Судове рішення #308717
9/254

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


15.11.06 р.                                                                               Справа № 9/254                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Дибля Т.І.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Магазин „Виктория”, м.Донецьк

про: стягнення 3 341грн.88коп.

У судове засідання з’явились представники сторін:

від позивача: Чиньона Г.В. – юрисконсульт (за дов. б/н від 28.08.2006р.);

від відповідача: Білецька О.О. – представник (за дов. №19/09 від 19.09.2006р.);

                    

          СУТЬ СПОРУ:


          Позивач, Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Магазин „Виктория”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 3 341грн.88коп.


В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №124 від 01.09.2003р., розпорядження Донецького міського голови №773 від 04.07.2003р., листи, претензію, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.06.2003р., рахунок №73367 за липень 2006р., списки на відправку рекомендованої кореспонденції, рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №464 від 29.10.2003р.


Відповідач надав суду пояснення б/н від 18.10.2006р., відповідно до яких позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що у нього не було ніяких законних підстав для сплати підвищених тарифів, оскільки він не отримував ніяких розрахункових документів або офіційних повідомлень щодо підвищення тарифів по оплаті. Також відповідач вважає договір №124 від 01.09.2003р. розірваним на підставі офіційного листа-повідомлення від 11.03.2006р.


Приватне підприємство „Магазин „Виктория”, м.Донецьк зазначає, що ним сплачено позивачу борг за період дії договору в сумі 1 395грн.64коп., що підтверджується банківськими виписками.


          Розгляд справи відкладався.

          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:


Між Приватним підприємством „Магазин „Виктория”, м.Донецьк та Донецьким спеціалізованим колективним підприємством „Чорнобиль-допомога” 09.06.2003р. був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого Донецьке спеціалізоване КП „Чорнобиль-допомога” передало відповідачу на правах власності підвальне приміщення загальною площею 456,4м2, розташоване за адресою: вул.Університетська, 14 у м.Донецьку.

Факт передачі зазначеного майна відповідачу підтверджується актом приймання-передачі підвального приміщення від 11.06.2003р., підписаним обома сторонами та завіреним печатками підприємств (копія наявна у матеріалах справи).


01.09.2003р. між Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк та Приватним підприємством „Магазин „Виктория”, м.Донецьк на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.06.2003р. був укладений договір на спільне користування будинком та прибудинковою територією №124, згідно якого Співвласник будинку (відповідач) володіє на праві власності вбудованим нежитловим приміщенням площею 456,4м2, розташованим по вул.Університетська, 14 у м.Донецьку та зобов’язується приймати участь у загальних витратах Власника будинку (позивача) по технічному обслуговуванню даного житлового будинку та прибудинкової території.


Згідно п.9.1. договір набирає чинності з 01.09.2003р. і діє до 01.09.2006р.


Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що оплату на відшкодування загальних витрат Власника будинку по експлуатації житлового будинку Співвласник будинку зобов’язується здійснювати щомісячно не пізніше 5 числа  наступного місяця.


Сума участі відповідача у загальних витратах позивача по технічній експлуатації житлового будинку на 2003р. – 0,457грн.00коп. за 1м2, що за 456,4м2 складає 208грн.57коп. та з урахуванням ПДВ 20% - 250грн.28коп. на місяць (п.5.2. договору).


Договір сторонами в цій частині підписано без заперечень, у судовому порядку недійсним не визнаний.


Відповідно до п.8.1. Договору будь-які зміни та доповнення до договору  набувають сили тільки у разі оформлення у письмовому вигляді та підписання сторонами.


Оскільки сторонами не представлено доказів внесення змін та доповнень до зазначеного договору, суд вважає, що розмір суми участі співвласника, передбачений п.5.2. Договору, сторонами залишено без змін.


Відповідно до п.5.4. договору, по закінченні річного звітного періоду Власник будинку здійснює перерахунок вартості технічного обслуговування житлового будинку по фактичним витратам КП „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”.


З наданої позивачем розшифровки експлуатаційних витрат вбачається, що Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк нараховано відповідачу експлуатаційні витрати на суму 4 541грн.88коп., з яких останнім сплачено суму 1 200грн.00коп.


Згідно  вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.


Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №08/6-1151 від 15.11.2005р. з вимогою погасити виниклу заборгованість, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.


Відповідно до норм ст.1 Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території” суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежитлові будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.


Згідно Методичних рекомендацій щодо участі суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку та прибудинкової території, які затверджені Наказом Держбуду №39 від 01.08.2001р. встановлено: перелік робіт з утримання будинків та прибудинкових територій, порядок розрахунку витрат на утримання будинків та прибудинкових територій, а також приведені у додатках зразки відповідного договору і умовні приклади розрахунків витрат.


Як зазначено вище, договором передбачено, що відповідач здійснює оплату на відшкодування витрат по експлуатації житлового будинку щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця в сумі 250грн.28коп.


Позивачем заявлено до стягнення заборгованість, яка виникла за період з травня 2005р. по липень 2006р. включно в сумі 3 341грн.88коп.


Відповідно до наданої позивачем розшифровки експлуатаційних витрат, останнім за період з травня 2005р. по липень 2006р. включно нараховані інші суми експлуатаційних витрат, ніж передбачено договором.


З огляду на те, що умовами договору №124 від 01.09.2003р. не визначено які саме роботи і у яких обсягах повинен виконувати позивач; наявні у матеріалах справи документи не містять відомостей про обсяги фактично виконаних позивачем робіт, не вказано які саме роботи були виконанні та не вказана вартість кожного виду робіт (послуг), що надаються Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк; позивачем не представлено доказів, які підтверджують понесені ним витрати понад тих, які погоджені сторонами при укладанні договору, суд вважає, що позивачем не доведено, за які саме послуги позивачу повинен сплачувати відповідач понад зазначеної у договорі суми експлуатаційних витрат.


З наведеного вбачається, що загальна сума експлуатаційних витрат згідно п.5.2. договору за період з травня 2005р. по липень 2006р. складає 3 720грн.78коп.


Суд не приймає у якості доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 195,90грн., що останній підтверджує виписками з особового рахунку відповідача за 30.06.2005року та 01.07.2005року, оскільки зазначені докази не містять інформації щодо призначення платежу, у зв’язку з чим не є належними доказами проведення оплати за період позовних вимог.


Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.


За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.


Таким чином, враховуючи часткове погашення відповідачем виниклої за договором заборгованості, позовні вимоги щодо стягнення суми експлуатаційних витрат за зазначений вище період підлягають стягненню у розмірі 2 520грн.78коп.


Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо розірвання договору №124 від 01.09.2003р. на підставі офіційного листа-повідомлення про рішення ПП „Магазин „Виктория” розірвати даний договір, надісланого на адресу позивача 11.03.2006р. з огляду на наступне.


Відповідно до Розділу 8 договору, будь-які зміни та доповнення до даного договору мають силу тільки у тому випадку, якщо оформлені у письмовому вигляді та підписані сторонами. Одностороннє дострокове розірвання договору не припускається. Дострокове розірвання договору може мати місце за згодою сторін, з відшкодуванням понесених збитків.


Оскільки сторонами не представлено суду жодних заяв про внесення змін та доповнень до договору №124 від 01.09.2003р., а також доказів, що підтверджують припинення дії цього договору, суд робить висновок, що договір №124 від 01.09.2003р. є дійсним до теперішнього часу.   


За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк підлягають частковому задоволенню.


Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.


На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -


ВИРІШИВ:


Позов Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Магазин „Виктория”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 3 341грн.88коп. – задовольнити частково.


Стягнути з Приватного підприємства „Магазин „Виктория” (за адресою: вул.Постишева, 129, м.Донецьк, 83055, р/р 260029801135 у Донецькій дирекції Укрсоцбанку, МФО 334014, ЄДРПОУ 13504759) на користь Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька” (за адресою: вул.Постишева, 70, м.Донецьк, 83000, р/р 260099801217 у ДОД АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 05478812) заборгованість в сумі 2 520грн.78коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 76грн.94коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89грн.00коп.


Видати наказ після набуття рішенням законної сили.


В іншій частині позовних вимог відмовити.


Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.


У судовому засіданні 15.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.


Текст рішення підписано 17.11.2006р.






          


Суддя                                                                         Марченко О.А.                               


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація