АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/774/1085/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Ходасевич О.В.
ч. 2 ст. 229 КК України Доповідач: суддя Руських К.Г.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
11 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді Руських К.Г.,
суддів Мудрецького Р.В., Дігтярь Н.В.,
за участю прокурора Грамма О.А.,
представника цивільних позивачів
ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора та представника цивільних позивачів ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2013року, якою кримінальна справа відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 15.09.2004р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
повернута прокурору Кіровського району м. Дніпропетровська для організації провадження додаткового розслідування.
Повертаючи справу прокурору, суд прийшов до висновку, що неповнота та неправильність, допущена в ході досудового слідства не може бути усунена в судовому засіданні та вважає за необхідне направити дану кримінальну справу прокурору Кіровського району м. Дніпропетровська для організації провадження додаткового розслідування, в ході якого провести слідчі і процесуальні дії, направлені на усунення неповноти досудового слідства і порушення норм кримінально-процесуального закону.
В апеляціях:
- прокурор вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, у зв'язку з неповнотою судового слідства, істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи.
Просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
В доповненні до апеляції прокурор вважає, що вказівки суду є неспроможними, і не є підставою для проведення додаткового розслідування, оскільки суд не зробив всіх можливих заходів для встановлення фактичного місцезнаходження підсудного та доставки його в судове засідання, а вказівка суду про наявність встановлених протиріч носить немотивований і неконкретний характер, оскільки з тексту постанови не вбачається, які саме протиріччя були допущені органом досудового слідства при проведенні додаткового розслідування.
Просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
- представник цивільних позивачів ОСОБА_3 зазначає, що скаржники вважають постанову суду незаконною, оскільки суд безпідставно направив справу на досудове розслідування, а за наявності підстав для розшуку підсудного суд не оголосив розшук. Також зазначає, що в справі відсутня неповнота досудового слідства, а встановлення місця проживання підсудного після передання справи до суду не віднесено до неповноти досудового слідства.
Просить скасувати постанову суду.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора про скасування постанови суду, представника цивільних позивачів ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції представника цивільних позивачів ОСОБА_3 про скасування постанови суду, перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи, що містяться в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
За змістом кримінально-процесуального закону досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимог статей 22 та 64 КПК України, не досліджені або поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді).
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_4, суд не врахував вимог закону та знехтував наведеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування застереженнями, внаслідок чого постановив у справі рішення, яке не грунтується на вимогах закону і є передчасним.
Відповідно до ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Таких обставин, які б свідчили про неповноту та однобічність досудового слідства при перевірці справи не встановлено.
Так, направляючи справу на додаткове розслідування суд вказав, що після допиту 16.07.2012 року ОСОБА_4 в судовому засіданні, підсудний в слідуючі судові засідання не з'явився. 06.08. та 17.10.2012 року та 12.02.2013 року судом винесено постанови про примусовий привід. Однак постанови суду не виконані. 04.04.2013 року судом в порядку ст.315-1 КПК України винесено постанову про встановлення місця проживання підсудного та про його привід. Згідно рапортів робітників міліції встановити місце проживання підсудного ОСОБА_4 не представилось можливим. Оскільки за відсутності підсудного суд не може розглянути кримінальну справу, допросити свідків, тому дійшов до висновку, що вона підлягає поверненню прокурору для проведення додаткового розслідування.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.280 КПК України, у разі, коли справа не може бути розглянута в судовому засіданні у зв'язку з неявкою кого-небудь із викликаних осіб, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з'явилися в судове засідання, а коли підсудний ухилився від суду, суд зупиняє провадження по справі до розшуку підсудного, який оголошується відповідною постановою суду.
Тобто, вказана районним судом обставина, згідно норм чинного кримінально-процесуального закону, не є підставою для повернення справи для додаткового розслідування.
Таким чином, висновок суду про повернення справи на додаткове розслідування за причин, вказаних у постанові суду, є необгрунтованим та таким, що суперечить положенням ст.281 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії судового розгляду, в ході якого необхідно вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду кримінальної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та представника цивільних позивачів ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст.229 ч.2 КК України для організації додаткового розслідування скасувати.
Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд зі стадії судового розгляду.
Судді: