АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 789/165/13Головуючий у 1-й інстанції Кузевич Й.Я.

Провадження № 11/789/176/13 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.3 ст.296 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:

головуючої Лекан І.Є.

суддів Подковського О. А., Іващенка О. Ю.,

за участі прокурора Семенця О.А.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями прокурора Бучацького району та засудженого ОСОБА_1 на вирок Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2013 року.

Даним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Язловець Бучацького району та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою базовою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, судимого 27.03.2007 року Бучацьким районним судом за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі і відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік,-

засуджено за ч.3 ст.296 КК України і призначено йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. в доход держави.

Згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків повністю приєднано не відбуте покарання 2 роки позбавлення волі за вироком Бучацького районного суду від 27 березня 2007 року і остаточно призначено йому покарання на 2 роки позбавлення волі та 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. штрафу в доход держави.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік і відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу та не відбуту частину покарання за вироком Бучацького районного суду від 27 березня 2007 року постановлено виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишено заставу.

Стягнуто із ОСОБА_1 464 грн. 52 коп. судових витрат.

Після набрання вироком законної сили, заставу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., яка внесена на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Тернопільській області, постановлено повернути заставодавцю ОСОБА_2.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, 05 січня року біля 15 год. 30 хв. в с.Старі Петликівці Бучацького району ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні магазину «Мрія», безпричинно почав конфлікт з продавцем магазину ОСОБА_3, в присутності сторонніх осіб виражався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, на зауваження припинити хуліганські дії не реагував, поводив себе зухвало, внаслідок чого було припинено роботу закладу та завдано матеріальних збитків на загальну суму 500 грн..

В змінах до апеляції прокурор Бучацького району просить вирок Бучацького районного суду від 17 квітня 2013 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України та призначене йому покарання скасувати, звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України,посилаючись на те, що злочин, який ОСОБА_1 вчинив відноситься до злочину середньої тяжкості та з дня його вчинення минуло п'ять років, тому є підстави звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а справу провадженням закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності.

Заслухавши суддю - доповідача, міркування прокурора, який в судових дебатах підтримав апеляцію та просить скасувати вирок суду першої інстанції і звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, в судових дебатах та останньому слові засудженого ОСОБА_1, який повністю підтримав свою апеляцію просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції прокурора та ОСОБА_1 слід задовольнити з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за який його засуджено та кваліфікація дій останнього в апеляції не оспорюються.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Бучацького районного суду від 10 березня 2009 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 2500 гривень.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Вирок вступив в законну силу та, згідно квитанції № 65 від 29 квітня 2009 року, ОСОБА_1 сплатив визначений судом йому штраф в розмірі 2500 гривень.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 09 лютого 2010 року вирок Бучацького районного суду від 10 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням прокурора скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

17 квітня 2013 року Бучацький районний суд засудив ОСОБА_1 за ч.3 ст.296 КК України і призначив йому основне покарання у виді штрафу та не відбуту частину покарання за вироком Бучацького районного суду від 27 березня 2007 року виконувати самостійно.

Разом з тим, згідно ст. 376 КПК України апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст. 11-1 цього Кодексу (порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності), скасовує обвинувальний вирок і закриває справу.

П.3 ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років, у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 05 січня 2008 року вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 296 КК України, який згідно з ч.3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Враховуючи те, що з моменту скоєння ОСОБА_1 даного злочину минуло більш ніж п'ять років і строк давності не переривався, оскільки йому не було відомо про скасування вироку Бучацького районного суду від 10 березня 2009 року, а також, в апеляції просить звільнити його від кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що є всі підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа закриттю.

На підставі наведеного, керуючись п.п. 13 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року та ст.ст. 365, 366, 376 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора Бучацького району та засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Бучацького районного суду від 17 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 296 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а справу провадженням закрити.

Судді -три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.Є. Лекан