Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 липня 2013 р. Справа №805/9686/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Спасова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 22.08.2011 року про видворення за межі України з забороною в'їзду на три роки по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наданні додаткового строку перебування на території України,-

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2013 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 22.08.2011 року про видворення за межі України з забороною в'їзду на три роки по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наданні додаткового строку перебування на території України.

Зазначена позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

З позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів вбачається, що позивач є громадянином Узбекистану, який не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) на території України та який оскаржує рішення про видворення та заборону в'їзду в Україну, прийняте відносно нього УМВС України в Луганській області.

При цьому суд зазначає, що рішення про видворення та заборону в'їзду в Україну відносно позивача суб'єктом владних повноважень було прийняте на підставі ст. 32 Закону України " Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 04.02.1994 року № 3929-ХІІ, який втратив чинність у зв'язку із прийняттям Закону України " Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 року № 3773-УІ . Проте у статті 26 Закону від 22.09.2011 року № 3773-УІ зазначене питання по суті врегульовано таким саме чином, що і раніше, лише змінилась назва рішення компетентного органу, яке приймається за результатами розгляду питання про відповідальність особи, яка порушує законодавство України. Тобто, замість рішення про видворення та заборону в'їзду в Україну органом ДМС приймається рішення про примусове повернення в країну походження або третю країну. У звязку з цим були також внесені відповідні зміни до ст. 183-5 КАС України, яка встановлює порядок розгляду справ з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до ч.1 ст. 183-5 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України подаються до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Таким чином, в силу положень ч.2 ст.19, ч.1 ст.183-5 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 належить розглядати за місцезнаходженням відповідача управління Державної міграційної служби в Луганській області, в зв'язку з чим за правилами територіальної підсудності справа підсудна Луганському окружному адміністративного суду.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

З урахуванням вищевикладеного, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що подана з порушенням правил територіальної підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 108, 160, 165, 185-5, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В АЛ И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення від 22.08.2011 року про видворення за межі України з забороною в'їзду на три роки по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наданні додаткового строку перебування на території України - повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити ОСОБА_1, що з зазначеним адміністративним позовом він має звернутися до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Спасова Н.В.