прокурора Обухівського району М.В.Шиповським від 12 вересня 2012 року про направлення до суду даної справи для прийняття рішення про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності. Слідчий вказує на те, що в ході досудового слідства не встановлено особу, що вчинила злочин передбачений ст. 94 КК України (в редакції з 1960 року) по факту смерті ОСОБА_3, а тому кримінальна справа підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків давності.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 24 вересня 2012 року кримінальну справу № 66-476 за ознаками злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), закрито у зв'язку із закінченням строків давності так як з часу порушення даної кримінальної справи пройшло більше 15 років, однак особу, яка вчинила злочин не встановлено.

В апеляції на постанову суду прокурор, який приймав участь у розгляд справи судом першої інстанції просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає її незаконною. Прокурор в апеляції погоджується з тим, що не встановлено особу, яка вчинила злочин, однак, на думку прокурора, залишилось не з'ясованим питання щодо мотиву вчиненого злочину, а тому, апелянт не погоджується з кваліфікацією злочинних дій за ст. 94 КК України 1960 року, що позбавляє суд можливості закрити дану кримінальну справу у зв'язку з закінченням строків давності.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану прокурором апеляцію у повному обсязі, перевіривши матеріали кримінальної справи та висновки суду, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, кримінальна справа була порушена 5 вересня 1996 року за ст. 94 КК України ( 1960 року) за фактом смерті громадянки ОСОБА_3., яка була знайдена мертвою в лісосмузі с. Щербанівки Обухівського району Київської області. При огляді трупа було виявлено 69 колото - різаних ран, а з квартири загиблої зі слів її матері ( а.с. 285 ) пропала частина цінних речей відеомагнітофон, телефони і т.п. Незважаючи на прийняття 5 квітня 2001 року нового Кримінального Кодексу України злочинні дії невстановленої особи не були перекваліфіковані відповідно до нового Кримінального Кодексу. В той же час згідно з діючим Кримінальним Кодексом за відповідних обставин дії невстановленої особи можуть бути кваліфіковані, як особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі.

Зі змісту ч. 4 ст. 49 КК України вбачається, що законодавець встановив особливий порядок звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, що вчинили особливо тяжкі злочини, за які згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі. У таких випадках питання про застосування цього виду звільнення від кримінальної відповідальності вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного та інших обставин. Тобто закінчення 15-річного строку давності, передбаченого ч. 1 п. 5 ст. 49 КК України для особливо тяжких злочинів, є підставою не обов'язкового, а факультативного звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому у даному випадку питання про застосування давності вирішується тільки щодо конкретної особи, без встановлення якої вирішення зазначеного питання не можливе.

Приймаючи рішення про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом вбивства жінки з нанесенням їй 69 колото - різаних поранень і наявності факту викрадення її речей у зв'язку із закінченням строків давності, суд не врахував наведених вимог закону, а тому прийняте ним рішення як таке, що постановлено всупереч вимогам кримінального закону, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що орган досудового слідства при вирішення питання про направлення справи до суду для розгляду питання про закриття кримінальної справи у звязку із закінченням строків давності допустили порушення прав осіб, які фактично є потерпілими по справі, зокрема матері загиблої, яка була допитана лише в якості свідка по справі і яку під час досудового розслідування не тільки не визнали потерпілою по справі, але і у встановленому законом порядку не повідомили її про вирішення зазначеного питання, чим позбавили можливості скористатися відповідними правами.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, постанова Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності підлягає до скасування.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2013 року про закриття кримінальної справи № 66-476 у зв'язку із закінченням строків давності скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в суд 1-ї інстанції.

Головуючий:

Судді: